
Історія України. Методичний посібник
.pdf
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ
ТЕМА 1. СТАРОДАВНІ ДЕРЖАВИ І ПРАВО НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. КИЇВСЬКА РУСЬ
1.Виникнення держави і права на території України в умовах розкладу родового ладу
Витоки української державності. Племена і державні утворення трипільської культури. Характеристика суспільної організації й політичного устрою у кіммерійців, скіфів, сарматів. Античні містадержави і їх політична організація. Суспільний лад та державний устрій Боспорського царства. Державний характер антського об’єднання. Державотворчі процеси у східних слов’ян.
Становлення основ права. Пам’ятки права. Правова система і правова організація суспільства у стародавніх державних утвореннях. Звичаєве право та його роль у формуванні правової основи становлення державності. Правове забезпечення данини, полюддя, податків. Зобов’язальне право. Сімейне право. Злочини і види покарань. Порядок проведення процесуальних дій. Слідчий процес.
2.Причини утворення держави. Характеристика етапів розвитку
Передумови формування держави. Слов’янські союзи племен, перетворення їх у “княжіння” і “землі” державного зразка. “Руська земля” – держава східних слов’ян. Походження назви “Русь”. Норманська теорія. Періодизація історії Київської держави. Територія і кордони держави за Олега, Ігоря, Святослава. Реформи Ольги і Святослава. Завершення формування території держави за Володимира. Роль церкви у зміцненні держави. Поділ держави між Ярославом і Мстиславом. Піднесення держави за Ярослава Мудрого. Початок політичного дроблення держави. Володимир Мономах. Початок міжусобиць за Ярополка. Втрата Києвом значення столиці держави. Причини занепаду Київської Русі.
3. Суспільний та державний лад Київської Русі
Категорії населення Київської Русі. Великі і місцеві князі, бояри, купці, гості, вище духовенство. Система суверенітету-васалітету. Вільні общинники – “люди”, ремісники, дрібні торговці, рядове духовенство. Феодально залежні смерди, закупи, ізгої, вотчинні ремісники, відпущеники, задушні люди, прощеники. Невільні люди – челядь, холопи. Джерела холопства.
Українська академія банківської справи
11

Політична форма державного устрою. Принцип сюзеренітетувасалітету. Великий князь і його функції. Боярська рада, її склад і коло компетенції. Віче. Феодальні з’їзди. Адміністративний устрій. Органи управління. Десяткова і двірцево-вотчинна системи. Представники центральної влади та їх функції. “Система кормління”. Верв як орган самоуправління сільською общиною. Військо. Судові органи. Судові функції князя і місцевої адміністрації. Вотчинний суд. Общинний суд. Церковний суд.
4. Право Київської Русі
Джерела права. Звичаєве право. Договори Русі з Візантією. Князівське законодавство. “Руська Правда”, її походження, списки, редакції та їх характеристика. Канонічне право. Церковні устави. Цивільне право. Право власності, її об’єкти та охорона. Право володіння. Земельна власність і джерела її набуття. Зобов’язальне право. Зобов’язання за нанесення шкоди. Договори, їх види і порядок укладання. Майнові стягнення. Банкрутство. Спадкове право. Види спадкування. Опікунство. Система мінорату. Право спадку як право привілею. Сімейне право. Звичаєве право як регулятор шлюбно-сімейних відносин. Прийняття християнства і впровадження нових принципів сімейного права. Злочини й покарання. Судочинство. Поняття злочину та їх види. Суб’єкти злочину. Право-привілей у кримінальному праві. Система покарань. Змагальний характер судового процесу. Заклич. “Свод”. Гоніння сліду. Судові докази. Послухи. Видоки. Інквізиційний процес. Форма судового рішення та його виконання.
ТЕМА 2. ДЕРЖАВА І ПРАВО В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
УXII – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ.
1.Суспільний та державний устрій за часів феодальної роздробленості
Причини роздробленості держави. Розпад Київської держави і виникнення самостійних князівств. Суспільний устрій. Землевласники і селяни. Князівське, боярське, церковне й общинне землеволодіння. Поширення рамок залежності вільного населення. Міщани. Державний устрій. Структура державного апарату і зміни, що в ньому відбулися. Розвиток двірцево-вотчинної системи управління. Джерела утримання адміністративно-судової влади. Військо.
