3 Оформлення звіту

3.1 Оформлення текстової частини

Оформлення звіту про курсову роботу виконується відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», фрагменти якого представлені в Додатку В.

Робота виконується на одній стороні листів формату А4 шрифтом Times New Roman, кегль не менше 12, через півтора інтервалу. Текст слід друкувати, дотримуючи розміри полів: праве – 10 мм, верхнє, ліве і нижнє – 20 мм.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти нумерують арабськими цифрами і записують з абзацного відступу. Їх заголовки слід друкувати з абзацного відступу з прописної букви без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Сторінки звіту нумерують арабськими цифрами, номер сторінки проставляють в центрі нижньої частини листа без крапки.

Кожний структурний елемент звіту слід починати з нової сторінки.

Ілюстрації розташовують в звіті безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути даний посилання в звіті.

Назву таблиці поміщають над таблицею зліва, без абзацного відступу в один рядок з її номером через тире. На всі таблиці повинні бути посилання в звіті.

Формули в звіті слід нумерувати порядковою нумерацією в межах всього звіту арабськими цифрами в круглих дужках в крайньому правому положенні на рядку. Посилання в тексті на порядкові номери формул дають в круглих дужках.

Посилання на використані джерела слід приводити в квадратних дужках.

Додатки оформляють як продовження даного документа на подальших його листах і розташовують в порядку посилань на них в тексті документа. Кожний додаток слідує починати з нової сторінки з вказівкою нагорі посередині сторінки слова «Додаток» і його позначення. Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично щодо тексту з прописної букви окремим рядком. Додатки позначають заголовними буквами українського алфавіту, починаючи з А.

3.2 Оформлення опису алгоритмів програм

Оформлення алгоритмів у вигляді блок-схем здійснюється у відповідності з ГОСТ 19.701-90. «Схеми алгоритмів програм, даних і систем. Умовні позначення і правила виконання» Єдиної системи програмної документації (ЕСПД).

Усередині кожного блоку указується пояснююча інформація, яка характеризує дії, виконувані цим блоком. Найтиповіші дії алгоритму можуть бути зображений у вигляді блоків, представлених в таблиці 1.

Таблиця 1 – Деякі графічні символи ГОСТ 19.701-90, що використовуються в блок-схемах

Найменування	Позначення		Опис
Дані (ввід-вивід)			Символ відображає дані, носій яких не визначений. Символ використовується для позначення операцій вводу даних і виводу результатів, не конкретизуючи пристрою вводу-виводу. Усередині символу записуються імена даних і виконувана над ними операція
Процес	.		Символ відображає функцію обробки даних будь-якого вигляду (виконання певної операції або групи операцій, що призводить до зміни значення, форми або розміщення інформації).
Визначений процес			Символ відображає визначений процес, що складається з однієї або декількох операцій або кроків програми, які описані у іншому місці (в підпрограмі, модулі).
Підготовка				Символ відображає модифікацію команди або групу команд з метою дії на деяку подальшу функцію (установка перемикача, модифікація індексного регістра).
Розв’язок				Символ відображає розв’язок або функцію типу перемикача, що має один вхід і ряд альтернативних виходів, один і лише один з яких може бути активізований після обчислення умов. Відповідні результати обчислення можуть бути записані по сусідству з лініями, що відображають ці шляхи.
Межі циклу		.		Символ, що складається з двох частин, відображає початок і кінець циклу. Блоки, що становлять тіло циклу, записуються між цими символами Обидві частини символу мають один і той же ідентифікатор. Умови для ініціалізації, приросту, завершення і т.д. поміщаються усередині символу на початку або в кінці залежно від розташування операції, яка перевіряє умову.
З'єднувач				Символ відображає вихід в частину схеми і вхід з іншої частини цієї схеми і використовується для обриву лінії і продовження її у іншому місці. Відповідні символи-з'єднувачі повинні містити одне і те ж унікальне позначення.
Термінатор				Символ відображає вихід в зовнішнє середовище і вхід із зовнішнього середовища (початок або кінець схеми програми, зовнішнє використовування і джерело або пункт призначення даних)
Коментар				Символ використовують для додавання описових коментарів або записів пояснень. Пунктирні лінії пов'язані з відповідним символом або можуть обводити групу символів. Текст коментарів або приміток повинен бути поміщений біля обмежуючої фігури.

Графічні символи в схемі повинні бути розташовані рівномірно. Слід дотримуватися розумної довжини з'єднань і мінімального числа довгих ліній. Символи повинні бути по можливості одного розміру. В схемах може використовуватися ідентифікатор символів, який розташовується зліва над символом (нумерація символів).

Декілька виходів з символу слід показувати декількома лініями від даного символу до інших символів або однією лінією від даного символу, яка потім розгалужується у відповідне число ліній. Кожен вихід з символу повинен супроводжуватися відповідними значеннями умов, щоб показати логічний шлях, який він представляє, щоб ці умови і відповідні посилання були ідентифіковані. Наприклад:

А=В

A<B

Потоки даних в схемах показуються лініями. Напрям потоку зліва направо і зверху вниз вважається стандартним. У випадках, коли необхідно внести велику ясність в схему або потік має напрям, відмінний від стандартного, на лініях використовуються стрілки, які вказують цей напрям.

В схемах слід уникати перетину ліній. Лінії, які перетинаються, не мають логічного зв'язку між собою, тому зміни напряму в точках перетину не допускаються. Якщо дві або більш лінії об'єднуються в одну лінію, місце об'єднання повинне бути зміщено. Наприклад: