Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. вказ. КП ТОХВ 4к..doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
2.76 Mб
Скачать

2.3 Викладення тексту записки

2.3.1 Текст записки повинен бути стислим, чітким і не допускати різних тлумачень.

У записці повинні використовуватись науково-технічні терміни, визначення і позначення, установлені відповідними стандартами, а при їх відсутності – загальноприйняті в науково-технічній літературі.

2.3.2 У тексті записки не допускається:

– використовувати для одного і того ж поняття різні науково-технічні терміни, близькі за значенням (синоніми);

– скорочувати позначення одиниць фізичних величин, коли вони використовуються без цифр, за виключенням одиниць фізичних величин у головках і боковиках таблиць і в розшифровках літерних позначень, які входять у формули і рисунки;

– використовувати скорочення слів, крім установлених правилами орфографії, відповідними державними стандартами, а також у даній записці;

– використовувати в тексті математичний знак () перед від’ємними значеннями величин. Замість математичного знаку () треба писати слово “мінус”;

– використовувати знак „Ø” для позначення діаметра (необхідно написати „діаметр”). При вказівках розміру або граничних відхилень діаметра на кресленнях, розміщених у тексті записки, перед розмірним числом необхідно писати знак „Ø”;

– використовувати без числових значень математичні знаки, наприклад: > (більше), < (менше),  (менше або дорів­нює),  (більше або дорівнює),  (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (відсоток).

– використовувати індекси стандартів, технічних умов та інших документів без реєстраційного номера.

2.3.3 Умовні літерні позначення, знаки чи зображення повинні відповідати прийнятим у діючому законодавстві і державних стандартах. У тексті записки перед позначенням параметра дають його пояснення, наприклад „Тимчасовий опір розриву σв”.

При необхідності використання умовних позначень, зображень або знаків, не установлених діючими стандартами, їх необхідно пояснювати в тексті або в переліку позначень.

2.3.4 У записці необхідно використовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування і позначення відповідно з ГОСТ 8.417 (система СИ). Використання в записці різних систем позначення фізичних величин не допускається.

2.3.5 Одиниця фізичної величини одного і того ж параметра в межах записки повинна бути постійною. Коли в тексті записки приводиться ряд числових значень, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її вказують тільки після останнього числового значення, наприклад: 3,0; 4,5; 6 МПа.

2.3.6 Коли в тексті записки приводять діапазон числових значень фізичної величини, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини указується після останнього числового значення діапазону, наприклад: від плюс 10 до мінус 40°С.

Недопустимо відділяти одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні строки або сторінки), крім фізичних величин, розміщених у таблицях, виконаних машинописним способом.

2.3.7 Числові значення величин у тексті необхідно указувати зі ступеню точності, яка необхідна для забезпечення потрібних якостей виробу, при цьому в ряду величин здійснюють вирівнювання числа знаків після коми.

Округлення числових значень величин до першого, другого і т.д. десятинного знака виробів одного найменування повинно бути однаковим, наприклад: 1,50; 1,75; 2,00.

2.3.8 Дробні числа приводять у вигляді десяткових дробів, за виключенням розмірів у дюймах, котрі записують , .

2.3.9 У формулах в якості символів необхідно використовувати позначення, установлені відповідними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, які входять у формулу, повинні бути приведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу дають з нового рядка в тій послідовності, у який символи приведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатись зі слова “де” без двокрапки після нього.

2.3.10 Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, при цьому знак на початку наступного рядка повторюють. При переносі формули на знаку множення використовують знак „”.

2.3.11 У записці, яка виконується не типографським способом, формули можуть бути виконані машинописним способом або креслярським шрифтом висотою не менш 2,5 мм. Використання машинописних і рукописних символів у одній формулі не дозволяється.

2.3.12 Формули нумерують наскрізною нумерацією, арабськими цифрами, котрі записують на рівні формули справа в круглих дужках. Одну формулу позначають – (1).

Приклад – напруження σ, МПа, розраховують за формулою:

, (1)

де M – згинальний момент, Н∙м;

W – осьовий момент опору перерізу, м3.

Формули, які записуються одна за другою і не розділені текстом, розділяють комою.

Посилання в тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад: “ ... у формулі (1)”. Допускається нумерація формул у межах розділу. У цьому випадку номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад (2.1).

2.3.13 У записці допускаються посилання на стандарти, технічні умови та інші документи (наприклад, документи органів Держнаглядохоронпраці) при умові, що вони повністю і однозначно визначають відповідні вимоги і не викликають труднощів у користуванні запискою.

Посилання необхідно робити на документ у цілому або на його розділи і додатки. Посилання на підрозділи, пункти, таблиці і ілюстрації не допускаються, за виключенням підрозділів, пунктів, таблиць і ілюстрацій даної записки.

При посиланнях на стандарти і технічні умови вказують тільки їх позначення.