Уповільнення розвитку української державності внаслідок ординського панування. Утворення Галицько-Волинської держави. Держава за Данила Галицького та його наступників. Суспільний устрій і його специфіка в умовах золотоординського іга. Боярська аристократія. Служилі феодали. Духовенство. Монастирі. Міщани. Зміна ролі
Українська академія банківської справи
12

міст і їх соціальної структури. Поширення Магдебурзького права на українські міста. Купецькі й ремісницькі об’єднання. Колоністи. Селяни і смерди. Категорії залежного населення. Податки й повинності. Збір данини. Рента. Державний устрій. Зміна порядку зайняття княжого столу за часів ординського іга. Особливості державного ладу Галицько-Волинського князівства. Адміністративний устрій. Князь та його функції. Склад, права й компетенція боярської ради як постійного державного інституту. Віче. Двірцево-вотчинна система. Місцеве управління. Церква. Створення Галицької митрополії і її єпархій. Суд. Вищі судові інстанції. Місцеві суди. Церковний суд і сфера його компетенції. Військо. Військова реформа Данила
Галицького.
2. Суспільний та державний устрій у литовсько-польську добу
Утворення Литовсько-Руської держави. Загарбання Північної Буковини Молдавським князівством і Закарпаття Угорщиною. Захоплення Польщею Галичини і частини Волині. Кревська унія та її значення для українських земель. Городельська унія 1413 р. Загострення відносин між католиками й православними. Війни Московського князівства з Литовським і українські землі. Люблінська унія і її наслідки для України. Політика Польщі щодо українських земель. Козацькоселянські повстання. Опришківщина.
Формування станової структури суспільства. Князі. Бояри. Волочна реформа 1557 р. і остаточне оформлення шляхетського стану. Шляхта і магнати, їх права і привілеї. Православна українська шляхта. Духовенство. Посилення тиску католицької церкви. Берестейська унія. Міщани. Зміна динаміки розвитку міст із самоврядуванням, королівських і приватновласницьких міст. Міський патриціат. Торговореміснича верхівка. Робітні люди. Корпорації. Цеховий устрій. Братства. Правове становище й основні категорії селян. Еволюція права землеволодіння. “Устави на волоки”. Тяглі селяни. Ремісники й службові селяни. Чиншові селяни або данники. Сільські громади. Покріпачення селян. Панщина. Втрата селянами громадянських прав. Форми протесту селянства.
Трансформація форми правління у Литовсько-Руській державі. Великий князь. Удільні князі. Рада при князеві, її склад та функції. Великий вальний сейм як державна установа. Зміни в державній системі Речі Посполитої і території українських земель. Адміністративний устрій. Ліквідація автономії українських земель. Центральна і місцеві адміністрації. Система управління за Магдебурзьким правом. Збройні сили. Вищі судові органи. Виборні суди. Церковні, домініаль-
Українська академія банківської справи
13

ні, общинні суди. Бельський сейм 1654 р. Реформа судової системи. Магістратські, міські, цехові суди.
3. Характеристика права у XII – першій половині XVII ст.
Джерела права. Князівське законодавство. Привілеї пожалувані, пільгові й охоронні. Постанови, устави, ухвали. Норми звичаєвого права. Договори публічного, міжнародного та приватного права. Міждержавні договори. Магдебурзьке право. Канонічне законодавство. Церковні постанови і устави. Перші спроби кодифікації права. Судебник Казимира IV. Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр. Конституційне право. Права і обов’язки громадян. Охорона прав і свобод громадян. Цивільне право. Оформлення й регулювання інститутів власності, договірного права, права користування чужим майном, заставне право. Спадкове право. Шлюбно-сімейне право. Умови і порядок вступу до шлюбу. Правове становище приданого. Правова відповідальність дружини. Права батьків. Становий характер кримінального права. Зміна поняття злочину. Суб’єкти злочину. Привілей 1457 р. і встановлення принципу особистої відповідальності. Класифікація та основні види злочинів. Система покарань, їх мета і види. Невизначеність розміру покарань. Процесуальні права сторін. Участь у судовому процесі адвокатів. Прокуратори. Слідчий (інквізиційний процес). Судові речові докази. Показання свідків. Попереднє слідство.
