- •1.Загальна характеристика права
- •2.Поняття та структура норми права
- •3.Поняття та елементи системи права
- •4.Правовідносини:поняття,ознаки ,структура
- •6.Поняття та структура системи законодавства
- •7.Поняття законності і правопорядку
- •8.Поняття та види юридичної відповідальності
- •9.Правопорушення як підстава юридичної відповідальності
- •10.Загальна характеристика конституції України
- •11.Поняття та стадії законодавчого процесу в україні
- •12.Поняття,система і функції правоохоронних органів в україні
- •13.Судова влада в україні
- •14.Правовий статус вищої ради юстиції
- •15.Загальна характеристика цивільного права та законодавства
- •16.Поняття та елементи цивільно-правових відносин
- •17.Поняття і форми права власності
- •18.Поняття та класифікація цивільно-правових угод
- •19.Реституція в цивільному праві
- •20. Здійснення суб’єктивних прав і виконання цивільних обов’язків
- •21.Поняття і с-ма зобов’язального права. Зобов’язання та його структура
- •22.Підстави виникнення та припинення зобов’язання
- •23.Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •24.Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язань
- •25.Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань
- •26.Порука як засіб забезпечення виконання зобов’язань
- •27.Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язань
- •28. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язань
- •29. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення зобов’язань
- •30.Зобовязання щодо передачі майна у власність(аг х-ка договору купівлі-продажу,дарування, довічного утрим, найму(оренди), ренти, позички.)
- •31. Зобов’язання щодо виконання робіт (аг х-ка договору підряду)
- •32. Зобов'язання щодо надання послуг ( аг х-ка договору перевезення, зберігання, страхування, позики, доручення)
- •33. Поняття відповідальності за порушення зобов’язань
- •34. Спадкове право як інститут цивільного права України
- •35.Поняття спадщини . Час і місце відкриття спадщини
- •36. Спадкування за законом.
- •37. Спадкування за заповітом.
- •38. Загальна характеристика сімейного права як галузі права.
- •39. Джерела, система та завдання сімейного права України.
- •40. Порядок і умови укладання шлюбу.
- •41. Особисті та майнові права і обов’язки подружжя.
- •42. Права та обов’язки батьків і дітей. Шлюбний договір.
- •43. Аліментні обов’язки батьків і дітей.
- •44. Усиновлення. Удочеріння. Опіка. Піклування. Патронат.
- •45. Поняття і система трудового права. Загальна характеристика Кодексу законів про працю України.
- •46. Характеристика колективного договору. Поняття та види колективної угоди.
- •47. Поняття, сторони, зміст, види та форми трудових договорів.
- •48. Підстави припинення трудового договору.
- •49. Поняття та види робочого часу.
- •50. Поняття та види часу відпочинку.
- •51. Характеристика трудової дисципліни. Види дисциплінарних стягнень.
- •52. Матеріальна відповідальність як вид юридичної відповідальності.
- •53.Порядок розгляду індивідуальних і колективних трудових спорів
- •54Обмеження надурочних робіт
- •55//Пільги для працівників які поєднують роботу з навчанням
- •57//Особливості праці жінок
- •58//Особливості праці молоді
- •59//Адміністративне право і адміністративна відповідальність
- •60//Поняття і ознаки адміністративного правопорушення
- •61//Адміністративне стягнення та його види
- •62//Кримінальне право і кримінальна відповідальність. Джерела кримінального права
- •63//Злочин, характеристика злочину як його юридичного вираження
- •64//Обєктивна сторона, об’єкт, суб’єкт та суб’єктивна сторона злочину
- •65//Обставини,що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння
- •66// Стадії розвитку умисного злочину. Співучасть у вчинені злочину. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця. Неосудність
- •67// Покарання та його мета .Види покарань
- •68//Обставини що обтяжують і пом’якшують покарання
- •69//Класифікація злочинів
- •70//Співвідношення кримінальної і адміністративної відповідальності. Спільні та відмінні риси
6.Поняття та структура системи законодавства
Система законодавства - це впорядкована безліч всіх діючих нормативно-правових актів даної держави.
