Обґрунтування необхідності написання контрольних робіт з курсу «Політологія» для студентів заочної форми навчання

Контрольні роботи з курсу «Політологія» мають на меті виявити та оцінити рівень навчальних досягнень студентів із предмета, а також ступінь підготовленості студентів до складання іспиту з політології. Отже, завдання контрольних робіт з курсу «Політологія» полягає в тому, щоб сформувати міцні, систематичні знання з предмета, дати можливість засвоїти великий обсяг теоретичного матеріалу, більш глибоко вивчити певні питання, які не розглядаються на лекційних та практичних заняттях. Згідно з навчальними планами і робочими програмами з курсу «Політологія», студенти мусять самостійно засвоїти левову частку учбового матеріалу (на самостійну роботу відводиться 80 годин з 90 загальних). Таким чином, контрольні роботи з курсу «Політологія» є одним з видів самостійної підготовки студентів. Вони сприяють виробленню у студентів навичок самостійної роботи, розвитку інформаційної культури. Саме контрольна робота дає змогу детально розібратися в складних питаннях і оцінити такі уміння студентів:

- самостійно проводити підбір і обробку літератури;

- працювати з різними джерелами інформації і з великим обсягом спеціальної літератури;

- вміння аналізувати джерела інформації та класифікувати їх;

- чітко оперувати і володіти понятійно-категоріальним апаратом політичної науки;

- встановлювати причинно-наслідкові зв’язки різних політичних процесів;

- вміння логічно і послідовно розкривати суть поставленого завдання;

- орієнтуватися в основних світових політичних школах, концепціях і напрямах, вміти давати їм оцінку і характеристику;

- вміти визначати теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, їх роль і функції в підготовці політичних рішень;

- володіти навичками політичної культури, вміти застосовувати політичні знання в своїй професійній та громадській діяльності.

Варіант 1

1. Об’єкт і предмет вивчення політології. Її функції та методологія.

2. Поняття, основні ознаки та функції держави. Теорії походження держави.

3. Типи політичної культури.

4. Сучасні тенденції в розвитку політичного лідерства. Політичні лідери України.

Розкриваючи перше питання, потрібно чітко сформулювати, що е об’єктом політології і визначити предмет її вивчення. Потім розкрити основні функції політології: теоретико-пізнавальну, методологічну, аналітичну, регулятивну та прогностичну тощо. Завершити питання необхідно характеристикою методів, які використовує політологія для дослідження політичних явищ і процесів (історичного, інституційного, системного, порівняльного та ін.). Висновки.

Відповідь на друге питання слід розпочати з визначення поняття «держава». Потім розкрити її основні ознаки: наявність публічної влади, суверенітет, громадянство, територія, монополія влади на видання законів, встановлення обов’язкових податків. Загальноприйнятим у політології є поділ функцій держави на внутрішні та зовнішні. Назвіть їх та охарактеризуйте. Проаналізуйте існуючи теорії походження держави. Висновки.

Стосовно третього питання, то слід вказати на те, що критеріїв типологізації політичної культури безліч. Бажано дати їх загальну характеристику. На одному з критеріїв необхідно зупинитися докладніше. Так, американські політологи Г. Алмонд і С. Верба визначили патріархальну, підданську і активістську політичні культури як чисті типи. Проаналізуйте їх. Висновки.

У четвертому питання розкрийте сучасні тенденції у розвитку політичного лідерства: стрімке зростання відповідальності політичних лідерів за долю людей, за сучасне й майбутнє народів і держав, якими вони управляють; концентрація активності лідерів на економічних і соціальних проблемах; звуження меж влади політичних лідерів, професіоналізація лідерів та ін. назвіть політичних лідерів сучасної України. Висновки.

Варіант 2

1. Основні етапи розвитку політичної думки.

2. Форми державного правління.

3. Поняття політичної еліти.

4. Політичний режим у сучасній Україні.

