3.2 Удосконалення механізму оподаткування сільськогосподарських підприємств як одного з факторів розвитку агропромислового сектору економіки

Одна з головних причин неефективності української податкової системи полягає в тому, що при її формуванні в основу покладався принцип лінійності, який розуміється як наявність однобічної залежності величини податкової ставки від суми податку. Пріоритет лінійності, з одного боку, і недосконалість податкового законодавства з іншого – істотні передумови того, що в Україні на сьогодні сформувалася стійка система ухилення від оподаткування, перебороти яку найближчим часом навряд чи вдасться. Слід зазначити, що зростання ставки оподаткування прибутку підприємств призводить до тих основних негативних наслідків, що й зростання прогресії оподатковування доходів громадян: зниження капітальних вкладень, інвестицій, приховування доходів. Для розв'язання цієї проблеми необхідна кардинальна реформа податкового законодавства.

Якщо відмовитися від принципу лінійності, то можна запропонувати регресивне оподаткування прибутку підприємств. Суть у тому, що при його оподаткуванні можна використовувати систему ставок податку, причому ставка податку повинна зменшуватися за умови збільшення розміру об'єкта оподаткування. Тоді розмір податку збільшився б при зниженні ставки за рахунок зростання розміру прибутку.

Співвідношення між зниженням ставки і збільшенням прибутку необхідно підібрати таким чином, щоб зниження ставки не на багато відставало від зростання прибутку і щоб абсолютний розмір податку збільшувався. Це відповідало б інтересам держави.

Але, з іншого боку, це відставання між зниженням ставки і збільшенням прибутку має бути обґрунтованим і достатнім, щоб такий підхід в оподатковуванні відповідав би й інтересам платників податків, не применшуючи їхніх стимулів до підприємницької діяльності і не зменшуючи частини прибутку, що залишається в їхньому розпорядженні.

З огляду на вищесказане залежність між ставкою податку на прибуток і темпом зростання прибутку можна виразити формулою:

(формула 3.1)

де С_П – ставка податку на прибуток у звітному періоді;

С^б_П — ставка податку на прибуток у базовому періоді (25%);

К_Г — коефіцієнт гальмування ставки податку на прибуток (0<К_Г<1);

К_ш — коефіцієнт регулювання швидкості зниження ставки податку на прибуток.

У пропонованій формулі (3.1) дуже важливе значення має коефіцієнт гальмування: від його величини залежить ставка податку на прибуток. Цей коефіцієнт ні в якому разі не може бути менший за нуль, тому що в цьому разі система оподатковування буде не регресивною, а прогресивною, тобто при зростанні маси прибутку збільшуватиметься ставка податку, а це суперечить економічним інтересам платників податків. Цей коефіцієнт також не може бути більший за одиницю, тому що в цьому разі ставка податку знизиться швидше, ніж зросте величина прибутку, а при цьому податкові надходження до бюджету знижуватимуться. Це суперечить економічним (фіскальним) інтересам держави. Тому даний коефіцієнт може змінюватися у межах від нуля до одиниці. Причому, чим він ближчий до нуля, тим більшою мірою враховуватимуться інтереси держави. Якщо ж коефіцієнт наближається до одиниці, то більшою мірою враховуються інтереси платників податків.

Коефіцієнт регулювання швидкості зниження ставки податку на прибуток можна обчислити так:

(формула 3.2)

де П_зв, П_б і П_поп — відповідно прибутки звітного, базового і попереднього періодів.

У цьому разі проглядається прагнення підприємств відобразити при податковому звіті у періоді, що передує звітному, занижений прибуток. Ця маніпуляція відразу значно знизить ставку податку. Щоб нівелювати цю можливість, у моделі використовується така формула К_ш:

, (формула 3.3)

Коефіцієнт гальмування К_г у взаємодії з коефіцієнтом регулювання швидкості зниження ставки податку на прибуток можна К_ш дає змогу установити мінімальну ставку податку на прибуток, якої може досягти платник податків. Це випливає з формули (3.1), трансформованої з урахуванням формули (3.3):

, (формула3.4)

Різниця П_зв — П₆ у чисельнику коефіцієнта К_ш стимулює платника податку нарощувати прибуток. При значному збільшенні прибутку П_зв дріб

.

Тоді формула (3.4) набирає вигляду:

, (формула 3.5)

Наприклад, при К_Г = 0,7 мінімальна ставка податку на прибуток, якої можна досягти, дорівнює 9%.

Коефіцієнт гальмування К_Г доцільно взяти різним для різних галузей промисловості. Чим більша рентабельність виробництва, тим меншим має бути коефіцієнт гальмування. У такий спосіб держава може підтримувати пріоритетні напрями господарства країни.

Отже, зробимо розрахунки згідно вищевказаної моделі із внесенням до неї деяких корективів. Дані розрахунки є умовними і враховують лише прогнозовані темпи росту виробництва, але разом з тим відображають всі позитивні наслідки розробленої системи регресивного оподаткування. Будемо розглядати систему фіксованого сільськогосподарського податку не як окрему систему оподаткування, а як систему пільг наданих державої сільгоспвиробникам, виходячи зі специфіки їх діяльності.

В даному випадку прийнято, що сума наданих пільг розраховується як різниця між нарахованим податком на прибуток (врахування інших податків та зборів будуть посилювати ефект) та сумою нарахованого фіксованого сільськогосподарського податку.

Сума яка буде спрямовуватися на розширення виробництва взята як 50% суми наданих державою пільг. За рахунок неї збільшується чистий дохід підприємства в наступному періоді. Такий механізм розрахунку був використаний як мінімально можливий. Тобто, підприємство, як мінімум, може нарощувати обсяги виробництва за рахунок наданих пільг. Можливі варіанти використання коштів на інноваційний розвиток підприємства або вкладення їх в основні фонди лише посилюватимуть ефект від введення цього механізму нарахування податку.

Розмір чистого прибутку збільшується на суму реінвестованих коштів з урахуванням рентабельності виробництва в попередньому періоді. Тобто, якщо узагальнити, можна вважати, що у і+1 періоді підприємство запускає у виробництво суму, яка дорівнює 50% наданих дежавою пільг. Такий підхід дозволяє більш об’єктивно оцінити корисність реінвестованого прибутку і не завищити його рентабельність в майбутньому

Тобто, введення даної моделі оподаткування буде достатньо обґрунтованим як для підприємства (зважаючи на суму прибутку, що залишається після оподаткування), так і для держави в цілому (зважаючи на суму податкових надходжень до бюджету). Більше того, провівши додатковий аналіз, можна оцінити позитивний ефект для економіки в цілому, виходячи зі збільшення ВВП країни.

Але потрібно враховувати ті обмеження, які існують для введення даної моделі. Першим таким обмеженням стає обов’язковість реінвестування частини прибутку у діяльність підприємства. Цю проблему можна вирішити прийняттям пакету нормативних документів із встановленням норми такого реінвестування. Також важливою є проблема можливих зловживань щодо регресії ставки оподаткування через подання неправильної звітності.

Тобто, введення такої модернізованої системи оподаткування в Україні можливе, але для цього потрібно підвищувати рівень культури ведення бізнесу, чого, на жаль, на даний момент не спостерігається.