3. Порядок виконання роботи

3.1. Вивчити призначення й принцип роботи апаратури постанційного зв'язку.

3.2. Ознайомитися з конструкцією апаратури постанційного зв'язку.

4. Зміст звіту

4.1. Призначення основних вузлів апаратури.

4.2. Структурна схема постанційного зв'язку.

4.3. Короткий опис роботи при виклику та розмові.

5. Контрольні питання

1.Як відбувається з'єднання абонентів у ланцюзі ПЗ?

2.Як здійснюється виклик абонента АТС проміжної станції?

3. Як здійснюється виклик телефоністки з проміжного пункту ПЗ?

4. Як здійснюється виклик телефоністки абонентом АТС проміжної станції?

5. Як здійснюється контроль справної роботи ланцюга ПЗ?

Лабораторна робота № 5

Вивчення триканальної системи ущільнення В-3-3

1. Мета роботи

Вивчення системи ущільнення В-3-3.

2. Відомості з теорії

Основні характеристики системи

Апаратура В-3-3 призначена для ущільнення повітряних ліній зв'язку; апаратура використовується на мідних, біметалічних і сталевих ланцюгах.

За допомогою цієї апаратури на одній фізичній двопровідній лінії можна організувати три високочастотних телефонних канали з ефективно переданою смугою частот 0,3...3,4 кГц, у діапазоні частот 4..31 кГц.

Кожен з високочастотних каналів може бути вдруге ущільнений апаратурою тонального телеграфування. Три високочастотних канали апаратури організуються по груповій системі, причому для передачі, в одному напрямку використовується діапазон частот 4...16 кГц, а в іншому напрямки 18..30 кГц або 19...31 кГц.

Апаратура В-3-3 працює разом з апаратурою В-12-3 на одному ланцюзі, тому що В-12-2 працює в спектрі частот 36...143 кГц. Для зменшення взаємного впливу між системами В-3-3 і В-12-3 їх включають у лінію через лінійні фільтри, що розділяють загальний лінійний спектр на діапазони. На рис.11 показане включення апаратури В-3-3 і В-12-3 в один ланцюг і організація службового каналу. Апаратура В-3-3 включається через фільтр Д-32, службовий канал - через фільтр Д-3,2, а апаратура В-12-3— через лінійний фільтр К-32. В апаратурі передбачене двочастотне автоматичне регулювання

Рис.11. Включення апаратури В-3-3 та В-12-3 в одне коло

рівнів при зміні умов погоди від <<Зима — Сухо>> до <<Паморозь 25 мм>>. Для керування системою АРУ по лінії передаються струми контрольних частот 4 і 16 кГц у нижній групі частот і 18 і 30 кГц або, 19...30 кГц у верхній групі частот (залежно від використовуваного варіанта лінійного спектра). При організації зв'язку враховується можливість виникнення взаємних впливів між системами, що працюють на паралельних ланцюгах.

Для ослаблення впливу, що заважає, каналів в апаратурі В-3-3 передбачені чотири варіанти лінійних спектрів, що відрізняються один від одного взаємною інверсією або зсувом частотних смуг каналів.

Структурна схема апаратури наведена на рис.12. Перехід від чотирипровідного тракту індивідуального устаткування до двопровідної абоненської лінії здійснюється через диференційну схему ДС. При передачі мови струми розмовної частоти надходять до індивідуального модулятору каналу ІМ, що живиться струмом несучої частоти 12 кГц. Модулятори другого й третього каналів живляться несучими 16 і 20 кГц відповідно. Модульовані струми передаються до смугового фільтра каналу ПФ, за допомогою якого виділяється верхня смуга бокових частот 12,3...15,4 кГц. Ця смуга частот разом зі смугою частот третього каналу 20,3...23,4 кГц подається до диференційної системи ДС, до іншої сторони цієї системи надходять струми з частотами 16,3...19,4 , передані по каналу 2. Диференціальна система ДС служить для включення фільтрів на паралельну роботу. Загальний спектр частот, що надходить на вхід групового устаткування, становить 12,3...23,4 кГц.

На рис.13,14 наведені перетворення спектрів каналів в індивідуальній і груповій частинах. Всі три канали представляють одну групу у вигляді трикутника. Розташування вертикального катета трикутника показує місце знаходження максимальної частоти переданого спектра (для стандартного телефонного каналу зі спектром частот 0,3...3,4 кГц максимальна частота 3,4 кГц). Для конструювання групової частини триканальної системи В-3-3 необхідно перетворити спектр частот 12...24 кГц в лінійний спектр частот 4...16 кГц або 19...31 кГц. Здавалося б, для цього можна взяти, наприклад, несучі частоти 8 і 43 кГц і обмежитися одним, груповим перетворювачем. Оскільки зробити точне балансування схеми перетворювача важко, те електричні коливання, подані на його вхід, частково будуть "просочуватися" на вихід і попадати в смугу пропущення фільтра. Так, при одержанні спектра 4...16 кГц електричні коливання з першого каналу потрапляють у третій, а при одержанні спектра 18...31 кГц електричні коливання другого каналу "просочуються" у третій, третього на вході - у другий на виході. Тому застосовують подвійне групове перетворення, коли після першого перетворювача вихідний спектр частот переносять у спектр більше високих частот, а після другого групового перетворювача одержують потрібну групу частот лінійного спектра. Струми із частотами 12,3...23,4 кГц із виходу диференціальної системи ДС1 надходять на режекторний фільтр РФ-12, що знищує залишок несучої першого каналу 12 кГц, і далі подаються на диференціальну систему ДСК, що служить для підключення в тракт контрольних частот 12 і 24 кГц. Ці частоти необхідні для керування роботою приладів автоматичного регулювання посилення АРП. Пройшовши ці прилади, струми разом з контрольними частотами надходять до групового перетворювача частоти ГП₁, що живиться несучою частотою 72 кГц (або 108 кГц при варіан тах спектра I і III).