4. Запорізька Січ – Козацька Республіка
Причина утворення козацтва. Демократизм Січі. Характеристика форми правління. Військовий і територіальний поділ. Курені. Паланки. Загальна військова рада та її функції. Курінні та паланочні сходки. Адміністративна та судова влада. Військові службовці та їх обов’язки. Похідна і паланкова старшина. Реєстрове козацтво, їх права та привілеї. “Ординація війська Запорізького реєстрового”. Клейноди.
Особливості здійснення правосуддя на Січі. Принципи судочинства. Характерні ознаки права та існуючих законів на Січі. Судові функції козацької старшини. Цивільне право. Майнові та договірні відносини. Карні злочини. Система покарань на Січі та її характерні особливості.
ТЕМА 3. ДЕРЖАВА І ПРАВО УКРАЇНИ ЗА ЧАСІВ ГЕТЬМАНЩИНИ (1648-1783 рр.)
1.Державний лад та політичне становище українських земель у другій половині XVII ст.
Формування української державності в ході народно-визвольної війни середини XVII століття. Правове оформлення створення націо-
Українська академія банківської справи
14

нальної держави у Зборівському (1649 р.) і Білоцерківському (1651 р.) договорах. Організація держави. Незавершеність процесу будівництва держави у роки війни. Ліквідація польської адміністрації. Правове оформлення переходу України під протекторат російського царя. Березневі статті (1654 р.) та їх конституційний характер. Правовий статус України. Форма державно-правових зв’язків України з Росією. Проблеми внутрішньої автономії держави. Зміни в соціальноекономічній структурі, формах власності на землю, правовому становищі окремих соціальних груп. Козацька старшина. Українська шляхта. Духовенство. Селянство. Міщани. Козаки. Державний лад. Територія. Адміністративний устрій. Ознаки прояву державної влади. Генеральний уряд. Військова старшина. Система органів публічної влади. Податки. Суверенність податкової політики. Військо. Судова система.
Гальмування процесу політичної та економічної модернізації України після входження її до складу Росії. Непослідовність політики гетьманів і обмеження правового становища України. Гадяцька угода і Слободищенський трактат та їх значення для розвитку ідеї державності. Характеристика основних нормативних актів, що визначили правовий статус України та її відносини з Росією. Другі Переяславські (1659 р.), Московські (1655 р.), Глухівські (1669 р.), Конотопські (1674 р.), Коломацькі (1687 р.) статті. Землі України у складі Росії. Міжусобиці. Політичний поділ України на Правобережжя і Лівобережжя та його юридичне оформлення. Розширення території України у складі Росії. Слобожанщина. Суспільний устрій. Старшинські династії. Бунчукове, значкове і військове товариства. Права та привілеї шляхти і козацької старшини. Духовенство. Селяни-посполиті. Погіршення становища селян з кінця XVII століття. Селянські виступи. Реєстрове козацтво. Виборні, підпомічники, підсусідки. Запорізьке козацтво. Міщани та їх правове становище. Політико-територіальний устрій України. Правовий статус українських земель. Військовоадміністративна система. Центральні органи влади і управління. Гетьман і його повноваження. Генеральний і полковий уряди. Малоросійський приказ. Збройні сили. Церква.
2.Обмеження української державності та ліквідація Гетьманщини, Запорізької Січі, автономії Слобожанщини
Зміни в адміністративно-територіальному поділі України. Константинопольський (1700 р.), Кучук-Кайнарджийський (1774 р.), Ясський (1791 р.) мирні договори. Входження земель між Дніпром і Бугом, Південним Бугом і Дністром та Криму до складу Росії. Три поділи Польщі і об’єднання Правобережжя і Лівобережної України у складі Росії. Гетьман І. Мазепа. Пилип Орлик. Конституція прав і вольностей
Українська академія банківської справи
15

Запорізького Війська. Зміна порядку затвердження гетьманських статей. Зміна принципу формування органів влади. Зміни в суспільних відносинах. Поглиблення соціальної диференціації. Зростання чисельності магістратських міст. Міщани. Цехові ремісники. Купецькі гільдії.
