
- •Тема 9 визначення переміщень при згинанні. Розрахунок балок на жорскість
- •9.3. Диференціальні залежності при згинанні
- •Ці залежності, після деякого перетворення, можна розташувати послідовно: . (9.10)
- •9.4. Визначення переміщень в балках методом початкових параметрів
- •Підставляючи в ці рівняння , отримаємо:
- •Таблиця 9.1
- •Підставляємо координату перерізу с (м) в рівняння (б). Отримаємо:
- •9.5. Тести до теми №9 “Визначення переміщень при згинанні. Розрахунок балок на жорсткість” Таблиця 9.2
Підставляємо координату перерізу с (м) в рівняння (б). Отримаємо:
.
Після підстановки чисельного значенння жорсткості поперечного перерізу балки у вираз для кута повороту, маємо:
рад
.
Знак “+” у кута повороту означає, що поворот перерізу відбувається за годинниковою стрілкою. Це правильно, тому що розв’язання задачі виконувалося в лівій системі координат.
Приклад
9.11.
Визначити номер прокатного профілю з
умови жорсткості для балки, зображеної
на рис.9.15. Матеріал балки – сталь з
модулем пружності
МПа.
Допустимий прогин складає
,
де
м
– прольот балки. Допустиме напруження
для матеріалу балки
МПа.
Рис.9.15
Розв’язок:
1. Визначаємо опорні реакції. Для цього складаємо два рівняння рівноваги:
;
(а);
.
(б)
Розв’язучи
рівняння (а) та (б) відносно реакцій,
отримаємо:
кН,
кН.
2.
Початок координат вибираємо на лівому
кінці балки. Вісь прогинів
спрямовуємо вгору, вісь
праворуч.
3.
Визначаємо початкові параметри. З двох
початкових параметрів прогин на початку
координат
;
кут повороту
знайдемо, дорівнюючи нулю прогин на
опорі В при
м:
.
(в)
Розв’зуючи
рівняння (в) відносно
,
знаходимо:
.
(г)
4.
Визначаємо прогин посередині балки в
перерізі С. Будемо вважати, що максимальний
прогин
(стріла
прогину) виникає посередині прольоту.
Переріз С належить першій ділянці, тому
з універсального рівняння пружної лінії
викреслюємо члени, що не належать першій
ділянці, і отримаємо при
м:
.
5. Знаходимо потрібний момент інерції перерізу з умови жорсткості:
.
(д)
Допустимий
прогин
м.
Підставляючи в умову жорсткості (д)
модуль стріли прогину і величину
допустимого прогину, маємо:
.
Звідки:
м4
см4.
З
сортаменту прокатної сталі вибираємо
номер прокатного двотавру. Таким
двотавром є двотавр №40 з моментом
інерції
см4
і моментом опору
см3.
6.
Виконуємо перевірку обраного двотавра
на міцність. Максимальний згинальний
момент, що діє в балці, дорівнює
кНм
(розрахунок максимального згинального
моменту тут не наводиться). Підставляємо
в умову міцності значення максимального
згинального моменту
та моменту опору
і обчислюємо максимальне напруження,
що діє в балці:
МПа.
Це
напруження виявилося меньшим за допустиме
МПа.
Отже, остаточно приймаємо двотавр №40, який задовольняє умовам як міцності, так і жорсткості.
9.5. Тести до теми №9 “Визначення переміщень при згинанні. Розрахунок балок на жорсткість” Таблиця 9.2
№ |
Питання |
Час для відповіді, секунди |
1 |
2 |
3 |
1 |
Що ми називаємо жорсткістю деталі машин або конструкції? |
30 |
|
1. Здатність чинити опір зовнішнім навантаженням, не руйнуючись? |
|
|
2. Здатністю чинити опір зовнішнім навантаженням без видимих деформацій? |
|
|
3. Здатність чинити опір великим деформаціям при малій зміні навантаження? |
|
|
4. Здатність деформуватися без порушення міцності? |
|
2 |
Що називається деформацією тіла? |
30 |
|
1. Зміна положення тіла у просторі? |
|
|
2. Зміна теплопровідності тіла? |
|
|
3. Зміна вартості тіла? |
|
| ||
Продовження таблиці 9.2
| ||
1 |
2 |
3 |
|
4. Зміна форми і розмірів тіла? |
|
3 |
Яке з переміщень поперечних перерізів не виникає при плоскому згинанні балки? |
30 |
|
1. Прогин. |
|
|
2. Кут повороту. |
|
|
3. Кут закручування. |
|
|
4. Поздовжнє переміщення. |
|
4 |
Перша похідна від прогину по поздовжній координаті є: |
30 |
|
1. Синус кута повороту перерізу? |
|
|
2. Тангенс кута повороту перерізу? |
|
|
3. Косинус кута повороту перерізу? |
|
|
2. Котангенс кута повороту перерізу? |
|
5 |
Яким з рівнянь описується зігнута вісь балки при плоскому поперечному згинанні? |
30 |
|
1. Алгебраїчним. |
|
|
2. Інтегральним. |
|
|
3. Диференціальним. |
|
|
4. Тригонометричним. |
|
6 |
Яке з рівнянь є наближеним (основним) рівнянням пружної лінії балки? |
30 |
|
1.
