- •Розділ 1. Аналіз природно-кліматичних умов місце розташування господарства
- •1.1 Вітровий режим
- •1.2. Геологічна і геоморфологічна будова
- •1.3. Ґрунти
- •1.4. Рослинність
- •1.5. Фауна
- •1.6. Економічні умови
- •1.7. Обґрунтування необхідності проведення лісомеліоративних робіт
- •Розділ 2. Меліоративна організація територій
- •2.1. Загальні положення Теорія будь-якого великого сільськогосподарського об’єднання неоднорідна за характером будови рельєфу, станом ґрунтів, їх родючістю тощо.
- •2.2. Рельєф
- •2.3. Виділ земельних фондів
- •Розділ 3. Меліоративні заходи на земельних фондах
- •3.1. Меліоративні заходи на привододільному фонді
- •3.2. Меліоративні заходи на присітковому фонді
- •Меліоративні заходи на гідрографічному фонді
- •3.4. Визначення співвідношення земельних угідь та оптимальної лісистості
- •Розділ 4. Агротехніка створення захисних лісових насаджень
- •4.1. Полезахисні, стокорегулювальні, частково прибалкові і прияружні смуги
- •4.2. Суцільне залісення схилів
2.3. Виділ земельних фондів
Для хвилястого рельєфу характерна неоднорідність характеру прояву несприятливих природних явищ, ерозійних процесів, мікроклімату тощо, що обумовлює необхідність виділу однотипних ділянок місцевості, виходячи з їх розташування на місцевості і тяжіння, відповідно, до вододілу чи гідрографічної сітки.
Ділянки, які прилягають до вододільних ліній чи є вододілами, відносять до привододільного земельного фонду Вони мають крутість схилів до 2 градусів, ерозія (площинна) на них або відсутня, або дуже слабо виражена. Основні несприятливі фактори – суховії, посухи, холодні і хуртовинні вітри.
Гідрографічний фонд включає береги і дно давньої гідрографічної сітки та прилеглі до них схили крутістю понад 9 градусів. Землі цього фонду характеризуються найбільш несприятливими умовами (лінійна ерозія, сильна змитість ґрунтів, сухість тощо).
Схили, розміщені між привододільним і гідрографічним земельними фондами, відносять до присіткового земельного фонду. Крутість цих схилів складає 2-9 градусів. Тут проходить інтенсивний змив ґрунту, інколи виникають вогнища лінійної ерозії.
Для визначення межі між привододільним і присітковим земельними фондами можна використати показник віддалі між горизонталями та їх вертикальні позначки. Застосування цього методу базується на формулі:
i = (h / l) x 100 %,
де: і – ухил між сусідніми горизонталями;
h = 10, – висота січення горизонталей, м;
l – віддаль між горизонталями.
Визначені ухили між сусідніми горизонталями на лівому березі даної місцевості:
і = 1,19 %
і = 1,42 %
і = 1,78 %
і = 1,56 %
і = 2,5 %
і = 3,47 %
і = 8,33 %
і = 10 %
і = 12,5 %
Визначені ухили між сусідніми горизонталями на правому березі даної місцевості:
і = 1,19 %
і = 1,47 %
і = 2,17 %
і = 3,47 %
і = 10 %
і = 16,66 %
і = 25 %
Після встановлення на плані меж між земельними фондами визначається їх площа і заноситься в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2
Земельні фонди, критерії їх виділу і співвідношення
Земельні фонди |
Критерії виділу, % |
Площа, га |
у % від заг. площі |
Привододільний |
1,19 - 3,47 |
2779,6 |
86,63 |
Присітковий |
8,33 - 12,5 |
160 |
5,92 |
Гідрографічний |
16,66 - 25 |
239 |
7,45 |
Розділ 3. Меліоративні заходи на земельних фондах
3.1. Меліоративні заходи на привододільному фонді
На площі привододільного фонду необхідно запроектувати розміщення полезахисних (снігорозподілювальних, вітроломних) лісових смуг. Основні її призначення – зменшення швидкості вітру і зниження тим самим шкідливого впливу хуртовинних і суховійних вітрів.
Розрізняють основні і допоміжні полезахисні лісові смуги.
Основні лісові смуги розміщують поперек напрямку шкідливих вітрів чи поверхневого стоку вод (наприклад у Лісостепу), а допоміжні розміщують, перпендикулярно до основної, для посилення її захисного впливу.
