- •Конспект лекцій з дисципліни «Політична економія»
- •Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука. Лекція 1. Виникнення політекономії та основні етапи її розвитку. План:
- •2. Предмет і метод політекономії.
- •3. Економічні категорії та закони. Система економічних законів. Позитивна та нормативна політекономія.
- •Особливості економічних законів:
- •4. Функції політекономії, методи її вивчення.
- •Тема 2. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт. Лекція 2. Поняття суспільного виробництва та його фази. План:
- •Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт
- •Тема 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні. План:
- •Тема 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності. Лекція 3. Економічна система, її сутність, структурні елементи, типи. План:
- •1. Командна (тоталітарна)
- •3. Змішана.
- •Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства. Лекція 4. Власності, її місце та роль в економічній системі. План:
- •Шляхи роздержавлення власності:
- •Принципи приватизації:
- •Не підлягають приватизації:
- •Основні поняття:
- •Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини. Лекція 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Гроші. План:
- •Його характерні риси :
- •Характерні риси :
- •Типи товарного господарства :
- •Є і інші теорії вартості:
- •Тема 7. Загальні основи ринку. Суб’єкти регульованої ринкової економіки. Лекція 6. Сутність ринку та умови його функціонування. План:
- •Функції ринку
- •2. Структура ринку.
- •3. Інфраструктура - це матеріально - технічна база ринку, тобто сукупність різних установ, які забезпечують рух товарів, капіталів, робочої сили. Основні елементи інфраструктури:
- •Ринок монополістичної конкуренції:
- •Олігопольний ринок
- •Чиста монополія.
- •Лекція 7. Попит. Функція попиту. Закон попиту План:
- •Ціна рівноваги
- •Лекція 8 .Капітал як матеріальна основа бізнесу та політ економічна категорія. План:
- •Організаційні форми.
- •4. Основні суб'єкти ринкових відносин:
- •Лекція 9. Внутрішньогалузева та міжгалузева конкуренція План:
- •Лекція 10. Підприємництво в різних сферах економіки План:
- •4. Бізнес у сільському господарстві має свої особливості:
- •Ціна землі
- •Тема 8. Змішана економіка та її типи. Лекція 11. Сутність та складові змішаної економіки. План:
- •Тема 9. Суспільний продукт і його форми. Національний доход. Лекція 12. Зміст суспільного відтворення та його види. План:
- •3. Два основні способи розрахунку внп:
- •Тема 10. Економічне зростання і його чинники. Лекція 16. Розширене відтворення та економічне зростання. План:
- •Причини безробіття
- •Основні чинники зростання витрат:
- •Тема 11. Розподіл національного доходу.
- •Функції соціальних гарантій.
- •Основні соціальні програми:
- •Джерела доходів:
- •Показники ступеня нерівності:
- •Тема 12 Міжнародна економіка та її роль у зростанні.
- •Лекція 16. Економічна глобалізація світу як новий етап розвитку інтеграційних процесів. План:
- •2. Основні напрями економічної глобалізації світу:
- •Список літератури
4. Основні суб'єкти ринкових відносин:
- домогосподарство;
- підприємство;
- держава.
Домогосподарство - первинний суб'єкт ринкових відносин, тому що тут виникають первинні економічні потреби, інтереси, які стимулюють розвиток суспільного виробництва.
Домогосподарство - це окрема особа або група осіб, пов’язаних родинними зв'язками, спільним господарством і бюджетом.
Його функції:
Функція постачальника ресурсів, зокрема робочої сили, землі, капіталу, підприємницьких здібностей.
Функція споживача ресурсів, зокрема товарів і послуг.
Виробнича - частина домогосподарств виробляє товари для ринку.
Посередницька - наприклад, у торгівлі.
Підприємство - це основний суб'єкт ринкової економіки, тому що:
- воно виробляє товари і послуги;
- поєднує фактори виробництва;
- реалізує економічні інтереси.
Підприємство – це самостійна економічна структура, що виготовляє і реалізує продукцію, виконує роботи, надає послуги.
Організаційно - економічні форми підприємств:
- одноосібне;
- колективне (партнерство);
- корпорація, тобто АТ.
Держава - теж суб'єкт ринкової економіки. Американський економіст П. Самуельсон виділяє три основні функції держави:
Ефективність - розробляє господарські закони, стимулює НТП, веде боротьбу з монополізмом.
Стабільність - антикризова, антициклічна політика держави.
Справедливість - захист приватної власності, перерозподіл доходів багатих людей на користь бідних.
Для виконання цих функцій держава повинна мати свій фонд грошових коштів, тобто державний бюджет.
Державний бюджет - це основний фінансовий план держави, баланс його доходів і витрат за рік.
Дохідна частина бюджету формується за рахунок податкових надходжень.
Ресурси бюджету витрачаються на:
- фінансування економіки;
- фінансування соціальної сфери;
- обслуговування зовнішнього боргу;
- оборону;
- утримання державного апарату.
Лекція 9. Внутрішньогалузева та міжгалузева конкуренція План:
Витрати виробництва і прибуток. Маса і норма прибутку. Чинники, що впливають на норму прибутку.
Капітал підприємства: сутність, функції, кризооборот та оборот.
Внутрігалузева конкуренція та утворення ринкової ціни. Міжгалузева конкуренція та утворення середнього прибутку. Ціна виробництва.
1. Результатом всякого виробництва в ринковій економіці є товар, повна вартість якого (W) включає суму витрат постійного капіталу (с), змінного капіталу (v) і додаткової вартості (m):
Тобто:
Де „с” – стара вартість або витрати минулої праці, втілені в спожитих засобах виробництва, - це нова або новостворена вартість.
