- •1.1. Предмет історії держави і права україни
- •1.2. Принципи та методи пізнання історико-правових явищ
- •1. Історизм
- •2. Об'єктивність
- •3. Системність
- •4. Принцип розвитку
- •5. Плюралізм
- •1.3. Історіографія історії держави і права україни
- •2.1. Витоки української державності
- •2.2. Про назву "русь"
- •2.3. Про норманську теорію
- •2.4. Загальний історичний огляд подій та особистостей
- •2.5. Поширення християнства в українських землях
- •2.6. Суспільний лад
- •2.7. Державний лад
- •Великий князь
- •Боярська рада
- •Органи управління
- •2.8. Суд і процес
- •2.9. Правова система
- •Розділ 3. Галицько-волинське князівство - продовження традиції русько-української державності (перша пол. XIII - друга пол. XIV ст.)
- •3.1. Загальний історичний огляд
- •3.2. Монголо-татарська навала та її наслідки
- •3.3. Суспільний лад
- •Селянство
- •Напіввільні
- •Залежні
- •Боярська рада
- •Руська правда
- •Князівське законодавство
- •Магдебурзьке право
- •Церковне законодавство
- •Кревська унія та її наслідки
- •4.2. Суспільний лад Пануючі верстви населення
- •Селянство
- •Міщанство
- •4.3. Магдебурзьке право
- •4.4. Виникнення українського козацтва
- •4.5. Державний лад
- •4.6. Церковне життя
- •4.7. Суд і процес
- •4.8. Правова система
- •Цивільне право
- •Спадкове право
- •Шлюбні та сімейні відносини
- •Кримінальне право
- •5.2. Суспільний лад
- •Духовенство
- •Селянство
- •Міщанство
- •5.3. Запорізьке козацтво – нова соціальна верства
- •5.4. Державний лад
- •"Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- •Місцеве управління
- •5.5. Відродження української державності
- •5.6. Суд і процес
- •5.7. Наступ католицизму. Берестейська церковна унія
- •5.8. Основні риси права
- •Розділ 6. Українська держава та право в роки визвольної війни 1648-1654 рр.
- •6.1. Загальний історичний огляд
- •Перші перемоги
- •Зборівський договір
- •Білоцерківський мирний договір 1651р.
- •6.2. Українсько-московський договір 1654 р.
- •6.4. Державний лад
- •Адміністративно-територіальна організація
- •Органи влади та управління
- •Генеральний уряд
- •Податки та фінанси
- •Військо та оборона
- •Зовнішня політика
- •6.5. Судова система та процес
- •6.6. Правова система
- •Розділ 7. Українська державність під іноземною зверхністю (друга пол. XVII-XVIII ст.)
- •7.1. Загальний історичний огляд
- •7.2. Суспільний лад
- •Українська шляхта
- •Духовенство
- •Козацтво
- •Міське населення
- •7.3. Державний лад
- •Центральні органи влади і управління
- •7.4. Конституція пилипа орлика
- •7.5. Зміни в правовому становищі запорізької січі
- •7.6. Формування політичного устрою південної україни
- •7.7. Суд і процес
- •7.8. Правова система
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Спадкове право
- •Кримінальне право
- •Державні злочини
- •Розділ 8. Україна під імперською окупацією (XIX -початок XX ст.)
- •8.1. Загальний історичний огляд
- •8.2. Суспільний лад
- •Дворянство
- •Буржуазія
- •Духовенство
- •Міське населення (міські обивателі)
- •Селянство (сільські обивателі)
- •Кріпосні селяни
- •Державні селяни
- •Правове становище селян України після реформи 1861 року
- •Козацтво
- •8.3. Державний лад
- •8.4. Суд і процес
- •8.5. Правова система
- •Кодифікація права
- •Кримінальне законодавство
- •8.6. Суспільно-політичний лад і право в галичині, північній буковині і закарпатті
- •Національно-визвольний рух
- •Судова система
- •Правова система
- •8.7. Український націоналізм
- •9.1. Загальний історичний огляд
- •І Універсал
- •II Універсал
- •III Універсал
- •IV Універсал
- •9.2. Державний лад
- •Центральна рада
- •Місцева влада і місцеве самоврядування
- •9.3. Судова система
- •9.4. Правова система
- •Конституційне право
- •Рада Народних Міністрів
- •10.1. Загальний історичний огляд
- •10.2. Державний лад
- •10.3. Судова система і правоохоронні органи
- •10.4. Правова система
- •11.1. Загальний історичний огляд
- •11.2. Державний лад
- •Місцеве управління
- •11.3. Судова система
- •11.4. Правова система
- •Конституційне право
- •Розділ 12. Західноукраїнська народна республіка (1918-1923 рр.)