Відстань між основними смугами встановлюється з таким розрахунком, щоб простір між двома сусідніми смугами знаходився у зоні ефектнішого впливу смуг на вітер. Протяжність такої зони залежить від висоти смуг, а від біологічних особливостей головних порід, ґрунтово-кліматичних умов даного регіону і конструкції смуг. Відстані між основними та допоміжними полезахисними смугами, залежно від ґрунтових умов, наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Відстані між основними і допоміжними полезахисними смугами
Типи ґрунтів |
Середня висота смуг, м |
Відстань між смугами, м |
Макс. допустима площа поля, га | |
основними |
допоміжними | |||
Сірі лісові ґрунти, опідзолені і вилужені чорноземи |
22-20 |
600 |
2000 |
120 |
Потужні, типові і звичайні чорноземи |
20-18 |
500 |
2000 |
100 |
Південні чорноземи |
16-12 |
400 |
2000 |
80 |
Темно-каштанові і каштанові |
10-8 |
350 |
1500 |
70 |
Світло-каштанові |
8-6 |
250 |
1500 |
50 |
Максимальний захисний ефект основних лісосмуг забезпечується при розміщенні їх перпендикулярно до напрямку шкідливих вітрів. Оскільки не завжди це можливо, припускається відхилення до 30 градусів, а у виняткових випадках і більше, але ефективність дії лісосмуг тоді зменшується і розміщувати їх потрібно густіше. Відхилення виру від перпендикулярного напрямку на 30° зменшується ефективність лісосмуги на 10 %, тобто відстань між ними потрібно зменшувати на таку ж величину. Наприклад, в районах інтенсивного прояву водяної ерозії з метою попередження її лісосмуги необхідно розміщувати вздовж горизонталей (упоперек схилу), що не завжди збігається із напрямком шкідливих вітрів.
Підбір конструкції і параметрів полезахисних лісових смуг. Важливим фактором у забезпеченні ефективного впливу смуг на зменшення швидкості вітру і покрашення мікроклімату місцевості є вибір оптимальної конструкції лісових смуг.
При цьому слід виходити з того що в районах з переважанням несприятливих холодних хуртовинних вітрів необхідно створювати лісові смуги продувної конструкції, в Лісостепу – ажурної чи ажурно-продувної з більшою ажурністю. В Степу проти суховійних вітрів – ажурні з невеликою вітропроникністю в районах прояву дефляції чорних пилових бур – також ажурні, але більшої вітропроникності. Цього можна досягти шляхом певного підбору асортименту деревно-кущових порід, їх змішування, ширини смуги тощо.
Оптимальну ажурність смуги можна розрахувати за формулою:
де: P – відстань від лісосмуги, на якій спостерігається зниження швидкості вітру, м;
v – швидкість вітру, м/с;
Н – максимальна висота лісосмуги, м;
α – кут між напрямком вітрового потоку і лісосмугою, sin α.
L = 500 м, v = 10 м/с, H = 20 м, sin α (90º) = 1, тоді:
Параметри (ширина) полезахисної лісової смуги обумовлюються кількістю рядів і шириною міжрядь. В південно-східних районах з частими пиловими бурями проектуються 5-7-рядні основні смуги, в північних і лісостепових районах для послаблення шкідливої дії холодних хуртовинних вітрів і рівномірного сніговідкладання – 3-5-и рядні. Допоміжні смуги – 2-3-х рядні із однієї головної породи.
Ширина міжрядь встановлюється з врахуванням ґрунтово-кліматичних умов і асортименту порід (в Лісостепу і північному Степу – 2,0-2,5 м, і посушливих умовах південного Степу 3-4м). В ширину смуги включаються закраїни з обох сторін, вони приймаються рівними ширині міжряддя, але не більше 3 м.
Віддаль в рядах між рослинами переважно 0,5-1,0м (саджанців і укорінених живців 1-1,5м; при ланковому посіві – 0,5-1 м між ямками в ланці і 3-4 м між центрами ланок).
Інструкцією для проектування і вирощування захисних лісонасаджень на землях сільськогосподарських підприємств України ширина полезахисних смуг встановлена в межах 7,5-15 м.
Асортимент порід підбирається з врахуванням ґрунтово-кліматичних умов місцевості і конструкції лісової смуги.
Смуги продувної конструкції створюються переважно із однієї-двох головних порід (без супутніх). При потребі створення умов для кращого затримання і поглинання весняного стоку талих вод, можливе введення в узлісковому ряду низькорослих кущів. Ажурні смуги повинні мати головну, супутню породу і кущі. В узліскові ряди бажано введення плодових порід.
В якості головної породи на дерново-підзолистих ґрунтах можна запроектувати сосну звичайну, березу повислу тощо, на сірих опідзолених ґрунтах і чорноземних різновидностях – дуб звичайний (в районах достатнього зволоження – різні види тополь, а в південних умовах – горіхи), на каштанових та інших солонцюватих ґрунтах – акацію білу, гледичію, в'яз дрібнолистий.
Як супутні породи – клен гостролистий, польовий, татарський, липу, граб; кущі – ліщину, бирючину, жимолость, свидину, бузину, скумпію тощо.
При змішуванні деревно-кущових порід слід враховувати їх взаємодію, як у молодому віці так і з часом, ажурність крони, швидкість росту, світлолюбність тощо.