У системі законодавства тих або інших держав можна розрізняти, наприклад:
- галузеве законодавство, тобто однойменне з галузями права, що збігає з ними по предметі правового регулювання, наприклад, карне, трудове й т.д.:
- комплексне законодавство, тобто таке, котре містить норми різних галузей права: карного, адміністративного, цивільного, наприклад, екологічне законодавство;
- загальфедеральне законодавство й законодавство суб'єктів федерації (у федераціях);
- законодавство автономії (якщо вищий представницький орган автономії вправі приймати закони);
- конституційне й інше законодавство, закони й підзаконні акти (по юридичній чинності).
Структура системи законодавства - це внутрішній підрозділ законодавства на відносно відособлені групи нормативно-правових актів.
Структура системи законодавства (її внутрішня будова)
-галузева («горизонтальна») - галузеве законодавство (трудове, цивільне, карне й т.д. законодавство ),тобто в системі законодавства підсистеми нормативних актів розрізняються по предметі правового регулювання (наприклад, предмет регулювання трудового законодавства - трудові відносини, а також відносини , тісно пов'язані із трудовими);
-ієрархічна («вертикальна») - закони й підзаконні акти, тобто в системі законодавства підсистеми нормативних актів (закони, підзаконні акти) розрізняються по юридичній чинності.
Форми (види, способи) систематизації законодавства:
облік законодавства;
інкорпорація законодавства;
консолідація законодавства;
кодифікація законодавства.
Облік законодавства - це діяльність по зборі, зберіганню й підтримці в контрольному стані нормативних актів, а також по створенню пошукової системи, що забезпечує розшук необхідної інформації серед масиву актів, узятих на облік.
Автоматизований облік законодавства, заснований на застосуванні комп'ютерної техніки, поступово стає домінуючим. Комп'ютерний облік законодавства багато в чому зм'якшує проблему його доступності й видимості.
Інкорпорація законодавства - це діяльність по впорядкуванню діючих нормативних актів шляхом їхнього об'єднання в хронологічному, тематичному, алфавітному порядку (без зміни форми й утримування) у відповідному офіційному, офіціозному (напівофіційному) або неофіційному збірнику (зборах).
Консолідація законодавства - це відомість (об'єднання) відповідної безлічі нормативних актів по одному або декількох взаємозалежних питаннях в один укрупнений акт.
Кодифікація законодавства - це правотворческая діяльність органів держави по радикальній кількісно-якісній переробці форми й утримування законодавства шляхом створення нового, зведеного, систематизованого (єдиного, логічно і юридично цілісного, внутрішньо й зовні погодженого) нормативного акту підвищеного рівня стабільності.
7.Поняття законності і правопорядку
Законність — це комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільно-політичного життя, зв'язок між правом і державою. Поняття "законність" характеризує правову дійсність, узяту під кутом зору практичної реалізації права, ідейно-політичних основ правової системи, її зв'язку з основними суспільно-політичними інститутами, з політичним режимом цього суспільства.
Суть законності полягає в реальності права, в рівні дотримання законів та підзаконних актів, у гарантуванні прав і свобод особи. Законність є елементом демократії та народовладдя.
Зміст законності полягає в таких ознаках, як загальнообов'язковість права, високий рівень правосвідомості та правової культури в суспільстві, неухильне виконання правових норм з боку як громадян, так і державних органів; це той суспільний режим, за якого діяльність всіх суб'єктів заснована на законі, який носить правовий характер.
Правопорядок — це заснована на праві і законності організація правового життя, що відображає якісний фактичний стан суспільних відносин, врегульованих правом.
Особливості правопорядку: це стан упорядкованості правом суспільних відносин; це порядок, передбачений нормами права; правопорядок є результатом втілення в життя правових норм, їх реалізації; правопорядок забезпечується державою, йому притаманні єдність, стабільність. Це — реалізація законності, прав, свобод і обов'язків громадян; підпорядкованість суб'єктів нормам права у їх правових відносинах.