|
|
|
2.
|
|
|
3.
|
|
|
4.
|
|
7 |
Що роблять з основним диференціальним рівнянням пружної лінії балки при визначенні переміщень при плоскому поперечному згинанні? |
30 |
|
1. Диференціюють. |
|
|
|
|
Продовження таблиці 9.2
| ||
1 |
2 |
3 |
|
2. Розкладають у ряд. |
|
|
2. Інтегрують. |
|
|
3. Потенціюють. |
|
8 |
Скільки разів потрібно проінтегрувати основне диференціальне рівняння пружної лінії балки, щоб одержати вираз для прогину ? |
30 |
|
1. Два рази. |
|
|
2. Три рази. |
|
|
3. Один раз. |
|
|
4. Чотири рази. |
|
9 |
Скільки разів потрібно проінтегрувати основне диференціальне рівняння пружної лінії, щоб одержати вираз для кута повороту ? |
30 |
|
1. Два рази. |
|
|
2. Три рази. |
|
|
3. Один раз. |
|
|
4. Чотири рази. |
|
10 |
Що собою являє рівняння:
|
30 |
|
1.
Вираз для згинального моменту
|
|
|
2.
Вираз для поперечної сили
|
|
|
3.
Вираз для кута повороту
|
|
|
4.
Вираз для інтенсивності розподіленого
навантаження
|
|
|
5.
Вираз для прогину
|
|
11 |
Що
означає рівняння:
|
30 |
|
1.
Вираз для згинального моменту
|
|
|
2.
Вираз для поперечної сили
|
|
|
3.
Вираз для кута повороту
|
|
|
4.
Вираз для інтенсивності розподіленого
навантаження
|
|
|
5.
Вираз для прогину
|
|
12 |
Що
означає рівняння:
|
30 |
|
1.
Вираз для згинального моменту
|
|
|
2.
Вираз для поперечної сили
|
|
|
3.
Вираз для кута повороту
|
|
|
4.
Вираз для інтенсивності розподіленого
навантаження
|
|
Продовження таблиці 9.2
| ||
1 |
2 |
3 |
|
5.
Вираз для прогину
|
|
13 |
Що можна визначити за допомогою виразу:
|
30 |
|
1.
Поперечну силу
|
|
|
2.
Прогин
|
|
|
3.
Інтенсивність розподіленого
навантаження
|
|
|
4.
Кут повороту
|
|
|
5.
Згинальний момент
|
|
14 |
Що можна визначити за допомогою виразу:
|
60 |
|
1.
Поперечну силу
|
|
|
2.
Прогин
|
|
|
3.
Інтенсивність розподіленого
навантаження
|
|
|
4.
Кут повороту
|
|
|
5.
Згинальний момент
|
|
15 |
При інтегруванні основного диференціального рівняння пружної лінії використовують граничні умови. З якою метою? |
30 |
|
1.
Для визначення меж зміни величини
згинального моменту
|
|
|
2.
Для визначення меж зміни величини
поперечної сили
|
|
|
3.
Для визначення меж зміни величини
кута повороту
|
|
|
4.
Для визначення меж зміни величини
прогину
|
|
|
5.
Для визначення значень сталих
інтегрування
|
|
16 |
Яка з епюр кутів повороту відповідає наведеній на рисунку епюрі прогинів?
|
120 |
|
1.
|
|
|
2.
|
|
|
3.
|
|
Продовження таблиці 9.2
| ||
1 |
2 |
3 |
|
4.
|
|
17 |
Яка з епюр прогинів відповідає наведеній на рисунку епюрі згинальних моментів?
|
120 |
|
1.
|
|
|
2.
|
|
|
3.
|
|
|
4.
|
|
18 |
У скількі разів прогин у перерізі А на кінці зображеної на рисунку балки, більший, ніж прогин у перерізі В посередині балки?
|
240 |
|
1. У 3 рази. |
|
|
2. У 3,5 рази. |
|
|
3. У 2,8 рази. |
|
|
4. У 3,2 рази. |
|
19 |
У скількі разів кут повороту перерізу А на кінці зображеної на рисунку балки більший, ніж кут повороту перерізу В посередині балки?
|
300 |
|
1. У 1,225 рази. |
|
|
2. У 1,143 рази. |
|
|
3. У 1,159 рази. |
|
|
4. У 1,137 рази. |
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 9.2
| ||
1 |
2 |
3 |
20 |
Знайти
стрілу прогину (у мм) балки, зображеної
на рисунку, якщо жорсткість поперечного
перерізу балки дорівнює
|
240 |