Відповідно до ґрунтово-кліматичних умов склад основних полезахисних смуг складатиме 3 ряди дуба звичайного, як головної породи, і 2 ряди липи дрібнолистої, як супутньої породи. Ширина міжрядь становитиме 2,5 м, крок садіння сіянців – 1 м, узлісся по 1,25 м. Таким чином, ширина основних полезахисних смуг становитиме 12,5 м.
Допоміжні полезахисні смуги складатимуться з одного ряду дуба звичайного і 2 рядів липи дрібнолистої. Ширина міжрядь становитиме 2,5 м, крок садіння сіянців – 1 м, узлісся по 1,25 м. Таким чином, ширина допоміжних полезахисних смуг становитиме 7,5 м.
Таблиця 3.2
Розрахунок потреби садивного матеріалу для створення полезахисних лісових смуг
Номера лісосмуг |
Протяжність, км |
Площа, га |
Потрібно садивного матеріалу, тис. шт. | ||||
всього |
у т. ч. по породах | ||||||
Дз |
Лпд | ||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | ||
Головні лісосмуги | |||||||
1 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
2 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
3 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
4 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
5 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
6 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
7 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
8 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
9 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
10 |
1,8 |
2,25 |
9 |
5,4 |
3,6 | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | ||
11 |
0,56 |
0,7 |
2,8 |
1,68 |
1,12 | ||
12 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
13 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
14 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
15 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
16 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
17 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
18 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
19 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
20 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
21 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
22 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
23 |
0,8 |
1 |
4 |
2,4 |
1,6 | ||
24 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
25 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
26 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
27 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
28 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
29 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
30 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
31 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
32 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
33 |
1,24 |
1,55 |
6,2 |
3,72 |
2,48 | ||
34 |
0,56 |
0,7 |
2,8 |
1,68 |
1,12 | ||
35 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
36 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
37 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
38 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
39 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
40 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
41 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
42 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
43 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
44 |
0,8 |
1 |
4 |
2,4 |
1,6 | ||
45 |
0,4 |
0,5 |
2 |
1,2 |
0,8 | ||
46 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
47 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
48 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
49 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
50 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
51 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
52 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
53 |
0,9 |
1,125 |
4,5 |
2,7 |
1,8 | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | ||
54 |
0,56 |
0,7 |
2,8 |
1,68 |
1,12 | ||
55 |
0,46 |
0,575 |
2,3 |
1,38 |
0,92 | ||
56 |
0,66 |
0,825 |
3,3 |
1,98 |
1,32 | ||
57 |
0,84 |
1,05 |
4,2 |
2,52 |
1,68 | ||
58 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
59 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
60 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
61 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
62 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
63 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
64 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
65 |
0,84 |
1,05 |
4,2 |
2,52 |
1,68 | ||
66 |
0,9 |
1,125 |
4,5 |
2,7 |
1,8 | ||
67 |
1,24 |
1,55 |
6,2 |
3,72 |
2,48 | ||
68 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
69 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
70 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
71 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
72 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
73 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
74 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
75 |
1 |
1,25 |
5 |
3 |
2 | ||
Разом |
72,56 |
90,7 |
362,8 |
217,68 |
145,12 | ||
Допоміжні лісосмуги | |||||||
1 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
2 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
3 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
4 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
5 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
6 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
7 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
8 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
9 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
10 |
0,515 |
0,38 |
1520 |
506 |
1014 | ||
11 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
12 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
13 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
14 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
15 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
16 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
17 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
18 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
19 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | ||
20 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
21 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
22 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
23 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
24 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
25 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
26 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
27 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
28 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
29 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
30 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
31 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
32 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
33 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
34 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
35 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
36 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
37 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
38 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
39 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
40 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
41 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
42 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
43 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
44 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
45 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
46 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
47 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
48 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
49 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
50 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
51 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
52 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
53 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
54 |
0,3 |
0,225 |
900 |
300 |
600 | ||
55 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
56 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
57 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
58 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
59 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
60 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
61 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
62 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | ||
63 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
64 |
0,655 |
0,49 |
1960 |
653 |
1307 | ||
65 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
66 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
67 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
68 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
69 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
70 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
71 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
72 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
73 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
74 |
0,375 |
0,28 |
1125 |
375 |
750 | ||
Разом |
28,095 |
20,975 |
84255 |
28084 |
56171 |
Оптимальне розміщення полезахисних лісових смуг потрібно перевірити шляхом визначення коефіцієнта захисної дії смуг по формулі:
K = (L * l) / S,
де: К – коефіцієнт корисної дії лісосмуг;
L – сумарна протяжнысть головних лісосмуг, км;
l – зона ефективного впливу лісосмуги на вітер, тобто відстань між головними лісосмугами, км;
S – площа привододільного фонду, км2.
К = (72,56 * 0,4) / 27,796 = 0,96.
Таким чином, 96 % території знаходиться під захистом лісосмуг. Враховуючи ще певну дію межових лісосмуг, розміщення їх можна вважати оптимальним.