Контрольні тести до теми:

1. Об’єктом дослідження в політекономії є:

а) людина;

б) потреби;

в) відносини власності;

г) економічна система.

2. За структурою економічна система включає:

а) продуктивні сили, юридичні норми;

б) продуктивні сили, економічні відносини;

в) продуктивні сили, економічні відносини, господарський механізм;

г) правильна відповідь не вказана.

3. Власність має:

а) юридичний зміст та економічну форму;

б) економічний зміст та юридичну форму;

в) математичний зміст та економічну форму;

г) правильна відповідь не наведена.

4. Людина, яка взяла автомобіль на прокат є:

а) користувачем;

б) розпорядником;

в) володарем;

г) власником.

5. Одяг студента є:

а) колективною власністю;

б) сімейною власністю;

в) індивідуальною власністю.

6. Майно Донецької філії УДУФМТ є:

а) приватною власністю;

б) загальнодержавною власністю;

в) комунальною власністю;

г) правильна відповідь відсутня

7. Щоб виникли відносини власності з приводу будь-якого об’єкта він повинен бути:

а) безмежним;

б) обмеженим;

в) здатним задовольняти потреби людей;

г) загальнодоступним.

8. Якщо власність економічно не реалізується то відносини власності:

а) юридично закріплені;

б) гарантовані;

в) формальні;

г) не формальні.

9. Першочерговій приватизації в Україні підлягають такі групи об’єктів:

а) ті, що працюють на виробника;

б) ті, що мають найвищу ефективність;

в) ті, що працюють на споживача;

г) ті, що стримують стабілізацію держбюджету.

10. Спосіб поєднання робочої сили і засобів виробництва залежить від:

а) відносин обміну;

б) правових норм і законів суспільства;

в) відносин власності;

г) відносин споживання.

Література:

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник /За 23ова. В.Д. Базилевича,-8-ме вид. Перероб. І доп. – К.: Знання-Прес. 2012, с.61-94.

2. Політична економія. Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. /За 23ова.В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова, - К.: Академвидав. -2007, с.54-116.

3. ФедоренкоВ.Г., Діденко О.М., Руженський М.М., Іткін О.Ф., Політична економія: Підручник / За 23ова. В.Г.Федоренка – К.:Алерта, 2008, с.36-61

4. Щетинін А.І. Політична економія. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2011. с.68-97.

5. Конспект лекцій. Тема 4.

Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва.

Товар і гроші.

Семінарське заняття № 6

Товарна форма організації суспільного виробництва.

(2 години)

Вимоги до зань та вмінь студентів

Студент повинен знати:

- сутність натурального та товарного виробництва, їх характерні риси;

- сутність, властивості, протиріччя товару;

- сутність і функції закону вартості.

Студент повинен вміти:

- розмежовувати натуральне та товарне господарство;

- розрізняти конкретну та абстрактну працю і їх результат – споживчу вартість і вартість;

- розуміти закон вартості як стихійний регулятор товарного виробництва та обміну товарів.

Питання для підготовки доповідей:

1. Альтернативні теорії вартості.

2. Товар: сутність та протиріччя.

Питання для обговорення:

1. Натуральне виробництво як історично перша форма організації суспільного господарства.

2. Товарна форма організації суспільного господарства.

3. Товар і його властивості.

4. Величина вартості товару. Закон вартості.

Методичні поради

Починаючи вивчення товарного виробництва, слід усвідомити, що воно є панівною формою організації виробництва майже в усіх країнах світу. Матеріальною основою виникнення товарних відносин є суспільний поділ праці та спеціалізація виробників на виготовленні окремих видів продуктів або послуг. Але сам по собі суспільний поділ праці ще не породжує товарних відносин. З боку суспільної форми, їх виникнення зумовлене економічною відокремленістю виробни­ків. Найбільш відомою формою економічного відокремлення є приватна власність на засоби виробництва та його продукти.

Наступним кроком є вивчення такої категорії, як товар. При вивченні сутності товару слід мати на увазі, що існують різні визначення продукту праці. Трудова теорія вартості визначає продукт праці як товар, а теорія граничної корисності як благо. Ці теорії роблять акценти на різні сторони продукту праці і їх слід не стільки протиставляти, як взаємодоповнювати.

Кожен товар - це, насамперед, річ, яка завдяки своїм властивостям задовольняє певні людські потреби, що і надає йому споживчої вартості.

Мінова вартість - це властивість товару у відповідних пропорціях обмінюватись на інші товари. Кожен товар може обмінюватись на будь-який інший, бо всі вони є втіленням суспільної праці, витраченої на їх виробництво. Затрати суспільної праці на виготовлення товару формують його вартість.

Робочий час, який витрачається окремим виробником на виготовлення товару, є індивідуальним робочим часом. Суспільно - необхідним, за марксистською теорією, називають той робочий час, який потрібен для виготовлення певної споживчої вартості товаровиробниками, що створюють основну масу продукту даного виду.

За трудовою теорією вартість товару залежить від продуктивності та інтенсивності праці. Величина вартості одиниці товару обернено пропорційна до продуктивності праці і прямо пропорційна до її інтенсивності. Вважається, що споживча вартість і вартість товару є двома органічними сторонами товару, які взаємно передбачають і одночасно виключають одна одну.