Політика наступу Російського абсолютизму на права України і українського народу. Обмеження прав і зміна порядку обрання гетьмана. Перша Малоросійська колегія (1722-1727 рр.). Ліквідація гетьманства і створення Правління гетьманського уряду (1734-1750 рр.). Обмеження функцій і порядку скликання загальновійськової ради. Рада старшини. Генеральний уряд. Військова канцелярія. Генеральний суд. Полкові, сотенні, громадські суди. Суди першої і другої інстанцій. Підпорядкування судових органів полковій і сотенній адміністрації. Магістратські, цехові, мирові, третейські, ярмаркові суди. Судова реформа 1760 р. Судові повіти. Земський, підкоморський, гродський суди. Впровадження загальноросійського судового устрою. Реформа управління Слобожанщиною. Перепідпорядкування Лівобережжя і Запоріжжя Сенату. Ліквідація гетьманства. Друга Малоросійська колегія (1764-1786 рр.). Ліквідація автономного устрою. Реорганізація козацьких полків. Ліквідація місцевого адміністративнотериторіального управління. Уніфікація системи управління. Губернії, провінції, намісництва, повіти. Система органів влади і управління. Обмеження прав церкви. Обмеження системи самоврядування. Ліквідація і знищення Січі.
3. Право за часів Гетьманщини
Джерела права. Звичаєве і гетьманське право. Джерела польськолитовського походження. Договірні статті, нормативні акти місцевої військово-адміністративної влади. Загальнодержавне російське законодавство. Джерела церковного права. Кодифікація права. Перша кодифікаційна комісія. “Права, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р. Збірник Ф. Чуйкевича. “Суд і розправа в правах малоросійських”. Збірник В. Кондратьєва “Книга Статут та інші права малоросійські” 1764 р. Комісія по розробці нового проекту Уложення. “Екстракт малоросійських прав” 1767 р. “Екстракт із указів, інструкцій і установ” 1786 р. Цивільне право. Право власності. Зобов’язальні відносини. Система договорів. Спадкове право. Кримінальне право. Поняття злочину та їх види. Система покарань. Процесуальне право. Форми і сторони процесу. Хід справи. Судові докази. Свідки. Вироки й постанови. Апеляційні інстанції.
Українська академія банківської справи
16

4.Суспільно-політичний лад і право Правобережжя і західноукраїнських земель
Територія Правобережжя, Буковини і Закарпаття у складі іноземних держав. Суспільний устрій. Магнати і шляхта та їх правовий статус. Категорії селян і їх повинності. Категорії міст і правове становище міського населення. Державний лад. Західноукраїнські землі у складі Руського і Белзького воєводств. Адміністративно-територіальні одиниці. Провінції, воєводства, повіти, староства, сільські громади. Утворення губернії в Галичині і впровадження нової адміністративної системи. Циркули і дистрикти. Система управління. Галицька надвірна канцелярія. Сейм і його виконавчі органи. Сеймики. Конфедерації та їх керівні органи. Міське управління. Категорії міст та їх правовий статус. Магістрати. Земські, гродські, підкоморські суди як суди першої інстанції. Коронний і люблінський (з 1764 р.) трибунали. Референдарський, лавні, асесорські, конфедератські, каптурові, реляційний суди. Вищі апеляційні інстанції. Верховний губернаторський суд у Львові. Королівський трибунал. Галицький сенат. Судова система Північної Буковини, Східної Галичини і Закарпаття. Жупи. Вищі і перші судові інстанції. Домінальні, магістратські, земські суди. Характеристика права. Цивільний, цивільно-процесуальний, карний кодекси.
ТЕМА 4. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ
УXIX – НА ПОЧАТКУ XX СТ.
