3.4 Специфікація

Специфікація складається на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект за формою 1 (Додаток P) і формою 2 (Додаток C).

Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у наступній послідовності:

• документація;

• комплекси;

• складальні одиниці;

• деталі;

• стандартні вироби;

• інші вироби;

• матеріали;

• комплекти.

Наявність тих або інших розділів визначається складом виробу, на який складається специфікація.

Назву кожного розділу вказують у вигляді заголовка в графі «Назва» і підкреслюють.

У розділ «Документи» вносять наступні документи: «Складальне креслення» і «Пояснювальна записка».

У розділі «Комплекси», «Складальні одиниці» і «Деталі» вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, яке безпосередньо входять у виріб, на який складається специфікація.

Запис вказаних виробів роблять у порядку зростання цифр, які входять у позначення.

У назвах виробів, які складаються з кількох слів на першому місці розміщують іменник, наприклад: «Мішалка якірна».

У розділі «Стандартні вироби» записують вироби застосовані за: міжнародним стандартом; державним стандартом; галузевим стандартом; стандартом підприємства (для виробів допоміжного виробництва).

У межах кожної категорії стандартів запис роблять за однорідними групами, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад, підшипники, кріпильні вироби і т.п.). У межах кожної групи – в алфавітному порядку назви виробів; у межах кожної назви – у порядку зростання позначень стандартів, а у межах кожного позначення стандартів – у порядку збільшення основних параметрів або розмірів виробу.

Наприклад, групу «Кріпильні вироби» записують у такому порядку: болти, гвинти, гайки, шайби, шпильки, а в межах кожної назви – за збільшенням номерів стандартів; у межах кожного номера стандарту – за збільшенням параметрів виробу (діаметрів і т.п.).

У розділ «Інші вироби» вносять вироби, які застосовані не за основним конструкторським документом (за технічними умовами, каталогами, прейскурантами і т.п.), за виключенням стандартних виробів. Запис виробів

роблять за однорідними групами; у межах кожної групи – в алфавітному порядку назв виробів, а у межах кожної назви – у порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.

У розділ «Матеріали» вносять усі матеріали, які безпосередньо входять у виріб, на який складається специфікація.

Матеріали записують у наступній послідовності:

• метали чорні;

• метали кольорові;

• кабелі, проводи і шнури;

• пластмаси і прес-матеріали;

• паперові і текстильні матеріали;

• лісоматеріали;

• гумові і шкіряні матеріали;

• мінеральні, керамічні і скляні матеріали;

• лаки, фарби, нафтопродукти і хімікати;

• інші матеріали.

У межах кожного виду матеріалу їх записують в алфавітному порядку назв, а в межах кожної назви - у порядку збільшення розмірів або інших технічних параметрів.

У розділ «Комплекти» вносять такі комплекти і в наступній послідовності:

• комплект монтажних частин;

• комплект змінних частин;

• комплект запасних частин;

• комплект інструмента і приладдя;

• комплект укладок;

• комплект тари;

• інші комплекти.

Графи специфікації заповнюють наступним чином:

а) у графі «Формат» вказують формати документів, позначення яких записані в графі «Позначення». Коли документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі проставляють «зірочку», а в графі «Примітка» перераховують усі формати в порядку їх збільшення.

Для документів записаних у розділи «Стандартні вироби», «Інші вироби» і «Матеріали» графу не заповнюють.

Для деталей, на які не випущені креслення, у графі вказують: БК

б) у графі «Зона» вказують позначення зони, у якій знаходиться складова частина, яка записується (при розбиванні поля креслення на зони);

в) у графі «Поз.» вказують порядкові номера складових частин, які входять у виріб. Для розділу «Документація» номера позицій не надають.

г) у графі «Позначення» вказують:

• у розділі «Документація» – позначення записуваних документів;

• у розділах «Комплекси», «Стандартні вироби», «Деталі» і «Комплекти» позначення основних конструкторських документів на записуванні в ці розділи вироби.

• у розділах «Стандартні вироби», «Інші вироби» і «Матеріали» графу не заповнюють.

