Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
597.5 Кб
Скачать

2.3. Виділ земельних фондів

Для хвилястого рельєфу характерна неоднорідність характеру прояву несприятливих природних явищ, ерозійних процесів, мікроклімату тощо, що обумовлює необхідність виділу однотипних ділянок місцевості, виходячи з їх розташування на місцевості і тяжіння, відповідно, до вододілу чи гідрографічної сітки.

Ділянки, які прилягають до вододільних ліній чи є вододілами, відносять до привододільного земельного фонду Вони мають крутість схилів до 2 градусів, ерозія (площинна) на них або відсутня, або дуже слабо виражена. Основні несприятливі фактори – суховії, посухи, холодні і хуртовинні вітри.

Гідрографічний фонд включає береги і дно давньої гідрографічної сітки та прилеглі до них схили крутістю понад 9 градусів. Землі цього фонду характеризуються найбільш несприятливими умовами (лінійна ерозія, сильна змитість ґрунтів, сухість тощо).

Схили, розміщені між привододільним і гідрографічним земельними фондами, відносять до присіткового земельного фонду. Крутість цих схилів складає 2-9 градусів. Тут проходить інтенсивний змив ґрунту, інколи виникають вогнища лінійної ерозії.

Для визначення межі між привододільним і присітковим земельними фондами можна використати показник віддалі між горизонталями та їх вертикальні позначки. Застосування цього методу базується на формулі:

i = (h / l) x 100 %,

де: і – ухил між сусідніми горизонталями;

h = 10, – висота січення горизонталей, м;

l – віддаль між горизонталями.

Визначені ухили між сусідніми горизонталями на лівому березі даної місцевості:

  1. і = 1,19 %

  2. і = 1,42 %

  3. і = 1,78 %

  4. і = 1,56 %

  5. і = 2,5 %

  6. і = 3,47 %

  7. і = 8,33 %

  8. і = 10 %

  9. і = 12,5 %

Визначені ухили між сусідніми горизонталями на правому березі даної місцевості:

  1. і = 1,19 %

  2. і = 1,47 %

  3. і = 2,17 %

  4. і = 3,47 %

  5. і = 10 %

  6. і = 16,66 %

  7. і = 25 %

Після встановлення на плані меж між земельними фондами визначається їх площа і заноситься в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

Земельні фонди, критерії їх виділу і співвідношення

Земельні фонди

Критерії виділу, %

Площа, га

у % від заг. площі

Привододільний

1,19 - 3,47

2779,6

86,63

Присітковий

8,33 - 12,5

160

5,92

Гідрографічний

16,66 - 25

239

7,45

Розділ 3. Меліоративні заходи на земельних фондах

3.1. Меліоративні заходи на привододільному фонді

На площі привододільного фонду необхідно запроектувати розміщення полезахисних (снігорозподілювальних, вітроломних) лісових смуг. Основні її призначення – зменшення швидкості вітру і зниження тим самим шкідливого впливу хуртовинних і суховійних вітрів.

Розрізняють основні і допоміжні полезахисні лісові смуги.

Основні лісові смуги розміщують поперек напрямку шкідливих вітрів чи поверхневого стоку вод (наприклад у Лісостепу), а допоміжні розміщують, перпендикулярно до основної, для посилення її захисного впливу.

Відстань між основними смугами встановлюється з таким розрахунком, щоб простір між двома сусідніми смугами знаходився у зоні ефектнішого впливу смуг на вітер. Протяжність такої зони залежить від висоти смуг, а від біологічних особливостей головних порід, ґрунтово-кліматичних умов даного регіону і конструкції смуг. Відстані між основними та допоміжними полезахисними смугами, залежно від ґрунтових умов, наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Відстані між основними і допоміжними полезахисними смугами