- •12.1. Загальний історичний огляд
- •12.2. Державний лад
- •Уряд зунр
- •Місцева влада та управління
- •12.3. Злука зунр і унр
- •Акт соборності
- •12.4. Судова система та інші правоохоронні органи
- •Розділ 13. Формування радянської державності в україні (1917-1920 рр.)
- •13.1. Загальний історичний огляд
- •13.2. Державний лад
- •13.4. Формування основ соціалістичного права
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Земельне право
- •Трудове право
- •Кримінальне право
- •Розділ 14. Соціалістична державність і право в україні (1921-1929 рр.)
- •14.1. Загальний історичний огляд
- •14.2. Нова економічна політика в україні
- •14.3. Державний лад
- •Утворення Союзу pcp
- •Вищі органи влади і управління
- •Всеукраїнський з'їзд Рад
- •Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет
- •14.4. Судова система та інші правоохоронні органи
- •14.5. Правова система
- •Цивільне право
- •Цивільний кодекс усрр 1922 року
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Земельне право
- •Кримінальне право
- •15.1. Загальний історичний огляд
- •15.2. Державний лад
- •Вищі органи влади й управління
- •Місцеві органи влади і управління
- •15.3. Централізація правоохоронної системи і посилення ролі позасудових репресивних органів
- •15.4. Правова система
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Колгоспне і земельне право
- •Кримінальне право
- •Кримінально-процесуальне законодавство
- •15.5. Державність і право в західноукраїнських землях
- •Східна Галичина і Західна Волинь
- •Північна Буковина
- •Закарпатська Україна
- •Карпатська Україна
- •Еволюція українського націоналізму
- •Розділ 16. Держава і право україни в роки другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •16.1. Загальний історичний огляд
- •16.2. Західноукраїнські землі на першому етапі другої світової війни Приєднання Західної України до Української pcp
- •Приєднання Південної Бессарабії і Північної Буковини до складу урср
- •16.3. Державний лад
- •Зміни в державному ладі урср
- •16.4. Правоохоронні органи
- •16.5. Правова система
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Колгоспне і земельне законодавство
- •Кримінальне право
- •Розділ 17. Держава і право україни в перші повоєнні роки ів період десталшізації (1945 — перша пал. 1960-х рр.)
- •17.1. Загальний історичний огляд
- •Ліквідація угкц
- •Збройний опір загонів упа і підпілля оун
- •Ідеологічна реакція
- •17.2. Державний лад
- •Виші органи влади і управління
- •Перехід Криму до України
- •Місцеві органи влади і управління
- •17.3. Правоохоронні органи
- •17.4. Правова система
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Колгоспне право
- •Кримінальне право
- •Процесуальне право
- •Розділ 18. Держава і право україни в період неототалітарного режиму (середина 1960-х - середина 1980-х рр.)
- •18.1. Загальний історичний огляд
- •Суспільний лад
- •Боротьба з проявами національної самосвідомості
- •Розвиток державницьких ідей у програмах опозиційних організацій
- •"Самостійники"
- •18.2. Державний лад
- •Вищі органи влади і управління
- •Місцеві органи влади і управління
- •18.3. Судова система та інші правоохоронні органи
- •Судова система
- •Нотаріат
- •Органи прокуратури
- •Органи внутрішніх справ
- •Адвокатура
- •18.4. Основні риси правової системи
- •Конституційне законодавство срср
- •Конституційна реформа
- •Адміністративне законодавство
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Житлове законодавство
- •Трудове право
- •Природноресурсове законодавство
- •Кримінальне право
- •Процесуальне право
- •Виправно-трудове право
- •Розділ 19. Держава і право україни періоду перебудови (1985-1991 pp.)
- •19.1. Загальний історичний огляд
- •Релігійні стосунки
- •Громадські організації та об'єднання
- •19.2. Державний лад
- •Вищі органи влади і управління урср
- •Місцеві органи влади і управління
- •19.3. Судова система та інші правоохоронні органи
- •19.4. Правова система
- •Конституційне право
- •Цивільне право
- •Трудове право
- •Земельне право
- •Кримінальне законодавство
- •Розділ 20. Держава і право україни на сучасному етапі (1991-2011 рр.)