д) у графі «Назва» вказують:

• у розділі «Документація» – назву документів на даний виріб, наприклад: «Складальне креслення», «Габаритне креслення», «Пояснювальна записка» і т.п.;

• у розділах специфікації «Комплекси», «Складальні одиниці», «Деталі», «Комплекти» – назви виробів у відповідності з основним написом на основних інструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують назву і матеріал, а також розміри, необхідні для їх виготовлення;

• у розділі «Стандартні вироби» - назву і позначення виробів у відповідності зі стандартом на ці вироби;

• у розділі «Інші вироби» - назву і умовні позначення виробів у відповідності з документами на їх поставку з вказівками позначень цих документів;

• у розділі «Матеріали» - позначення матеріалів, установлені в стандартах на ці матеріали.

Для запису виробів і матеріалів, які відрізняються розмірами і іншими даними і застосованих за одним і тим самим документом дозволяється загальну частину назви цих виробів і матеріалів з позначенням вказаного документу записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загальної назви (заголовка). Під загальною назвою записують для кожного з вказаних виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри. Вказаним спрощенням не дозволяється користуватись, коли основні параметри або розміри виробу позначають тільки одним числом або літерою. Для цього випадку запис роблять таким чином:

• Шайба ГОСТ 6960-65

• Шайба З

• Шайба 5

• і т.д.;

є) у графі «Кіл.» вказують:

• для складових частин виробу – кількість їх на один виріб;

• у розділі «Матеріали» – загальну кількість матеріалів на один виріб з вказівками одиниць вимірювання ;

ж) у розділі «Примітка» вказують додаткові відомості для планування і організації виробництва, а також інші відомості, які відносяться до записаних у специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення вказують масу.

Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак «зірочки», наприклад: *А4, АЗ.

Після кожного розділу специфікації залишають декілька вільних строк для додаткових записів. Дозволяється резервувати і номера позицій, які проставляють у специфікацію при заповненні резервних строк.

Специфікацію складальних одиниць, виконаних на аркушах формату А4 (ГОСТ 2.301-68), допускається суміщати зі складальним кресленням, у цьому випадку специфікації розміщують над основним написом і заповнюють у тій же послідовності і за тією же формою, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах.

Складальному кресленню, суміщеному зі специфікацію, шифр не надають.

Приклад виконання специфікації на складальне креслення апарата з

мішалкою наведений у додатку Т.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Гжиров Р.И. Краткий справочник конструктора: Справочник. – Л.: Машиностроение, 1983. – 464 с.

2. Заплетохин В.А. Конструирование деталей механических устройств: Справочник. – Л.: Машиностроение, 1990. – 669 с.

3. Зенкин А.С., Петко И.В. Допуски и посадки в машиностроении: Справочник. – К.: Техніка, 1981. – 256 с.

4. Суворов С.Г., Суворова Н.С. Машиностроительное черчение в вопросах и ответах: Справочник. – М.: Машиностроение, 1984. – 352 с.

5. ГОСТ 2.105-95. Межгосударственный стандарт. Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам. – Введ. 1996-07-01; введ в Украине 1997-07-01. – Минск: ИПК Издательство стандартов, 1996. – 37 с.

6. Единая система конструкторской документации. Основные положения. ГОСТ 2.101-68 – ГОСТ 2.109-68.– М.: Издательство стандартов, 1969. – 126 с.

7. Справочное руководство по черчению / В.Н. Богданов, И.Д. Малежик, А.П. Верхола и др. – М.: Машиностроение, 1989. – 864 с.

8. Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Основи проектування в хімічному машино – та апаратобудуванні» для студентів ІІІ курсу. Частина І. /А.М. Дудка, Ю.Г. Міняйло,

І.І. Начовний, О.С. Кабат. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2006. – 63 с.

9. Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Основи проектування в хімічному машино – та апаратобудуванні» для студентів ІІІ - ІУ курсів. Частина ІІ. /Ю.Г.Міняйло, А.М.Дудка, І.І.Начовний. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2007. – 51 с.

10. Расчет и конструирование машин и аппаратов химических производств /М.Ф. Михалев, Н.П. Третьяков, А.И. Мильченко, В.В.Зобнин. – Л.: Машиностроение, 1984. –301 с.

11. ГОСТ 14249 – 80. Сосуды и аппараты. Нормы и методы расчета на прочность. – Введ.01.07.80.– М.: Издательство стандартов, 1980. –62 с.

12. Лащинский А.А. Конструирование сварных химических аппаратов: Справочник. – М.: Машиностроение, 1981. –382 с.

Додаток А

Зразок титульного аркуша (обов'язковий)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н-6.01