Питання на МК№2 по дисципліні «Енергозбереження»

Питання по лекційному матеріалу

1. Розрахунок спожитого палива.

Якщо енергоресурси поставляються у відомих кількостях і можливо виміряти об'єми постачань у будь-який час, лічильники для прямого вимірювання спожитого палива використовувати не обов'язково.

Розрахунок спожитого палива - це метод обчислення енергоспоживання для первинного палива, що не виміряється в розрізі загальної витрати енергії. Даний прийом найбільше часто використовується стосовно НАФТОВОГО ПАЛИВА й ВУГІЛЛЯ. Обчислення вимагає володіння наступною інформацією:

На початковому періоді:

Кількість палива на складі (S1)

Протягом періоду:

Кількість палива поставленого (D)

Наприкінці періоду:

Кількість палива на складі (S2)

Звідси розраховуємо споживання:

П = D + S1 - S2

Розрахунок спожитого рідкого палива звичайно включає різні прийоми виміру: від традиційної масломерной лінійки до цифрових нафтових резервуарів. Перші два прийоми, які вимірюють скоріше об'єм, ніж тиск, можуть мати погрішності відносно змін температури, якщо вона не зберігається на постійному рівні. Для горизонтальних циліндричних резервуарів, масломерной лінійки або поплавкового рівнеміра шкали повинні бути як треба проградуированы.

Приклади вимірювальних пристроїв:

• Цистерни з відомими обсягами

• Поплавкові рівнеміри

• Манометр (аналоговий)

• Манометр (цифровий)

Такі ж прийоми застосовні до розрахунку спожитого вугілля, хоча процес ускладнюється, якщо вугілля зберігається в шахті або звалені на землі.

2. Інтегрування показників переносних вимірників.

На рис.2 представлений приклад ГРАФІКА НАВАНТАЖЕННЯ, отриманого за допомогою складних вимірювальних приладів, таких як реєстратор споживання енергії або ультразвуковий витратомір. Важливість подібних діаграм полягає в тім, що вони демонструють зміну кількості спожитої енергії за період часу. Ця інформація допомагає порівняти фактичні зміни об'єму спожитої енергії з очікуваними, а також показує, наскільки успішно функціонують ручна й автоматична системи керування. Визначаючи потенційні можливості енергозбереження, графіки навантаження можуть вказувати на наступні фактори:

• Ушкодження систем контролю;

• Системи контролю, керовані операторами вручну;

• Розходження ефективності електроспоживання на різних робочих змінах;

• Втрати й витоки.

Графіки споживання енергоносіїв і води повинні бути включені у звіти по енергоаудиту, тому що вони наочно відображають існуючі проблеми й, таким чином, виявляють конкретні шляхи економії енергії.

Рис. 2

Витрата енергії може також вимірятися стаціонарними або переносними лічильниками за допомогою визначення величини параметрів, що ставляться до споживання енергії. Прикладами таких параметрів є електричний струм, витрата пару й наробіток у годинниках. Для переведення цих параметрів в одиниці споживаної енергії, необхідно знати такі параметри, як: напруга, ентальпія паротворення або середнє споживання потужності під час роботи.

Досвідчений енергоаудитор по деяких обмірюваних параметрах зможе визначити енергетичні потоки.

Наприклад, по обмірюваному струму споживання електричної енергії можна розрахувати за допомогою величини напруги й коефіцієнта потужності.

При дослідженні тепоізолюючого устаткування енергоспоживання можна визначити за допомогою розрахунку ентальпії подаваноого пару й зворотного конденсату.

Для встаткування, що працює з постійним графіком навантаження, одногодинні лічильники використаються для визначення загальної величини споживання.

Споживання енергії також може бути обмірюване непрямим шляхом. Розглянемо два самих часто використовуваних методи розрахунку: регресійного аналізу й перевірочного тесту.