3. Конторольні запитання

1. Для чого призначений поїздний радіозв’язок?

2. Як організовується поїздний радіозв’язок?

3. Як ДНЦ викликає машиніста локомотива?

4. Як ДНЦ викликає ДСП?

5. Як машиніст локомотива викликає ДНЦ, ДСП та машиніста зустрічного локомотива?

6. Для чого призначений станційний радіозв’язок?

7. Як організовується станційний радіозв’язок?

8. Як організовується маневровий радіозв’язок?

9. Як організовується гірковий радіозв’язок?

10. Як відбувається вихід радіоканала в систему СДПС?

Лабораторна робота №7 Вивчення датчику тональну вибіркового виклику (дтвв) Мета роботи

Вивчити конструкцію датчику тонального вибіркового виклику.

Відомості з теорії

Датчик тонального вибіркового виклику ДТВВ – кодуючий пристрій, що призначений для формування всіх індивідуальних, групових та циркулярних комбінацій. До його складу входять: генератор частот виклику з підсилювачем, комплект реле, кнопковий пульт з 40 кнопками виклику та кроковий шукач.

Генератор зібраний на транзисторі VT 1 по схемі з загальним емітером, в його колекторне коло підключений коливальний контур – обмотка 1 трансформатора Т1 і конденсатор С2. Шляхом підключення паралельно конденсатору С2 виводів обмотки 1 контактами реле Р1 – Р6 при формуванні індивідуальних та групових комбінацій і контактами крокового шукача Ш при посилці циркулярного виклику контур налаштовується на потрібні частоти виклику. Для отримання додатнього зворотнього зв’язку включена обмотка 3 Т1 в коло емітера транзистора VT 1. Резистори R12, R14, R15 задають режими роботи транзистора. У вихідному стані контур розімкнений і відсутня генерація. При формуванні першої посилки коду контур налаштовується на потрібну частоту контактами фіксуючих реле першої групи Р1 – Р3.

При формуванні другої посилки частота виклику утворюється шляхом налаштування контура контактами фіксуючих реле Р4 – Р6 другої групи. При натисканні кнопок виклику спрацьовують реле першої та другої груп. При чому певні реле обох груп будуть спрацьовувати внаслідок натискання кожної кнопки виклику.

Для пояснення принципу дії ДТВВ розглянемо, наприклад, короткочасне натискання кнопки 72, після чого спрацюють реле першої групи Р1 – Р3 та реле другої групи Р5:

плюс – контакт SB1 – обмотка 1 реле Р1 – мінус;

плюс – контакт SB1 – обмотка 3 реле Р2 – мінус;

плюс – контакт SB1 – обмотка 2 реле Р3 – мінус;

плюс – контакт SB1 – обмотка 1 реле Р5 – мінус.

Для отримання сьомої частоти в першій посилці та другої частоти в другій посилці контактами реле замикаються кола підключення виводів обмоток 1 трансформатора VT 1:

Вивід f₇ 1Т1 – контакти реле р1, р2, р3, рм1, конденсатор С2;

вивід f₂1Т1 – контакти реле р4, р5, р6, рм1, конденсатор С2.

Створюється коло блокувального реле Б через контакт р7 контактами р1 – р5. Після спрацювання реле Б самоблокується контактом б, що подає плюс на шину реле Р1 – Р6 для забезпечення роботи реле після припинення натискання кнопок виклику.

Рис. Принципова схема датчика тонального вибіркового виклику

Реле РМ1 одночасно з тим, як спрацює реле Б, живиться через діод VD10, а реле РМ2 живиться через контакт 4-5 рм1. Реле РМ3 живиться через замкнуті контакти 4-5 рм2. Після спрацювання цього реле його контактом 3-4 рм3 відбувається живлення другої обмотки реле Б, а контактом 1-2 рм3 – живлення реле Р7.

Реле Р7 обриває коло живлення обмоток реле РМ1 та реле Б по 1 обмотці, при чому по 2 обмотці якір залишається в притягнутому стані. Далі відбувається переключення групового кола з диспетчерського підсилювача на вихід підсилювача датчика. Після знеструмлення реле РМ1 обривається коло реле РМ2, яке, у свою чергу, лише через 0,8 с обірве коло живлення реле РМ3, останнє теж відпустить якір через 0,8 с. Це пов’язане з тим, що реле РМ1 – РМ3 мають затримку на відпускання. Поки ще не спрацювало реле Р7 генератор починає виробляти частоту f₂ , при чому реле РМ1 ще не спрацювало, що відбувається під час спрацювання всіх фіксуючих реле: Р1, Р2, Р3, Р5. Генератор починає виробляти частоту f₇ після спрацювання реле РМ1, коли через його контакт створюється коло вибору частоти першої посилки. А після знеструмлення реле РМ1 генератор починає виробляти частоту f₂, тривалість її передачі визначатиметься часом утримання реле РМ2 та РМ3. Тривалість другої посилки становить 1,6 с.

Для виклику встановлених на квартирах оперативних працівників апаратів кнопку виклику утримують протягом потрібного часу, подовжуючи посилку виклику. Кола живлення фіксуючих реле, реле Р7 зберігаються, в групове коло надходить частота другої посилки.

У схемі є також кроковий шукач Ш, що призначений для формування циркулярного коду. Для посилки циркулярного виклику короткочасно натискають кнопку SB40, через її контакт та контакт 1-3 рм2 спрацьовує реле РМ1, яке збуджуватиме реле РМ2. Реле РМ1 та РМ2 є пульс-парою, яка створюватиме коло живлення електромагніта Y щітки шукача контактом 1-2 рм2 (кожні 0,8 с – час відпускання реле РМ1). При кожному спрацюванні електромагніта щітки шукача переміщуються на один крок, в контактному полі 1 до конденсатора С2 підключають виводи обмотки 1 трансформатору Т1.

З першого кроку шукача відбувається підключення датчика до групового кола шляхом збудження реле Р7. Схему надсилання циркулярного коду можна запускати коротокочасним натисканням кнопки SB40, це пов’язане з тим, що після відпускання кнопки SB40 реле РМ1 та електромагніт Y живляться через щітку контактного поля 3 шукача.

Завдяки відгалудженнюсигнала виклику на підсилювач прийому через висоомні резистори R1 та R2 диспетчер має можливість контролювати передачу сигналу виклику.

Підсилювач на виході генератора виконаний на транзисторах VT2 – VT4 та побудований за двотактною трансформаторною схемою, що аналогічна підсилювачеві УД-3М.