Перше питання обіймає дуже великий історичний період. Необхідно виділити такі основі етапи розвитку політичної думки: Стародавні часи, Середньовіччя, епоха Відродження, епоха Нового часу, сучасність. Для кожного етапу слід назвати найбільш відомих вчених і їх внесок у розвиток політичної думки. Для зручності пропонуємо скласти таблицю.

«Основні етапи розвитку світової політичної думки»

№	Етап	Особливості розвитку політичної думки	Представники
1.	Політичні вчення Стародавнього Сходу (Індія, Китай, Єгипет, Вавилон, Ассирія) (ІІ – І тис. до н.е.)
2.	Політичні вчення Античності (Стародавня Греція, стародавній Рим) (V – ІV ст. до н.е. – ІІІ ст..)
3.	Політичні вчення середньовіччя (V – ХV ст.)
4.	Політичні вчення епохи Відродження (ХV – ХVІ ст.)
5.	Політичні вчення Нового часу (ХVІІ – ХVІІІ ст.)
6.	Політичні вчення кінця ХVІІІ – ХІХ ст.

«Наукові школи сучасності»

№	Школа	Основні напрямки дослідження	Представники
1.	Англо-американська
2.	Французька
3.	Німецька
4.	Італійська
5.	Іспанська
6.	Польська

Розкриваючи друге питання, потрібно визначити суть поняття «форма правління» і проаналізувати основні форми правління – монархію і республіку та їх різновиди (абсолютну та парламентську монархію, президентську, парламентську та змішану республіки). Висновки.

Відповідь на третє питання слід розпочинати з визначення термінів «еліта» та «політична еліта». Соціальне призначення еліти віддзеркалюється у функціях, які вона виконує: стратегічній, комунікативній, інтеграційній, організаційній. Розкрийте сутність кожної. За обсягом владних функцій, які виконує політична еліта, в її середовищі виділяють вищу, середню і адміністративну. Дайте характеристику цим видам еліти. Висновки.

Для того щоб дати характеристику політичного режиму в Україні, необхідно визначити сутність самого поняття «політичний режим», його ознаки. А потім проаналізуйте політичний режим сучасної України. Висновки.

Варіант 3

1. Платон і Арістотель біля витоків розвитку політичної думки.

2. Форми державного устрою.

3. Структура та функції політичної культури.

4. Виборча система України.

Відповідаючи на перше питання, слід розповісти про внесок у розвиток політичної думки давньогрецьких мислителів Платона і Аристотеля. Назвати їх основні твори на політичну тематику. Особливо звернути увагу на тлумачення Платоном і Арістотелем держави і форм правління в державі. Висновки.

Розкриваючи друге питання, необхідно визначити суть поняття «форма державного устрою», назвати відомі форми. Потім детально проаналізувати основні форми державного устрою: унітарну і федеративну.

Для відповіді на третє питання сформулюйте визначення поняття «політична культура». До базових структурних елементів політичної культури відносять політичний досвід, політичну свідомість і політичну поведінку. Дайте їх характеристику. Назвіть основні функції політичної культури в суспільстві. Висновки.

Перш ніж описати виборчу систему України, визначте сутність поняття «виборча система». Назвіть її різновиди. Потім дайте характеристику виборчої системи України. Для цього використайте такі законодавчі акти: Закон України «Про вибори Президента України» та Закон України «Про вибори народних депутатів України». Висновки.

Варіант 4

1. Внесок Н. Макіавеллі в становлення політичної науки.

2. Правова держава.

3. Поняття політичної еліти. Основні теорії еліт.

4. Соціальні функції і види виборів в органи політичної влади.

Видатним і оригінальним мислителем епохи Відродження був Н. Макіавеллі. Проаналізуйте суть політичних поглядів Н. Макіавеллі, виділіть основі ідеї пов’язані з питаннями розвитку гуманістичних засад в політичній теорії, звільнення її від теології; аналізом проблем права і свобод людини, закону і держави; створенням вчення про державу та демократичний устрій суспільного життя. Зазначте в цілому внесок Н. Макіавеллі у розвиток політичної науки. Висновки.