1.Суспільний лад
Стани. Правове становище дворянства, його склад, права і привілеї. Реформа 1861 р. і криза дворянства. Дворянство в органах земського і міського управління і самоврядування. Міщани, купці, ремісники, почесні громадяни, наймані робітники. Реформи 60-70-х рр. XIX ст. і їх вплив на склад міського населення. Особливості формування і становище робітничого класу. Джерела і особливості формування буржуазії. Промислова і банківська буржуазія. Зростання ролі буржуазії у політичному житті. Духовенство. Козацтво, його привілеї і повинності. Перетворення козацтва в окремий стан. Селянство. Завершення юридичного оформлення кріпацтва. Кріпосні селяни, їх становище і форми повинностей. Інвентарна реформа 1847-1848 рр. Правове становище державних селян. Військові поселення. Реформа управління державними селянами 1837-1841 рр. Селянські повстання. Реформа 1861 р. і порядок її проведення. Умови виходу з кріпацтва державних селян, дворових людей. Фабричні і удільні селяни. Переселення селян.
Українська академія банківської справи
17

Характеристика імперіалістичної стадії розвитку та її вплив на суспільний устрій. Основні групи політичних партій та їх вплив на суспільство. Кризовий стан суспільних відносин. Революція 19051907 рр., її причини, характер та особливості в Україні. Політична реакція та її вплив на суспільні відносини. Поміщики й дворянство та їх правовий статус. Участь дворянства в діяльності Державної думи, Державної ради та земських установах. Духовенство. Буржуазія і особливості її соціального статусу. Іноземна буржуазія. Українська земельна буржуазія. Утворення політичних організацій буржуазії. Участь буржуазії в органах державної влади. Представницькі організації буржуазії. Міські обивателі. Правовий статус селян, їх особисті і поземельні права. Указ про поступове зрівняння селян у правах з іншими станами. Столипінська земельна реформа, її суть та реалізація. Особливості реформи в Україні. Становище пролетаріату. Утворення профспілок.
2. Державний устрій
Адміністративний устрій. Перетворення намісництв у губернії. Генерал-губернаторства. Центральні органи державної влади і управління. Імператор. Канцелярія. Державна рада. Міністерства. Сенат. Губернатор. Губернське правління. Повітовий апарат. Станові органи. Волості. Управління містами. Управи благочиння. Градоначальства. Ліквідація системи самоврядування. Реформи 60-70-х рр. в та їх вплив на державний устрій. Децентралізація управління. Структура адміністративного апарату. Генерал-губернатори. Губернатори. Повітові справники. Земські дільничні начальники. Органи сільського і волосного самоврядування. Земська реформа. Земські збори і земські управи. Міська реформа. Міські думи і міські управи. Поліція: її органи і структура. Збройні сили. Спроби поновити полковий устрій. Військова реформа 1864-1974 рр. Судова система. Станові, губернські, комерційний, совісні суди. Структура судової системи Правобережжя. Головний, повітові, підкоморські суди. Магістрати і ратуші. Судова система Лівобережжя. Ліквідація особливостей судової системи в Україні. Судова реформа 1864 р. Введення адвокатури. Реорганізація прокуратури. Місцеві і загальні суди. Ліквідація мирових судів і створення нової системи судових органів. Земський начальник. Міський суддя. Повітовий член окружного суду. Адміністративно-судова реформа 1889 р. Система апеляційних і касаційних інстанцій. Контрреформи
80-90-х рр.
