Задача 6.5.
Оптимізувати режим функціонування виробничої лінії, яка охоплює 11 операцій з виготовлення двох виробів. Лінію обладнано одним багатоопераційним верстатом. Послідовність і тривалість (у хвилинах) виконання операцій відбиває рис. 6.3.

Рис. 6.3
Установлено термін виготовлення кожного з виробів А та В як проміжок часу від деякого початкового моменту. Нехай це буде відповідно 120 і 150 хв. Передбачається, що в кожний момент часу на верстаті може виконуватися одна операція.
Визначити оптимальний термін початку кожної операції.
Розв’язування. Розглянемо спочатку задачу в загальному вигляді, скориставшись позначеннями:
aj(k)
— час виконання j-ї
операції
;dj
— момент часу (термін)
для j-го
виробу, до якого необхідно завершити
операцію j;
хj
— час (термін) початку j-ї
операції; t
— сумарний час виконання всіх операцій.
Економіко-математична модель містить
три типи обмежень.
1. Послідовність
виконання i-ї
операції записується для всіх пар
операцій
![]()
якщоi-та
операція передує в часі j-й
операції.
2. Обмеження нерозгалуженості виробничого процесу для операцій і та j, які не виконуються одночасно (i ≠ j), має вигляд:
або xi – хj ≥ aj, якщо операція j передує в часі операції і; або xj – хi ≥ ai, якщо операція і передує в часі операції j.
Зауважимо, що логічні обмеження виду «або-або» не можуть входити до економіко-математичної моделі задачі лінійного програмування, оскільки породжують неопуклу множину допустимих розв’язків. Тому необхідно ввести допоміжні змінні, які дозволяють записати наведені щойно логічні умови у вигляді лінійних обмежень. Це такі бульові змінні:
![]()
Увівши змінні yij, запишемо шукані обмеження:
![]()
,
![]()
,
де М— досить велике число.
3. Обмеження щодо термінів виготовлення кожного виробу:
![]()
,
де j — остання операція для k-го виробу.
4. Усі операції мають бути виконанні до моменту часу t:
![]()
.
Критерій оптимальності:
![]()
тобто ставиться задача, щоб обидва вироби були виготовлені за мінімальний час.
Запишемо числову економіко-математичну модель:
![]()
за наведених далі умов.
1. Послідовність виконання операцій:
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
.
2. Обмеження щодо нерозгалуженості виробничого процесу:
,
,
,
,
,
,
,
.
3. Обмеження щодо термінів виготовлення виробів:
,
.
4. Усі операції мають бути виконані до моменту часу t:
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
.
5. Обмеження на змінні:
,
;
,
.
Отже, маємо частково цілочислову задачу з бульовими змінними.
Задача 6.6.
Розподілити чотирьох робітників за чотирма видами устаткування так, щоб їх загальна продуктивність праці була максимальною. Дані стосовно продуктивності праці кожного робітника на устаткуванні кожного виду наведено в таблиці:
|
Робітник |
Продуктивність праці, грн./год, на устаткуванні | |||
|
1 |
2 |
3 |
4 | |
|
1 |
12 |
9 |
8 |
7 |
|
2 |
10 |
7 |
6 |
5 |
|
3 |
9 |
6 |
4 |
4 |
|
4 |
8 |
5 |
3 |
2 |
Розв’язування. Дану задачу можна розглядати як транспортну, в якій робітники ототожнюються з постачальниками вантажів, а види устаткування — зі споживачами цих вантажів. Обсяги пропозиції та попиту в кожному випадку дорівнюють одиниці. Отже, змінні будуть бульовими:
![]()
Якщо cij — продуктивність праці і-го робітника на j-му устаткуванні, то економіко-математичну модель про призначення у загальному вигляді можна записати так:
![]()
за умов
![]()
,
![]()
,
![]()
,
![]()
.
Числова модель набирає вигляду:
![]()
за умов
,
,
,
,
,
,
,
,
![]()
,
—цілі
числа
.
З огляду на особливу структуру цієї задачі, зокрема її «транспортний» характер та рівність правих частин обмежень, длярозв’язування можна застосувати ефективніший алгоритм, ніж для звичайної задачі цілочислового програмування з бульовими змінними. Пропонуємо читачеві ознайомитися з такими алгоритмами самостійно [9; 38].