Типи ґрунтів

Середня висота смуг, м

Відстань між смугами, м

Макс. допустима площа поля, га

основними

допоміжними

Сірі лісові ґрунти,

опідзолені і вилужені

чорноземи

22-20

600

2000

120

Потужні, типові і звичайні чорноземи

20-18

500

2000

100

Південні чорноземи

16-12

400

2000

80

Темно-каштанові і каштанові

10-8

350

1500

70

Світло-каштанові

8-6

250

1500

50

Максимальний захисний ефект основних лісосмуг забезпечується при розміщенні їх перпендикулярно до напрямку шкідливих вітрів. Оскільки не завжди це можливо, припускається відхилення до 30 градусів, а у виняткових випадках і більше, але ефективність дії лісосмуг тоді зменшується і розміщувати їх потрібно густіше. Відхилення виру від перпендикулярного напрямку на 30° зменшується ефективність лісосмуги на 10 %, тобто відстань між ними потрібно зменшувати на таку ж величину. Наприклад, в районах інтенсивного прояву водяної ерозії з метою попередження її лісосмуги необхідно розміщувати вздовж горизонталей (упоперек схилу), що не завжди збігається із напрямком шкідливих вітрів.

Підбір конструкції і параметрів полезахисних лісових смуг. Важливим фактором у забезпеченні ефективного впливу смуг на зменшення швидкості вітру і покрашення мікроклімату місцевості є вибір оптимальної конструкції лісових смуг.

При цьому слід виходити з того що в районах з переважанням несприятливих холодних хуртовинних вітрів необхідно створювати лісові смуги продувної конструкції, в Лісостепу – ажурної чи ажурно-продувної з більшою ажурністю. В Степу проти суховійних вітрів – ажурні з невеликою вітропроникністю в районах прояву дефляції чорних пилових бур – також ажурні, але більшої вітропроникності. Цього можна досягти шляхом певного підбору асортименту деревно-кущових порід, їх змішування, ширини смуги тощо.

Оптимальну ажурність смуги можна розрахувати за формулою:

де: P – відстань від лісосмуги, на якій спостерігається зниження швидкості вітру, м;

v – швидкість вітру, м/с;

Н – максимальна висота лісосмуги, м;

α – кут між напрямком вітрового потоку і лісосмугою, sin α.

L = 500 м, v = 10 м/с, H = 20 м, sin α (90º) = 1, тоді:

Параметри (ширина) полезахисної лісової смуги обумовлюються кількістю рядів і шириною міжрядь. В південно-східних районах з частими пиловими бурями проектуються 5-7-рядні основні смуги, в північних і лісостепових районах для послаблення шкідливої дії холодних хуртовинних вітрів і рівномірного сніговідкладання – 3-5-и рядні. Допоміжні смуги – 2-3-х рядні із однієї головної породи.

Ширина міжрядь встановлюється з врахуванням ґрунтово-кліматичних умов і асортименту порід (в Лісостепу і північному Степу – 2,0-2,5 м, і посушливих умовах південного Степу 3-4м). В ширину смуги включаються закраїни з обох сторін, вони приймаються рівними ширині міжряддя, але не більше 3 м.

Віддаль в рядах між рослинами переважно 0,5-1,0м (саджанців і укорінених живців 1-1,5м; при ланковому посіві – 0,5-1 м між ямками в ланці і 3-4 м між центрами ланок).

Інструкцією для проектування і вирощування захисних лісонасаджень на землях сільськогосподарських підприємств України ширина полезахисних смуг встановлена в межах 7,5-15 м.

Асортимент порід підбирається з врахуванням ґрунтово-кліматичних умов місцевості і конструкції лісової смуги.

Смуги продувної конструкції створюються переважно із однієї-двох головних порід (без супутніх). При потребі створення умов для кращого затримання і поглинання весняного стоку талих вод, можливе введення в узлісковому ряду низькорослих кущів. Ажурні смуги повинні мати головну, супутню породу і кущі. В узліскові ряди бажано введення плодових порід.

В якості головної породи на дерново-підзолистих ґрунтах можна запроектувати сосну звичайну, березу повислу тощо, на сірих опідзолених ґрунтах і чорноземних різновидностях – дуб звичайний (в районах достатнього зволоження – різні види тополь, а в південних умовах – горіхи), на каштанових та інших солонцюватих ґрунтах – акацію білу, гледичію, в'яз дрібнолистий.

Як супутні породи – клен гостролистий, польовий, татарський, липу, граб; кущі – ліщину, бирючину, жимолость, свидину, бузину, скумпію тощо.