Висвітлення другого питання потребує чіткого визначення поняття «правова держава», характеристики її основних принципів: верховенства права й закону, реальність прав і свобод громадян, взаємна відповідальність держави і особистості, поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову, наявність ефективних форм контролю й нагляду за здійсненням законів. Висновки.

Відповідь на третє питання слід розпочати з визначення термінів «еліта» та «політична еліта». Зверніть увагу на те, що ідеї елітизму виникли ще в глибокій давнині. Проаналізуйте перші концепції еліт, авторами яких були В. Парето, Г. Моска та Р. Міхельс. Також назвіть основі положення сучасних теорій еліти: ціннісних, плюралізму еліт, демократичного елітизму, ліволіберальних концепцій та ін. Висновки.

Четверте питання пов’язане з характеристикою соціальних функцій виборів, які полягають у тому, що вибори є: головною формою вияву суверенітету народу, його політичної ролі як джерела влади; одним із найважливіших інститутів легітимації існуючої політичної системи і політичного режиму, важливим каналом вираження в органах влади інтересів різних соціальних груп; засобом зміни політичних еліт. Завершуючи розгляд цього питання, назвіть і охарактеризуйте різновиди виборів: президентські парламентські і муніципальні; прямі і непрямі; чергові і позачергові. Висновки.

Варіант 5

1. Поняття, природа та ознаки політичної влади.

2. Походження і сутність політичних партій.

3. Функції політичних лідерів.

4. Зародження і розвиток політичної думки в Україні.

Відповідаючи на перше питання, перш за все, необхідно дати визначення понять «влада» і «політична влада». Потім обґрунтувати необхідність влади для суспільного виробництва, для підтримання життєздатності та збереження цілісності суспільства. Серед основних ознак політичної влади варто проаналізувати такі, як: верховенство, загальність, легальність у використанні сили, різноманіття ресурсів влади. Висновки.

Висвітлюючи друге питання, зверніть увагу на умови виникнення політичних партій у сучасному їх розумінні – це: удосконалення соціальної структури суспільства, започаткування загальних виборів, розвиток представницьких органів влади. Сутність політичних партій розкривається через їх ознаки: високий рівень організованості, структурованість, намагання здобути, утримати й використовувати державну владу та пошук підтримки в населення. Висновки.

Третє питання потребує визначення та характеристики функцій, що їх виконують у суспільстві політичні лідери. Це, насамперед, новаторська, комунікативна, організаторська, координаційна, інтеграційна. Висновки.

Особливості зародження і розвитку політичної думки на українських землях пов’язані з відсутністю протягом багатьох століть своєї державності, національно-територіальною роздробленістю, національним і релігійним гнітом і постійним національно-визвольним рухом. Значний внесок у розвиток політичних ідей зробили П. Могила та випускники Києво-Могилянської академії. Вершиною розвитку політичної думки першої половини ХІХ ст. стала політична доктрина Кирило-Мефодіївського товариства. Що це була за організація і які цілі вона ставила? Визначне місце в історії політичної думки України другої половини ХІХ ст. посідає творчість М. Драгоманова, а наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. – М. Грушевського. Для зручності пропонуємо скласти таблицю:

«Етапи розвитку політичної думки в Україні»

№	Етапи	Особливості розвитку політичної думки	Представники
1.	Політичні ідеї часів Київської держави (ІХ – ХІІІ ст.)
2.	Політична думка Галицько-Волинського та польсько-литовського періодів (ХІV – ХVІІ ст.)
3.	Політична думка в Києво-Могилянській академії (ХVІІ ст.)
4.	Політичні ідеї козацько-гетьманського періоду (ХVІІ – ХVІІІ ст.)
5.	Українська політична думка Нової доби (ХVІІІ – ХІХ ст.)
6.	Політичні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства (ХІХ ст.)
7.	Політична думка в Україні кінця ХІХ – середини ХХ ст.
8.	Політична думка в Україні радянського періоду (1917 – 1991 р.)
9.	Українська політична думка новітнього періоду (кін. ХХ – ХХІ ст.)