Через смуговий фільтр ГСФ₁ зі смугою пропускання 84...96 кГц і допоміжний підсилювач ДП1 до групового перетворювача ГП2 подається верхня смуга бічних частот 84,3...95,4 кГц (при несучій частоті 108 кГц використовується нижня смуга бічних частот 84,6...95,7 кГц), де вона перетвориться в спектр лінійних частот. Для цього на станції А використовується несуча частота 100 кГц, а на станції Б - 114 кГц або 115 кГц залежно від варіанта лінійного спектра частот.

На станції А нижня смуга бокових частот 4,6...15,7 кГц, що отрималася в результаті перетворення, і лінійні контрольні частоти 4 і 16 кГц виділяються фільтром нижніх частот Д-33 і додатковим фільтром Д-28 і підсилюються груповим підсилювачем. Підсилені струми передаються в лінію через спрямувальний фільтр нижніх частот Д-17, що узгоджує трансформатор СТР та лінійний фільтр верхніх частот К-3,2.

У тракті приймання сигналу через: фільтр К-3,2 трансформатор СТР спрямувальний фільтр К-17, ручний регулятор плоского регулювання посилення РРП, постійний лінійний вирівнювач ПЛВ, автоматичний плоский регулятор посилення АРП, струми з частотами 18...30 або 19...31 кГц залежно від варіанта спектра (разом з контрольними частотами) надходять до буферного підсилювача. Цей підсилювач призначений для поліпшення умов роботи плоского й похилого регуляторів рівнів, виключення можливості неприпустимого зниження рівня прийнятих сигналів і забезпечення коректування- амплітудних перекручувань у груповому тракті приймання. Потім вхідні струми проходять через регулятор автоматичного регулювання нахилу кривої посилення РН, підсилюються і надходять у груповий перетворювач ГПЗ. Струми із частотою 84...96 кГц, що вийшли на виході перетворювача ГПЗ, виділяються смуговим фільтром ГПФ2 і після підсилення допоміжним підсилювачем ДПД2 подаються до групового ГП4. На виході цього перетворювача, що живиться несучою частотою 72 або 108 кГц, формується смуга частот (з урахуванням контрольних частот) 12...24 кГц. Ця смуга частот виділяється смуговим фільтром ГСФЗ і направляється в підсилювач групового перетворювача ПГП, призначеного для одержання необхідної величини рівня на вході індивідуального устаткування каналів. Далі струми із частотами 12...24 кГц через диференціальну систему, що розв'язує, ДС2 надходять на вхід смугових фільтрів каналів ПФ1, ПФ2, ПФЗ. Через фільтр ПФ1 першого каналу в індивідуальний демодулятор ІД1 надходять струми із частотами 12,3...15,4 кГц. У результаті перетворення на виході демодулятора утворяться струми із частотами 0,3..,3,4 кГц, які виділяються фільтром нижніх частот ФНЧ і надходять у підсилювач тональної частоти ПТЧ, посилені розмовні струми проходять до комутаторних клем каналу.

Посилка виклику з комутатора здійснюється викличним струмом із частотою 15...50 Гц, що надходить у приймач індукторного виклику ПИВ і викликає спрацьовування реле Р2. Реле P2 притягши якір, підключає до тракту передачі генератор тонального виклику ГТВ 2100 Гц. Передача по каналі викличного струму Здійснюється так само, як і передача розмовних струмів. На другій кінцевій станції струм виклику 2100 Гц після ПТЧ надходить до приймача тонального набору та виклику, на виході якого спрацьовує реле Р. Контактами реле Р у сторону МТС. замикається ланцюг передачі виклику на міжміський комутатор.

Рис.13. Перетворення спектрів каналів

Як вказувалося вище, у тракт передачі вводяться контрольні частоти 12...24 кГц, які в прийомної частини сусідньої станції забезпечують автоматичне регулювання рівнів при зміні загасання лінії. Залежно від погоди зміна загасання лінії може бути до 26,1...34,8 дБ. Струми контрольних частот 12...24 кГц після проходження ПТП підсилюються ще раз підсилювачем контрольних частот ПКЧ. Вузькополосними фільтрами приймачів контрольних частот ПФ-12 і ПФ-24 виділяються струми контрольних частот 12 і 24 кГц. Потім кожний із цих струмів у своєму приймачі підсилюється й випрямлюється.. Для плоского регулювання посилення на кінцевих станціях використовується контрольна частота 24 кГц, струм якому після посилення й випрямлення рівняється з опорним струмом від стабілізованого джерела в схемі керування. При нерівності цих струмів запускається мотор мотор-потенціометрического блоку МПБ, напрямок обертання якого, залежить від знака різниці зазначених струмів. Мотор обертає потенціометр, що змінює загасання плоского регулятора АРП.

Плоским регулюванням рівнів називається таке регулювання, при якій зміна рівнів регульованої системи у всім переданому діапазоні частот відбувається рівномірно.

Похиле регулювання забезпечує компенсацію амплітудно-частотних перекручувань, внесених лінією. Регулювання нахилу здійснюється аналогічно плоскому регулюванню з тією лише різницею, що в схемі керування порівнюються вирівняні струми контрольних частот 12 і 24 кГц. При нерівності цих струмів запускається мотор моторно-потенціометрического блоку МПБ, що створює зміну загасання регулятора нахилу РН.

Рис.14. Перетворення спектрів каналів