- •Тема 9 визначення переміщень при згинанні. Розрахунок балок на жорскість
- •9.3. Диференціальні залежності при згинанні
- •Ці залежності, після деякого перетворення, можна розташувати послідовно: . (9.10)
- •9.4. Визначення переміщень в балках методом початкових параметрів
- •Підставляючи в ці рівняння , отримаємо:
- •Таблиця 9.1
- •Підставляємо координату перерізу с (м) в рівняння (б). Отримаємо:
- •9.5. Тести до теми №9 “Визначення переміщень при згинанні. Розрахунок балок на жорсткість” Таблиця 9.2
Підставляємо координату перерізу с (м) в рівняння (б). Отримаємо:
.
Після підстановки чисельного значенння жорсткості поперечного перерізу балки у вираз для кута повороту, маємо:
рад .
Знак “+” у кута повороту означає, що поворот перерізу відбувається за годинниковою стрілкою. Це правильно, тому що розв’язання задачі виконувалося в лівій системі координат.
Приклад 9.11. Визначити номер прокатного профілю з умови жорсткості для балки, зображеної на рис.9.15. Матеріал балки – сталь з модулем пружності МПа. Допустимий прогин складає, дем – прольот балки. Допустиме напруження для матеріалу балкиМПа.
Рис.9.15
Розв’язок:
1. Визначаємо опорні реакції. Для цього складаємо два рівняння рівноваги:
; (а);
. (б)
Розв’язучи рівняння (а) та (б) відносно реакцій, отримаємо: кН,кН.
2. Початок координат вибираємо на лівому кінці балки. Вісь прогинів спрямовуємо вгору, вісь праворуч.
3. Визначаємо початкові параметри. З двох початкових параметрів прогин на початку координат ; кут поворотузнайдемо, дорівнюючи нулю прогин на опорі В прим:
. (в)
Розв’зуючи рівняння (в) відносно , знаходимо:
. (г)
4. Визначаємо прогин посередині балки в перерізі С. Будемо вважати, що максимальний прогин (стріла прогину) виникає посередині прольоту. Переріз С належить першій ділянці, тому з універсального рівняння пружної лінії викреслюємо члени, що не належать першій ділянці, і отримаємо прим:
.
5. Знаходимо потрібний момент інерції перерізу з умови жорсткості:
. (д)
Допустимий прогин м. Підставляючи в умову жорсткості (д) модуль стріли прогину і величину допустимого прогину, маємо:
.
Звідки:
м4см4.
З сортаменту прокатної сталі вибираємо номер прокатного двотавру. Таким двотавром є двотавр №40 з моментом інерції см4 і моментом опору см3.
6. Виконуємо перевірку обраного двотавра на міцність. Максимальний згинальний момент, що діє в балці, дорівнює кНм (розрахунок максимального згинального моменту тут не наводиться). Підставляємо в умову міцності значення максимального згинального моментута моменту опоруі обчислюємо максимальне напруження, що діє в балці:
МПа.
Це напруження виявилося меньшим за допустиме МПа.
Отже, остаточно приймаємо двотавр №40, який задовольняє умовам як міцності, так і жорсткості.
9.5. Тести до теми №9 “Визначення переміщень при згинанні. Розрахунок балок на жорсткість” Таблиця 9.2
№ |
Питання |
Час для відповіді, секунди |
1 |
2 |
3 |
1 |
Що ми називаємо жорсткістю деталі машин або конструкції? |
30 |
|
1. Здатність чинити опір зовнішнім навантаженням, не руйнуючись? |
|
|
2. Здатністю чинити опір зовнішнім навантаженням без видимих деформацій? |
|
|
3. Здатність чинити опір великим деформаціям при малій зміні навантаження? |
|
|
4. Здатність деформуватися без порушення міцності? |
|
2 |
Що називається деформацією тіла? |
30 |
|
1. Зміна положення тіла у просторі? |
|
|
2. Зміна теплопровідності тіла? |
|
|
3. Зміна вартості тіла? |
|
| ||
Продовження таблиці 9.2
| ||
1 |
2 |
3 |
|
4. Зміна форми і розмірів тіла? |
|
3 |
Яке з переміщень поперечних перерізів не виникає при плоскому згинанні балки? |
30 |
|
1. Прогин. |
|
|
2. Кут повороту. |
|
|
3. Кут закручування. |
|
|
4. Поздовжнє переміщення. |
|
4 |
Перша похідна від прогину по поздовжній координаті є: |