При змішуванні деревно-кущових порід слід враховувати їх взаємодію, як у молодому віці так і з часом, ажурність крони, швидкість росту, світлолюбність тощо.

Відповідно до ґрунтово-кліматичних умов склад основних полезахисних смуг складатиме 3 ряди дуба звичайного, як головної породи, і 2 ряди липи дрібнолистої, як супутньої породи. Ширина міжрядь становитиме 2,5 м, крок садіння сіянців – 1 м, узлісся по 1,25 м. Таким чином, ширина основних полезахисних смуг становитиме 12,5 м.

Допоміжні полезахисні смуги складатимуться з одного ряду дуба звичайного і 2 рядів липи дрібнолистої. Ширина міжрядь становитиме 2,5 м, крок садіння сіянців – 1 м, узлісся по 1,25 м. Таким чином, ширина допоміжних полезахисних смуг становитиме 7,5 м.

Таблиця 3.2

Розрахунок потреби садивного матеріалу для створення полезахисних лісових смуг

Номера лісосмуг

Протяжність, км

Площа, га

Потрібно садивного матеріалу, тис. шт.

всього

у т. ч. по породах

Дз

Лпд

1

2

3

4

5

6

Головні лісосмуги

1

1

1,25

5

3

2

2

1

1,25

5

3

2

3

1

1,25

5

3

2

4

1

1,25

5

3

2

5

1

1,25

5

3

2

6

1

1,25

5

3

2

7

1

1,25

5

3

2

8

1

1,25

5

3

2

9

1

1,25

5

3

2

10

1,8

2,25

9

5,4

3,6

1

2

3

4

5

6

11

0,56

0,7

2,8

1,68

1,12

12

1

1,25

5

3

2

13

1

1,25

5

3

2

14

1

1,25

5

3

2

15

1

1,25

5

3

2

16

1

1,25

5

3

2

17

1

1,25

5

3

2

18

1

1,25

5

3

2

19

1

1,25

5

3

2

20

1

1,25

5

3

2

21

1

1,25

5

3

2

22

1

1,25

5

3

2

23

0,8

1

4

2,4

1,6

24

1

1,25

5

3

2

25

1

1,25

5

3

2

26

1

1,25

5

3

2

27

1

1,25

5

3

2

28

1

1,25

5

3

2

29

1

1,25

5

3

2

30

1

1,25

5

3

2

31

1

1,25

5

3

2

32

1

1,25

5

3

2

33

1,24

1,55

6,2

3,72

2,48

34

0,56

0,7

2,8

1,68

1,12

35

1

1,25

5

3

2

36

1

1,25

5

3

2

37

1

1,25

5

3

2

38

1

1,25

5

3

2

39

1

1,25

5

3

2

40

1

1,25

5

3

2

41

1

1,25

5

3

2

42

1

1,25

5

3

2

43

1

1,25

5

3

2

44

0,8

1

4

2,4

1,6

45

0,4

0,5

2

1,2

0,8

46

1

1,25

5

3

2

47

1

1,25

5

3

2

48

1

1,25

5

3

2

49

1

1,25

5

3

2

50

1

1,25

5

3

2

51

1

1,25

5

3

2

52

1

1,25

5

3

2

53

0,9

1,125

4,5

2,7

1,8

1

2

3

4

5

6

54

0,56

0,7

2,8

1,68

1,12

55

0,46

0,575

2,3

1,38

0,92

56

0,66

0,825

3,3

1,98

1,32

57

0,84

1,05

4,2

2,52

1,68

58

1

1,25

5

3

2

59

1

1,25

5

3

2

60

1

1,25

5

3

2

61

1

1,25

5

3

2

62

1

1,25

5

3

2

63

1

1,25

5

3

2

64

1

1,25

5

3

2

65

0,84

1,05

4,2

2,52

1,68

66

0,9

1,125

4,5

2,7

1,8

67

1,24

1,55

6,2

3,72

2,48

68

1

1,25

5

3

2

69

1

1,25

5

3

2

70

1

1,25

5

3

2

71

1

1,25

5

3

2

72

1

1,25

5

3

2

73

1

1,25

5

3

2

74

1

1,25

5

3

2

75

1

1,25

5

3

2

Разом

72,56

90,7

362,8

217,68

145,12

Допоміжні лісосмуги

1

0,375

0,28

1125

375

750

2

0,375

0,28

1125

375

750

3

0,375

0,28

1125

375

750

4

0,375

0,28

1125

375

750

