18. Охарактеризуйте класифікацію потреб за різними критеріями. Чому потреби є головною рушійною силою соціально-економічного прогресу?
Потреба – нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності.
Розрізняють економічні й неекономічні потреби.
Економічні потреби –потреби в економічних благах.
Класифікація економічних потреб:
За характером виникнення:
первинні (базові), пов’язані з самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло.
вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація.
За засобами задоволення:
матеріальні
нематеріальні
За нагальністю задоволення:
першочергові
другорядні
За можливостями задоволення:
насичені
ненасичені, невгамовні
За участю у відтворювальному процесі:
виробничі
невиробничі
За суб’єктами вияву:
особисті
колективні, групові
суспільні
За кількісною визначеністю та мірою реалізації:
абсолютні
дійсні
платоспроможні
фактичні
Всезагальний економічний закон зростання потреб відбиває внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між виробництвом та споживачем, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення.
Відповідно до цього закону, безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу дедалі нових і нових потреб.
Таким чином, потреби і виробництво перебувають у суперечливій залежності взаємовпливу та взаємозумовленості. Потреби у споживанні продовжують стимули до виробництва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові потреби. Складний механізм взаємодії потреб та виробництва забезпечує безперервне суспільне утворення.
Вирішення протиріччя між невгамовністю та безмежністю потреб і обмеженістю ресурсів породжує проблему вибору й визначає мету економічної діяльності.
19. Проаналізуйте нецінові фактори попиту та проілюструйте їх дію графічно.
Спрос (demand) - представленая на рынке потребность в товарах, которые потребители могут приобрести по ценам, которые сложились.
НЕЦЕНОВЫЕ ФАКТОРЫ СПРОСА (неценовые детерминанты спроса) – факторы, влияющие на величину спроса, и не связанные с ценой товара. При изменении неценовых факторов изменяется величина спроса при заданных величинах цены; таким образом, изменяется кривая спроса. При росте спроса кривая смещается вправо, при уменьшении – влево.
К неценовым факторам относят:
1) Изменения в денежных доходах - при увеличении доходов потребителей спрос обычно увеличивается. При этом изменяется структура потребления. Так, спрос на самые дешевые, низкокачественные товары (например, на обувь из дешевого кожзаменителя, пищевые продукты низкого сорта), наоборот снижается, поскольку люди, которые были вынуждены покупать эти товары, теперь способны приобрести более качественные продукты. Товары, спрос на которые растет с увеличением денежного дохода, называются нормальными товарами, или товарами высшей категории. Товары, спрос на которые изменяется в противоположном направлении, называются товарами низшей категории.
2) Изменение потребительских предпочтений под влиянием рекламы, моды - при росте потребительских предпочтений спрос на товар растет, при снижении – снижается. Этот фактор оказывает наибольшее влияние на товары, подверженные моде (одежду, обувь), и наименьшее – на товары длительного пользования.
3) Надежды потребителей относительно будущих цен и доходов - в экстремальных экономических ситуациях значительно растет спрос на товары первой необходимости (соль, спички, мыло), поскольку покупатели боятся исчезновения их с прилавков. То же самое происходит при ожидании повышения цен на те или иные товары. Наоборот, в ожидании понижения цен (например, на овощи нового урожая) спрос снижается.
4) Изменение цен на товары-субституты - когда цена на один из взаимозаменяющих товаров вырастает, часть его покупателей из соображений экономии перейдет на другой, более дешевый товар; если же цена снизится, то это, наоборот, привлечет покупателей из числа пользующихся товарами–заменителями. Таким образом, рост цены на товары–заменители вызывает возрастание спроса на заменяемый товар, снижение цены на заменители приводит к сокращению спроса на этот товар.
5) Изменение цен на товары-комплименты - некоторые товары имеют дополняющие товары. Например, для фотоаппаратов это будут фотопленки или карты памяти. Цены на взаимодополняющие товары влияют на спрос обратным образом. Так, если цены на карты памяти существенно возрастут, то сократится спрос на цифровые фотоаппараты, и наоборот.
6) Изменения в структуре населения - увеличение числа покупателей на рынке обуславливает повышение спроса, уменьшение числа покупателей приводит к сокращению спроса. Количество потребителей может изменяться в связи с различными факторами, например, изменением численности населения, связанным с естественным приростом или миграциями.