30 |
|
1. Синус кута повороту перерізу? |
|
|
2. Тангенс кута повороту перерізу? |
|
|
3. Косинус кута повороту перерізу? |
|
|
2. Котангенс кута повороту перерізу? |
|
5 |
Яким з рівнянь описується зігнута вісь балки при плоскому поперечному згинанні? |
30 |
|
1. Алгебраїчним. |
|
|
2. Інтегральним. |
|
|
3. Диференціальним. |
|
|
4. Тригонометричним. |
|
6 |
Яке з рівнянь є наближеним (основним) рівнянням пружної лінії балки? |
30 |
|
1. |
|
|
2. |
|
|
3. |
|
|
4. |
|
7 |
Що роблять з основним диференціальним рівнянням пружної лінії балки при визначенні переміщень при плоскому поперечному згинанні? |
30 |
|
1. Диференціюють. |
|
|
|
|
Продовження таблиці 9.2
| ||
1 |
2 |
3 |
|
2. Розкладають у ряд. |
|
|
2. Інтегрують. |
|
|
3. Потенціюють. |
|
8 |
Скільки разів потрібно проінтегрувати основне диференціальне рівняння пружної лінії балки, щоб одержати вираз для прогину ? |
30 |
|
1. Два рази. |
|
|
2. Три рази. |
|
|
3. Один раз. |
|
|
4. Чотири рази. |
|
9 |
Скільки разів потрібно проінтегрувати основне диференціальне рівняння пружної лінії, щоб одержати вираз для кута повороту ? |
30 |
|
1. Два рази. |
|
|
2. Три рази. |
|
|
3. Один раз. |
|
|
4. Чотири рази. |
|
10 |
Що собою являє рівняння:
|
30 |
|
1. Вираз для згинального моменту . |
|
|
2. Вираз для поперечної сили . |
|
|
3. Вираз для кута повороту . |
|
|
4. Вираз для інтенсивності розподіленого навантаження . |
|
|
5. Вираз для прогину . |
|
11 |
Що означає рівняння: |
30 |
|
1. Вираз для згинального моменту . |
|
|
2. Вираз для поперечної сили . |
|
|
3. Вираз для кута повороту . |
|
|
4. Вираз для інтенсивності розподіленого навантаження . |
|
|
5. Вираз для прогину . |
|
12 |
Що означає рівняння: |
30 |
|
1. Вираз для згинального моменту . |
|
|
2. Вираз для поперечної сили . |
|
|
3. Вираз для кута повороту . |
|
|
4. Вираз для інтенсивності розподіленого навантаження . |
|
Продовження таблиці 9.2
| ||
1 |
2 |
3 |
|
5. Вираз для прогину . |
|
13 |
Що можна визначити за допомогою виразу: ? |
30 |
|
1. Поперечну силу . |
|
|
2. Прогин . |
|
|
3. Інтенсивність розподіленого навантаження . |
|
|
4. Кут повороту . |
|
|
5. Згинальний момент . |
|
14 |
Що можна визначити за допомогою виразу: ? |
60 |
|
1. Поперечну силу . |
|
|
2. Прогин . |
|
|
3. Інтенсивність розподіленого навантаження |
|
|
4. Кут повороту . |
|
|
5. Згинальний момент . |
|
15 |
При інтегруванні основного диференціального рівняння пружної лінії використовують граничні умови. З якою метою? |
30 |
|
1. Для визначення меж зміни величини згинального моменту . |
|
|
2. Для визначення меж зміни величини поперечної сили . |
|
|
3. Для визначення меж зміни величини кута повороту . |
|
|
4. Для визначення меж зміни величини прогину . |
|
|
5. Для визначення значень сталих інтегрування ,. |
|
16 |
Яка з епюр кутів повороту відповідає наведеній на рисунку епюрі прогинів?
|
120 |
|
1. |
|
|
2. |
|
|
3. |
|
Продовження таблиці 9.2
| ||
1 |
2 |
3 |
|
4. |
|
17 |
Яка з епюр прогинів відповідає наведеній на рисунку епюрі згинальних моментів?
|
120 |
|
1. |
|
|
2. |
|
|
3. |
|
|
4. |
|
18 |
У скількі разів прогин у перерізі А на кінці зображеної на рисунку балки, більший, ніж прогин у перерізі В посередині балки?
|
240 |
|
1. У 3 рази. |
|
|
2. У 3,5 рази. |
|
|
3. У 2,8 рази. |
|
|
4. У 3,2 рази. |
|
19 |
У скількі разів кут повороту перерізу А на кінці зображеної на рисунку балки більший, ніж кут повороту перерізу В посередині балки?
|
300 |
|
1. У 1,225 рази. |
|
|
2. У 1,143 рази. |
|
|
3. У 1,159 рази. |
|
|
4. У 1,137 рази. |
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 9.2
| ||
1 |
2 |
3 |
20 |
Знайти стрілу прогину (у мм) балки, зображеної на рисунку, якщо жорсткість поперечного перерізу балки дорівнює кНм2.
|
240 |