- •Методичні вказівки
- •1 Цілі й завдання курсової роботи
- •2 Зміст роботи
- •3 Оформлення звіту
- •3.1 Оформлення текстової частини
- •3.2 Оформлення опису алгоритмів програм
- •3.3 Оформлення списку літератури
- •4 Захист курсової роботи
- •5 Теми курсових робіт
- •6 Список рекомендованої літератури
- •Приклад оформлення титульного листа
- •Курсова робота з системного програмування
- •Додаток б
- •Завдання
- •Календарний план
- •Міждержавний стандарт
- •6.3 Нумерація сторінок звіту
- •6.4 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів звіту
- •6.5 Ілюстрації
- •6.6 Таблиці
- •6.7 Примітки
- •6.8 Формули і рівняння
- •6.9 Посилання
- •6.14 Додатки
- •Приклади бібліографічного опису джерел
2 Зміст роботи
Етапи виконання курсової роботи можуть розрізнятися залежно від конкретики задачі, але в основному вони можуть бути наступними:
отримання завдання від керівника роботи, уточнення окремих його позицій;
підбір і вивчення учбової літератури по темі завдання, в першу чергу методичних вказівок по мові Асемблер [9, 10];
осмислення завдання, розробка розділу звіту «Постановка задачі», який включає вимоги до використовуємих величин з погляду введення обмежень, які витікають з формулювання задачі, і можливості її коректного розв’язку з використанням наявного програмно-інструментального апарату;
розробка алгоритму розв’язку задачі, його графічне оформлення;
розробка контрольного прикладу для всесторонньої оцінки працездатності програми;
створення програми, її відладка і тестування;
оформлення письмового звіту про курсову роботу;
захист виконаної роботи.
Звіт про курсову роботу включає наступні обов'язкові елементи:
титульний лист;
завдання на курсову роботу, видане керівником;
зміст;
вступ;
постановку задачі;
опис і схему алгоритму;
лістинг програми з коментарями;
висновок;
список літератури;
додатки.
Титульний лист містить дані для ідентифікації курсової роботи, приклад його оформлення представлений у додатку А. Другий аркуш – бланк завдання до курсової роботи, приклад його оформлення представлений у додатку Б.
У Змісті перераховуються розділи роботи з вказівкою номерів відповідних сторінок.
У Вступі стисло висловлюється характеристика проблеми, якій присвячена робота, її актуальність для студента з погляду становлення його як фахівця, указуються мета і задачі, які автор для себе намітив.
Постановка задачі – це докладний коментар до її змісту. В цьому розділі повинні бути описаний склад, характеристики і форми представлення початкових даних і результатів, визначені умови, при яких задача розв'язується. Зокрема, це стосується призначення типів змінних (якщо це не задано в самій умові задачі), меж їх зміни і т.п. Якщо є декілька способів розв’язку задачі в цілому або її окремих логічних блоків, необхідно обґрунтувати вибір тих методів, які будуть використані.
Опис і схема алгоритму розв’язку задачі виконується структурним (блок-схемним) способом відповідно до вимог Єдиної системи програмної документації (ЄСПД), яка встановлює, зокрема, правила оформлення блок-схем алгоритмів (ДЕСТ 19.002-80. «Схеми алгоритмів і програм. Правила виконання», ДЕСТ 19.003-80. «Схеми алгоритмів і програм. Позначення умовні графічні»). Ступінь конкретизації блок-схеми повинна давати повне уявлення про алгоритм, що реалізується.
Лістинг програми повинен бути забезпечений докладними коментарями, що стосуються визначення змінних, що відзначають початок-кінець логічних блоків, особливості виконання окремих операцій.
У Висновках необхідно підвести підсумки роботи: оцінити, чи досягнута мета і чи виконані задачі, представлені у Вступі, перерахувати результати, самостійно отримані автором в ході виконання курсової роботи. Висновки повинні бути короткими, вони повинні органічно витікати із змісту роботи.
Список літератури містить перелік джерел, використаних автором.
В Додатки виноситься матеріал, доповнюючий інформацію про програму, наприклад, фотографії екрану при її тестуванні. Крім того, на диску повинні бути представлені файли з розробленою програмою (*.asm і *.exe).