Варіант 6

1. Сутність і структура політичної системи суспільства.

2. Мета і функції політичних партій.

3. Класифікація політичного лідерства.

4. Проблеми легітимності політичної влади.

Перше питання потребує, насамперед, визначення, що слід розуміти під політичною системою суспільства. Потім назвати основні елементи структури політичної системи (організаційна, нормативна, культурно-ідеологічна, інформаційно-комунікативна підсистеми) і дати їх характеристику. Висновки.

Відповідаючи на друге питання вкажіть головну мету політичної партії. Також назвіть основні функції, котрі політичні партії виконують у суспільстві (узгодження інтересів і потреб різних груп та індивідів, соціального представництва, соціальної інтеграції, політичної соціалізації, боротьба за владу, політичне рекрутування, розробка і здійснення політичного курсу) і розкрийте механізм їх реалізації. Висновки.

Розпочинаючи відповідь на третє питання, зверніть увагу на те, що у політичній літературі існують різнопланові класифікації політичного лідерства. Виберіть основні (наприклад, традиційне, раціонально-легальне, харизматичне; авторитарне та демократичне; реформатори, революціонери, консерватори та ін.) і дайте їм характеристику. Висновки.

Однією із найважливіших особливостей політичної влади є її легітимність. Четверте питання потребує визначення цього поняття. Слід також зупинитися на типах легітимності, показати, що собою представляє криза легітимності влади і які шляхи її подолання. Висновки.

Варіант 7

1. Ресурси політичної влади.

2. Типи політичних партій.

3. Зовнішня політика держави: функції, цілі, засоби.

4. Політична участь та її форми.

Під ресурсами влади розуміють її засоби, використання яких забезпечує вплив на об’єкт влади відповідно до цілей суб’єкта. Розкрийте особливості використання економічних, соціальних, культурно-інформаційних і силових ресурсів влади. Висновки.

Відповідаючи на друге питання дайте визначення поняття «політична партія» і зверніть увагу на те, що політичні партії відрізняються одна від одної походженням, місцем і роллю в політичній системі, соціальною базою, ідеологією і т.д. Типологія партій може поділятися за різними критеріями. Так, за організаційною структурою виділяють кадрові і масові партії, за методами і засобами діяльності – парламентські і авангардні, за місцем у системі влади – правлячі й опозиційні. Дайте характеристику цим типам. Можна використовувати також інші критерії типологізації партій. Висновки. Для зручності пропонуємо заповнити таблицю «Основні способи класифікації політичних партій»:

№	Критерії для класифікації	Типи партій

Зовнішня політика – це діяльність держави та інших політичних інститутів суспільства щодо здійснення своїх інтересів і потреб на міжнародній арені. Бажано вказати на об’єктивні та суб’єктивні фактори, які впливають на формування і реалізацію зовнішньої політики держави, розкрити її функції: оборонна, представницько-інформаційна, переговорно-організаторська. Назвати цілі та показати як використовуються засоби зовнішньої політики: політичні, економічні, воєнні, інформаційно-пропагандистські. Висновки.

Для відповіді на четверте питання потрібно сформулювати суть поняття «політична участь», визначити її форми (активна, пасивна; пряма, опосередкована; мирна, насильницька; добровільна, примусова та ін.) і показати механізм їх реалізації. Висновки.

Варіант 8

1. Сутність політичного режиму та його типи.

2. Поняття та особливості громадянського суспільства.

3. Системи формування і зміни політичних еліт.

4. Політичні партії та партійна система України.

Відповідь на перше питання слід розпочинати із визначення поняття «політичний режим». Потім назвати чинники, які визначають зміст політичного режиму. Далі охарактеризувати основні типи політичного режиму: тоталітарний. авторитарний, демократичний. Висновки.

Громадянське суспільство – це система самостійних і незалежних від держави інститутів і міжособистісних відносин, які створюють умови для самореалізації окремих індивідів та колективів. Зверніть увагу на умови виникнення і розвитку громадянського суспільства: володіння кожним із його членів власністю, наявність у суспільстві розгорнутої соціальної структури, розвиненість і розгалуженість демократії. Розкрийте діалектику взаємин громадянського суспільства і держави. Висновки.

