10. Проаналізуйте дію нецінових факторів пропозиції. Відповідь обґрунтуйте графічно.

ПРЕДЛОЖЕНИЕ - готовность фирм, производителей и продавцов товаров поставить на рынок определенное количество товаров по данной цене.

НЕЦЕНОВЫЕ ФАКТОРЫ ПРЕДЛОЖЕНИЯ (неценовые детерминанты предложения) – факторы, влияющие на величину предложения, и не связанные с ценой товара. При изменении неценовых факторов изменяется величина предложения при заданных величинах цены; таким образом, изменяется кривая предложения. В этом случае обычно говорят о смещении кривой предложения. При росте предложения кривая S смещается вправо к S1, при уменьшении – влево к S2.

К неценовым факторам относят:

1. Цены на используемые ресурсы, т.е. издержки производства: при сокращении издержек на единицу продукции кривая S смещается вправо и наоборот.

2. Капитал и технологии производства: с ростом уровня технологии растет производство товаров, а значит, и их предложение. Этот фактор, однако, мало влияет на те товары, при использовании которых необходим ручной труд и использование традиционных технологий.

3. Налоги и дотации: когда налоги уменьшают это привлекает к предпринимательству и наоборот.

4. Цены на другие товары: при выборе производственной сферы предложения ресурсов значение имеет потенциальная возможность их альтернативного использования, которое определяет цену.

5. Цена ожидания продавцов: предложение может изменяться в зависимости от потребительских ожиданий относительно будущих цен на товары, сырье, изменения налоговых ставок и др. Например, фермеры могут придерживать продажу пшеницы, ожидая, что цена на нее увеличится. Однако возможен и обратный эффект – в ожидании повышения цен производители могут наращивать производство.

6. Число продавцов на рынке: чем больше продавцов на рынке тем больше предложение.

Кроме этого на характер предложения могут влиять или воздействовать следующие факторы:

1) Климат;

2) Рельеф и место положения;

3) Флора и фауна;

4) Культурный и образованный уровень населения;

5) Профессиональная квалификация рабочей силы и т.д.

11. Визначте, що є спільного та відмінного між суспільним (колективним) і приватним благом. Наведіть їх приклади.

Приватні блага– це блага, на які власник має виключне право. Приватні блага – ділимі.

Суспільні блага– це блага неподільні. На них ніхто не має виключного права і вони не є об’єктом суперництва.

Суспільні блага – потреби, що виникають у процесі розвитку суспільства в цілому, окремих його членів, соціально-економічних груп населення. Вони випробують на собі вплив виробничих відносин соціально-економічної формації, в умовах якої складаються і розвиваються.

Суспільні блага поділяються на дві великі групи потреб суспільства і населення (особисті потреби).

Блага суспільства визначаються необхідністю забезпечення умов його функціонування і розвитку. До них відносяться потреби виробничі, у державному управлінні, забезпеченні конституційних гарантій членам суспільства, охорони навколишнього середовища, обороні і т.п.

З економічною діяльністю суспільства найбільш зв'язані виробничі потреби.

Виробничі потреби випливають з вимог максимально ефективного функціонування суспільного виробництва. Вони включають потреби окремих підприємств і галузей народного господарства в робочій силі, сировині, устаткуванні, матеріалах для випуску продукції, потреби в управлінні виробництвом на різних рівнях – цеху, дільниці, підприємства, галузі народного господарства в цілому.

Ці потреби задовольняються в процесі господарської діяльності підприємств і галузей, що зв'язані між собою як виробники і споживачі.

Особисті блага виникають і розвиваються в процесі життєдіяльності людини. Вони виступають як усвідомлене прагнення людини до досягнення об'єктивно необхідних умов життя, що забезпечують повний добробут і всебічний розвиток особистості.

Будучи категорією суспільної свідомості, особисті потреби виступають і як специфічна економічна категорія, що виражає суспільні відносини межу людьми з приводу виробництва, обміну і використання матеріальних і духовних благ і послуг.

Особисті потреби носять активний характер, служать спонукальним мотивом діяльності людини. Остання в кінцевому рахунку завжди спрямована на задоволення потреб: здійснюючи свою діяльність, людина прагне повніше задовольнити їх.

З іншого боку, сама ця діяльність виступає найважливішим фактором формування особистих потреб. Чим вона ширше і багатогранніше, тим різноманітніше, більші потреби людини і тим у кінцевому рахунку повніше вони задовольняються.

Задоволення потреб шляхом так називаного пасивного споживання, не зв'язаного з активною діяльністю індивіда як члена суспільства, економічного суб'єкта, неминуче веде до їх знецінення. Тому саме сама активна діяльність людини є чинником росту потреб, їхнього якісного удосконалювання, стимулює прояв закону зростаючих потреб.

У ринковій економіці виробництво і розподіл благ відбуваються з використанням механізму цін. Для виробників і споживачів діє принцип виключення, який означає, що певне благо отримує лише той, хто в змозі та згоден заплатити ціну, яка встановлюється на нього. Інші економічні суб’єкти із процесу усуваються. До того ж виробляються лише ті товари, ціни яких перевищують витрати, тобто виробники намагаються уникнути неефективних виробництв. На ринку окремі економічні суб’єкти приймають самостійні рішення (у відповідності із власними уподобаннями та фінансовими можливостями) про те, якими мають бути обсяг та структура їхньої пропозиції та їхнього попиту на різні блага. Кількість товару, яку економічний суб’єкт може мати у своєму розпорядженні, залежить від його купівельної спроможності.

Приватний товар (або чисте приватне благо) - це таке благо, яке виступає у вигляді достатньо малих одиниць і підлягає дії принципу винятковості. Який означає, що той, хто бажає і може платити ринкову ціну, отримує благо, а той, хто не може чи не хоче платити таку ціну, виключається із числа споживачів вигод, які забезпечує дане благо.

Спосіб координації	Форма власності
	Приватна	Державна
Стихійний порядок (ринковий механізм)	Чистий капіталізм, чи ринок вільної конкуренції	Змішана економіка
Ієрархія (централізоване управління)	Змішана економіка	Командна або плановаекономіка