Бізнесмен авансує витрати на засоби виробництва (постійний капітал) і на робочу силу (змінний капітал). В процесі руху капіталу ця частина вартості товару відокремлюється, набуваючи форму витрат виробництва.
Витрати виробництва (k) – це сума витрат на виробництво товару постійного і змінного капіталу.
В процесі реалізації товару реалізується і додаткова вартість втілена в ньому, набуваючи форми прибутку.
Таким чином, прибуток - це реалізована додаткова вартість.
Прибуток залежить і від умов виробництва, і від умов купівлі-продажу товару. Прибуток співпадає зі втіленою в товарі додатковою вартістю за величиною лише тоді, коли ціна товару дорівнює його вартості, (коли збігається попит та пропозиція). Якщо ціна товару відхиляється від вартості, то і прибуток відхиляється від додаткової вартості.
Маса прибутку – його абсолютна величина.
Норма прибутку () – це відношення додаткової вартості до всього авансованого капіталу в %.
Вона показує ступінь зростання капіталу, ступінь вигідності, прибутковості, доходності.
Фактори, що впливають на норму прибутку:
Маса додаткової вартості (прямо пропорційно).
Швидкість обороту капіталу (прямо пропорційно).
Економія на постійному капіталі.
Органічна будова капіталу (обернено пропорційна залежність).
Коливання ринкових цін навколо вартості.
2. Засоби виробництва і кошти, що має підприємство, створюють капітал підприємства. Він постійно рухається, створюючи кругооборот і оборот.
Кругооборот капіталу - це рух, за якого він проходить три стадії,
набуває на кожній відповідної форми і повертається до початкової форми.
І стадія: обіг. ІІ стадія: виробництво. ІІІ стадія: обіг.
Капітал, виступає в грошової Капітал – у виробничій формі. Капітал - у товарній формі.
формі. Зміст стадії: виробництво Зміст стадії: реалізація
Зміст стадії: підготовка товару і створення додаткової товару і втіленої в
до виробництва, до створення вартості. ньому додаткової вартості. додаткової вартості.
( трикрапка означає перехід капіталу з однієї сфери в іншу).
Кругооборот капіталу як безперервний процес називається оборотом капіталу.
За характером участі в обороті та способом перенесення своєї вартості на новостворений товар, продуктивний капітал ділиться на основний і оборотний.
Основний капітал - частина промислового капіталу, яка тривалий час функціонує у виробництві, частинами переносячи свою вартість на новостворену продукцію, частинами, в міру зношування.
Оборотний капітал - частина промислового капіталу, що повністю споживається за один кругооборот, переносячи свою вартість на новостворену продукцію протягом одного виробничо-технологічного циклу.
Змінний капітал відноситься до оборотного, тому що за один кругооборот працівник створює і нову споживчу вартість і додаткову вартість.
Час обороту капіталу ділиться на дві частини:
1. Час виробництва:
- робочий період,
- час перерв у роботі,
- час перебування засобів виробництва в матеріальних запасах,
2. Час обігу:
- час придбання та доставки засобів виробництва,
- час реалізації виробленої продукції та перебування її в товарних запасах.
Основний чинник скорочення часу обороту капіталу - НТП.
Якщо рік як одиницю виміру часу визначити як О, час обороту даного капіталу - о, число оборотів - n, то можна записати:
Прискорення кругообігу й обороту капіталу збільшує річну масу та норму додаткової вартості і прибутку.
3. Підприємництво здійснюється в умовах конкуренції, тобто змагання, економічної боротьби за кращі умови виробництва й купівлі – продажу товару з метою одержання прибутку.
Внутрішньогалузева конкуренція вирівнює ціни, встановлюючи єдину ринкову ціну на даний вид продукції. Бізнесмени, які функціонують у кращих ринкових умовах (мають кращу техніку, технологію) одержують надприбуток, тому що їх індивідуальні витрати нижче суспільних, а продукція реалізується за ринковою ціною. Але надприбуток у промисловості - явище не постійне. Коли технічні новації поширяться на всю галузь, вартість і ринкова ціна товару падає, надприбуток зникає.
Міжгалузева конкуренція вирівнює галузеві норми прибутку в середню. Це відбувається тому, що в різних галузях різна органічна будова капіталу (є трудомістські, матеріаломістські, енергомістські галузі). Тому рівновеликі капітали, вкладені в різні галузі виробництва, приносять неоднакову норму прибутку. Умовно можна виділити три групи галузей виробництва:
- високоприбуткові,
- середньоприбуткові,
- низькоприбуткові.
Міжгалузева конкуренція спонукає бізнесменів до переливання капіталу з низькоприбуткових у високоприбуткові галузі. В результаті обсяги виробництва товарів у високоприбуткових галузях зростають, ринок насичується, ціни падають, норма прибутку знижується.
У низькоприбуткових галузях, де відбувся відтік капіталу, обсяги виробництва товару скорочуються, ринкова ціна підвищується, норма прибутку зростає. Завдяки цьому галузеві норми прибутку вирівнюються в середню.
Середня норма прибутку () визначається як відношення суми додаткової вартості, створеної у всіх галузях суспільного виробництва, до суми капіталу, вкладеного в усі галузі, в %.
В результаті кожен підприємець одержує прибуток за середньою нормою, тобто середній прибуток.
Середній прибуток (рсер) – це прибуток, отриманий за середньою нормою від авансованого капіталу. Він розраховується як відсоток від числа.
Утворення середнього прибутку приводить до того, що товари реалізуються не за вартістю, а за ціною виробництва.
Ціна виробництва включає витрати виробництва плюс середній прибуток на авансований капітал.
Таким чином, в результаті міжгалузевого переміщення капіталу, викликаного конкуренцією, додаткова вартість, створена у всіх галузях економіки, розподіляється між групами бізнесменів за принципом «рівновеликий прибуток на рівновеликий капітал».