При висвітленні третього питання роботи підкресліть, що у світовій політичній практиці є дві основні системи формування політичної еліти: антрепренерська та система гільдій. Охарактеризуйте кожну з них, їх позитивні та негативні риси. Висновки.

При розгляді останнього питання проаналізуйте процес утворення політичних партій в Україні. Типологізуйте їх та назвіть найбільш впливові. Вкажіть на проблеми становлення і розвитку партійної системи України. Висновки.

Варіант 9

1. Характерні ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного режимів.

2. Типи партійних систем.

3. Структура та функції політичної культури.

4. Принципи виборів в органи політичної влади.

Відповідь на перше питання слід розпочати з визначення поняття «політичний режим». Потім розкрити характерні ознаки демократичного, авторитарного, тоталітарного політичних режимів. Проаналізувати їх типи. Висновки.

Друге питання також потребує визначення терміна «партійна система». Для типології партійних систем використайте кількісний критерій, тобто за кількістю партій, що виборюють владу та змагаються за вплив на неї (однопартійна, двопартійна, багатопартійна). Вкажіть найбільш характерні риси цих систем. Висновки.

Для відповіді на третє питання сформулюйте визначення поняття «політична культура». До базових структурних елементів політичної культури відносять політичний досвід, політичну свідомість і політичну поведінку. Дайте їх характеристику. Назвіть основні функції політичної культури в суспільстві. Висновки.

Висвітлюючи питання про демократичні принципи виборів в органи політичної влади, доцільно їх розділити на принципи виборчого права: загальність, рівність, таємниця виборів, пряме (безпосереднє) голосування та принципи організації виборів: свобода вибору, наявність альтернативних кандидатів, рівність можливостей політичних партій і кандидатів, періодичність і регулярність виборів. Розкрити суть цих принципів. Висновки.

Варіант 10

1. Типологія політичних систем.

2. Політична соціалізація особистості.

3. Міжнародні відносини.

4. Основні ідейно-політичні течії сучасності.

Перше питання слід розпочати з визначення поняття «політична система». У сучасному світі існують різноманітні політичні системи. Однак теоретичний і практичний інтерес представляє те, що їх зближує. За характером взаємин із зовнішнім середовищем політичні системи бувають відкриті і закриті, за ступенем політичних змін – традиційні і модернізовані, за діючим політичним режимом – тоталітарні, авторитарні і демократичні, за типом політичної культури й поділу політичних ролей – англо-американські, європейсько-континентальні, до індустріальні частково, індустріальні та тоталітарні. Охарактеризуйте названі типи політичних систем. Висновки.

У другому питанні необхідно розглянути поняття «політичної соціалізації» як процесу засвоєння індивідом упродовж життя політичних знань, норм і цінностей суспільства, до якого він належить. Варто назвати фактори, які обумовлюють темпи і рівень політичної соціалізації. Проаналізувати як відбувається процес соціалізації на первинному і вторинному етапі, назвати агентів та інститути первинної та вторинної соціалізації. Висновки.

Відповідь на третє питання потребує визначення поняття «міжнародні відносини», суб’єктів їх реалізації. Охарактеризуйте основні форми міжнародних відносин: співробітництво, суперництво, конфлікт, а також принципи на яких ґрунтуються міжнародні відносини: принципи сили і принципи права. Висновки.

Перш ніж аналізувати основні ідейно-політичні течії сучасності доцільно дати визначення поняттю «політична ідеологія» і назвати її основні структурні елементи. Детально розглянути функції політичної ідеології. При аналізі основних ідейно-політичних (консерватизм, лібералізм, неоконсерватизм, неолібералізм, соціалізм, соціал-демократія, марксизм, анархізм, фашизм і неофашизм) необхідно звернути увагу на ознаки кожної течії, провести порівняльний аналіз. Висновки.