- •20.1. Загальний історичний огляд
- •20.2. Державний лад
- •Місцева влада і місцеве самоврядування
- •20.3. Судова система та інші правоохоронні органи
- •Місцеві суди
- •Апеляційні суди
- •Вищі спеціалізовані суди
- •Верховний Суд України
- •Прокуратура України
- •20.4. Правова система
- •Конституційне право
- •Цивільне право
- •Сімейне право
- •Трудове право
- •Законодавство про охорону здоров'я і соціальний захист населення
- •Аграрне право
- •Кримінальне право
- •Процесуальне законодавство
- •Цивільно-процесуальне законодавство
- •Адміністративний процес
Правове становище селян України після реформи 1861 року
Головні засади селянської реформи були викладені у царському маніфесті від 19 лютого 1861 року та в "Загальному положенні про селян, звільнених від кріпосної залежності". За цими документами селяни ставали особисто вільними, проте право власності на землю лишалося за поміщиками. В користуванні селян залишалася садиба і польовий наділ, за які вони мусили відбувати панщину або платити оброк. Таке становище вважалося тимчасовим. Між поміщиками і селянами укладалася угода про викуп землі. До переходу на викуп відносини між ними регламентувалися уставними грамотами. На складання і введення в дію уставних грамот відводилося два роки. Для розв'язання різних спірних питань створювалися "губернські в селянських справах присутствія" та інститут мирових посередників, які формувалися з дворянства.
На кріпосних селян поширювалися економічні права, котрі визнавалися за вільними особами, — вони могли купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, заводити підприємства тощо. Крім цього, селяни отримали право сходитись на зборах і утворювати на три роки органи селянського самоврядування.
За селянами закріплювалися також права у сфері судочинства — вони могли подавати позови і відповідати в суді, виступати як представники сторін.
Кріпосницький характер реформи проявився в Положенні про умови виходу селянина за викуп. Було встановлено, що присадибну ділянку селянин мав право викупити в будь-який час; польові ж наділи за згодою поміщика могли перейти у масність селян навіть проти бажання громади. Якщо поміщик бажав продати польовий наділ селянинові, останній не мав права відмовитись від його купівлі.
Порядок і правила викупної операції означали фактично викуп не землі, а особи селянина. За основу визначення розміру викупу бралися не продажна ціна землі, а розмір грошових повинностей, які сплачувалися селянами.
Вийти з громади селянин міг, лише викупивши наділ повністю. Тільки після цього він міг скористатися більшою частиною особистих прав, які надавалися реформою.
Умови виходу з кріпосної залежності дворових людей були регламентовані Положенням про устрій цієї верстви суспільства. Як правило, дворові селяни польовими і присадибними ділянками не наділялися. За надану їм особисту волю вони були зобов'язані протягом двох років сумлінно працювати на своїх панів або сплачувати оброк. Поміщик міг позбутися дворових селян достроково і навіть всупереч їхньому бажанню. По закінченні дворічного терміну дворові селяни відпускалися на волю без права одержання земельного наділу і взагалі без будь-якої винагороди.
Фабричні селяни, що відбували панщину на поміщицьких підприємствах з моменту укладання уставної грамоти, але не пізніше ніж через два роки після реформи, переводилися на оброк. Дореформені наділи і присадибні ділянки вони могли викупити на тих же умовах, що й інші груші селян. Якщо ж фабричні селяни не мали наділів, вони звільнялися віл кріпосної залежності на умовах дворових людей.
Основні положення реформи розповсюджувалися також на удільних та державних селян. За Положенням від 26 червня 1863 року усі удільні селяни протягом двох років переводилися до розряду селян-власників.
Закони, що стосувалися державних селян, були видані 18 січня та 24 листопада 1866 року. За першим з них селяни вилучалися з-під юрисдикції Міністерства державного майна і підпорядковувалися в адміністративному відношенні загальним губернським, повітовим і місцевим селянським установам, створеним згідно з реформою 1861 року. За другим законом, який визначав порядок поземельного устрою державних селян, за ними закріплялися, головним чином, ті землі, які раніше знаходилися в їхньому користуванні, але не більше 8 десятин на ревізьку душу в малоземельних і 15 десятин — у багатоземельних районах.
У Правобережній Україні вводився обов'язковий викуп державними селянами земельних наділів. Селяни Лівобережжя та Півдня України були переведені на обов'язковий викуп лише законом 1886 року. Після викупу вони ставали селянами-власниками.
Реформа 1861 року дала поштовх соціальній диференціації селянства, створенню сільської буржуазії. Цей процес посилився після проведення столипінської аграрної реформи. її юридичною основою став указ від 9 листопада 1906 року (підтверджений законом 14 червня 1910 року) "Про доповнення деяких постанов діючого закону відносно селянського землеволодіння та землекористування". Змістом реформи було прискорення руйнації сільської громади, зміцнення приватної власності на землю, ліквідація обмежень у відчуженні надільних земель.
У результаті аграрної реформи у Правобережній Україні, на її Півдні та на Полтавщині майже вся земля, якою користувалося селянство, перейшла в його приватну власність.
Складовою аграрної реформи була політика переселення селян. За період з 1906 по 1912 рік тільки в Сибір з України виїхало майже 1 млн. селян.
Столипінська аграрна реформа сприяла розвитку капіталістичних відносин у сільському господарстві. В результаті її проведення більшу частину селянства України стали складати заможні селяни (фермери), які застосовували в своїх господарствах найману працю.