- •6.4.4. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 6.25.
- •Задача 6.26.
- •Задача 6.27.
- •Задача 6.28.
- •Задача 6.29.
- •Задача 6.30.
- •Задача 6.31.
- •Задача 6.32.
- •Задача 6.33.
- •6.5 Теорія ігор
- •6.5.1. Основні поняття теорії ігор
- •Задача 6.34.
- •6.5.2. Зведення матричної гри до задачі лінійного програмування
- •Задача 6.35.
- •6.5.3. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 6.36.
Задача 6.34.
За умови існування такої матриці розв’язок задачі — сідлову точку, ціну та оптимальні стратегії гри — можна знайти значно ефективніше:
Гравець A |
Гравець В |
Розв’язування. Насамперед визначають домінуючу стратегію. Перша стратегія гравця А домінує над третьою, оскільки всі значення його виграшів за будь-яких дій суперника є не гіршими, ніж у разі вибору третьої стратегії, тобто всі елементи першого рядка платіжної матриці не менші за відповідні елементи її третього рядка. Тому третя стратегія гірша за першу й може бути вилучена з платіжної матриці.
Аналізуючи далі можливі дії гравця B, зауважимо, що його перша стратегія домінує над четвертою, яку можна відкинути як більш збиткову, а тому невигідну для цього гравця. Отже, маємо таку платіжну матрицю:
.
У разі вибору гравцем А першої стратегії, залежно від дій гравця В він може отримати 6, 3, 8 або 9 одиниць. Але завжди його виграш буде не меншим за , тобто незалежно від поведінки гравця В. Якщо розглянути можливі наслідки вибору гравцем А другої стратегії, то аналогічно його гарантований виграш становитиме. Для третьої стратегії відповідно маємо:.
Отже, нижня ціна гри: , а гравець А для максимізації мінімального виграшу має обрати другу з трьох можливих стратегій. Така стратегія є максимінною в цій грі.
Гравець В, який намагається мінімізувати свій програш, обираючи першу стратегію, може програти 6,6 або 4 одиниці. Але за будь-яких варіантів дій гравця А він може програти не більш як . Для другої стратегії маємо, для третьої —, для четвертої —. Отже, верхня ціна гри.
І гравцю В доцільно вибирати другу стратегію, яка є мінімаксною у грі.
Оскільки , ця гра має сідлову точку, ціна гри дорівнює 5. Оптимальною максимінною стратегією гравця А є друга з трьох можливих стратегій його дій. Для гравця В оптимальною є також друга з чотирьох можливих.
6.5.2. Зведення матричної гри до задачі лінійного програмування
Якщо матрична гра не має сідлової точки, то знаходження її розв’язку, особливо за великої кількості стратегій, — доволі складна задача, яку можна ефективно розв’язати методами лінійного програмування.
Задача розглядається в такому формулюванні: знайти вектори ймовірностей із метою визначення оптимального значення ціни гри та оптимальних стратегій.
Зауважимо, що доведено основну теорему теорії ігор: кожна скінчена гра має принаймні один розв’язок, який можливий в області змішаних стратегій.
Отже, нехай маємо скінченну матричну гру з платіжною матрицею
.
Оскільки оптимальні стратегії гравців А і В дозволяють отримати виграш
,
то використання оптимальної змішаної стратегії гравцем А має забезпечувати виграш не менший за ціну гри в разі вибору гравцем В будь-яких стратегій. Математично ця умова записується так:
. (6.23)
Відповідно використання оптимальної змішаної стратегії гравцем В має за будь-яких стратегій гравця А забезпечувати програш В, що не перевищує ціни гри:
. (6.24)
Ці два співвідношення застосовують для знаходження розв’язку гри.
Отже, потрібно знайти , щоб
за умов
,
,
.
Зауважимо, що ціна гри невідома і має бути визначена під час розв’язування задачі.
Модель ігрової задачі може бути спрощена.
З (6.23) маємо:
Поділивши всі обмеження на , дістанемо:
Нехай , тоді
Згідно з умовою , звідки.
Отже, цільова функція початкової задачі набирає такого вигляду:
.
У результаті задача лінійного програмування:
(6.25)
за умов
(6.26)
. (6.27)
Розв’язавши цю задачу симплексним методом, знайдемо значення , а такожі, тобто визначимо змішану оптимальну стратегію для гравця А.
За аналогією запишемо задачу лінійного програмування для визначення оптимальної стратегії гравця В. Нехай
.
Тоді маємо таку лінійну модель:
за умов
.
Очевидно, що задача лінійного програмування для гравця В є двоїстою до задачі гравця А, а тому оптимальний розв’язок однієї з них визначає оптимальний розв’язок спряженої.
Розглянемо приклад на застосування методів лінійного програмування до знаходження оптимального розв’язку гри.