5

0,375

0,28

1125

375

750

6

0,375

0,28

1125

375

750

7

0,375

0,28

1125

375

750

8

0,375

0,28

1125

375

750

9

0,375

0,28

1125

375

750

10

0,515

0,38

1520

506

1014

11

0,375

0,28

1125

375

750

12

0,375

0,28

1125

375

750

13

0,375

0,28

1125

375

750

14

0,375

0,28

1125

375

750

15

0,375

0,28

1125

375

750

16

0,375

0,28

1125

375

750

17

0,375

0,28

1125

375

750

18

0,375

0,28

1125

375

750

19

0,375

0,28

1125

375

750

1

2

3

4

5

6

20

0,375

0,28

1125

375

750

21

0,375

0,28

1125

375

750

22

0,375

0,28

1125

375

750

23

0,375

0,28

1125

375

750

24

0,375

0,28

1125

375

750

25

0,375

0,28

1125

375

750

26

0,375

0,28

1125

375

750

27

0,375

0,28

1125

375

750

28

0,375

0,28

1125

375

750

29

0,375

0,28

1125

375

750

30

0,375

0,28

1125

375

750

31

0,375

0,28

1125

375

750

32

0,375

0,28

1125

375

750

33

0,375

0,28

1125

375

750

34

0,375

0,28

1125

375

750

35

0,375

0,28

1125

375

750

36

0,375

0,28

1125

375

750

37

0,375

0,28

1125

375

750

38

0,375

0,28

1125

375

750

39

0,375

0,28

1125

375

750

40

0,375

0,28

1125

375

750

41

0,375

0,28

1125

375

750

42

0,375

0,28

1125

375

750

43

0,375

0,28

1125

375

750

44

0,375

0,28

1125

375

750

45

0,375

0,28

1125

375

750

46

0,375

0,28

1125

375

750

47

0,375

0,28

1125

375

750

48

0,375

0,28

1125

375

750

49

0,375

0,28

1125

375

750

50

0,375

0,28

1125

375

750

51

0,375

0,28

1125

375

750

52

0,375

0,28

1125

375

750

53

0,375

0,28

1125

375

750

54

0,3

0,225

900

300

600

55

0,375

0,28

1125

375

750

56

0,375

0,28

1125

375

750

57

0,375

0,28

1125

375

750

58

0,375

0,28

1125

375

750

59

0,375

0,28

1125

375

750

60

0,375

0,28

1125

375

750

61

0,375

0,28

1125

375

750

62

0,375

0,28

1125

375

750

1

2

3

4

5

6

63

0,375

0,28

1125

375

750

64

0,655

0,49

1960

653

1307

65

0,375

0,28

1125

375

750

66

0,375

0,28

1125

375

750

67

0,375

0,28

1125

375

750

68

0,375

0,28

1125

375

750

69

0,375

0,28

1125

375

750

70

0,375

0,28

1125

375

750

71

0,375

0,28

1125

375

750

72

0,375

0,28

1125

375

750

73

0,375

0,28

1125

375

750

74

0,375

0,28

1125

375

750

Разом

28,095

20,975

84255

28084

56171

Оптимальне розміщення полезахисних лісових смуг потрібно перевірити шляхом визначення коефіцієнта захисної дії смуг по формулі:

K = (L * l) / S,

де: К – коефіцієнт корисної дії лісосмуг;

L – сумарна протяжнысть головних лісосмуг, км;

l – зона ефективного впливу лісосмуги на вітер, тобто відстань між головними лісосмугами, км;

S – площа привододільного фонду, км2.

К = (72,56 * 0,4) / 27,796 = 0,96.

Таким чином, 96 % території знаходиться під захистом лісосмуг. Враховуючи ще певну дію межових лісосмуг, розміщення їх можна вважати оптимальним.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]