Органи виконавчої і законодавчої влади. Рада міністрів як вищий розпорядчий орган. Введення повітової поліцейської варти (травень 1903 р.). Зміцнення апарату політичної поліції. Еволюція політичного
Українська академія банківської справи
18

режиму в умовах революції 1905-1907 рр. Маніфест про заснування
Державної |
думи та |
положення |
про вибори до |
думи |
від 6 серпня |
1905 р. Маніфест |
“Про удосконалення державного порядку” |
||||
17 жовтня |
1905 р. |
Закон про |
реорганізацію |
Ради |
міністрів від |
19 жовтня 1905 р. Ради робітничих депутатів. Указ про зміни та доповнення положення про вибори в Державну думу. Виборчі курії. Маніфест від 21 лютого 1906 р. “Основні закони Російської імперії”. Державна дума, порядок її формування, термін повноважень і коло компетенції. Українська думська громада і її програма. Столипінська реакція. Розширення системи адміністративно-поліцейських і судових органів. Державний переворот 3 червня 1907 р. Діяльність III і IV Державних дум. Українське питання у IV думі. Указ про заборону друку українською мовою (31 липня 1914 р.). Створення Всеросійського земського союзу. Мілітаризація державного апарату.
3. Характеристика права
Джерела права. Розширення застосування царського законодавства. Скасування норм Литовського статуту. Перехід України під юрисдикцію Російської імперії. Витіснення місцевого законодавства. Уніфікація системи джерел права. Кодифікація місцевого права. Експедиції кодифікаційної комісії і їх компетенція. Робота груп А. Повстанського і Д. Давидовича. Проект “Зводу місцевих законів губерній і областей, приєднаних від Польщі”, “Зібрання цивільних законів, які діють в Малоросії” їх джерела й характеристика. Реорганізація кодифікаційної комісії. Робота по кодифікації другого відділення імперської канцелярії. Повне зібрання законів Російської імперії. Звід законів Російської імперії. Звід місцевих законів західних губерній І. Даниловича. Джерела цивільного і карного права. “Укладення про покарання карні й виправні” (1845 р.) та його редакції. Основні джерела і кодифікація права у пореформенний період. Судові статути. Оформлення основних галузей права. Зібрання узаконень та розпоряджень уряду. Роль департаментів Сенату в розвитку принципів права. Джерела адміністративного законодавства. “Положення про заходи щодо охорони державного порядку та громадського спокою” від
14 серпня 1881 р.
Цивільне право. Інститут права власності. Сервітути. Поміщицька власність. Право дворян на нерухомість. Обмеження права власності козацтва. Докази кріпосного стану селян. Особливості набуття дієздатності на Правобережжі. Інвентаризація земельних володінь (1848 р.). Своєрідність договірних відносин. Зобов’язальне, спадкове, і сімейне право. Порядок укладення шлюбу. Правовий статус дружини. Розширення кола суб’єктів цивільного права у пореформений пе-
Українська академія банківської справи
19

ріод. Посилення охорони приватної власності. Розширення права власників. Зміна правового становища селянської земельної власності. Правове регулювання монополізації, акціонерної, промислової і банківської справи, земельних відносин на Правобережжі. Обмеження у праві розпорядження родовими, заповідними і майоратними маєтностями. Зобов’язальне право. Договори і їх види. Фабрично-заводське законодавство і його характер. Цивільний процес у мирових і загальних судах. Порядок апеляційного перегляду рішень. Кримінальне право. Кримінальне уложення. Поняття злочину і їх склади. Система покарань та принцип їх призначення. Порядок розгляду справ. Обмеження застосування тілесних покарань. Військовий статут про покарання. (1875 р.). Військово-морський статут про покарання (1886 р.). Кримінальний процес і принципи правосуддя. Презумпція невинуватості. Система вільної оцінки доказів. Апеляційний і касаційний порядок оскарження. Особливості виконання вироків Сенату і Вищого кримінального суду. Адміністративне законодавство. Види адміністративних стягнень.
Посилення охорони власності, поліпшення умов кредиту і оподаткування земель, розширення права підприємництва і буржуазії на початку XX ст. Правове регулювання процесу монополізації. Укази про майнову відповідальність 1902 р. і 1905 р. Зміни в правовому становищі селян. Указ від 5 жовтня 1906 р. Столипінське аграрне законодавство. Указ від 9 листопада 1906 р. і закон від 14 червня 1910 р. про виділення селян із общин. Закони про страхування. Комісія по підготовці робітничого законодавства. Адміністративне законодавство. Обмеження прав особи. Положення Ради міністрів від 14 лютого 1905 р. Кримінальне законодавство. Указ про відміну тілесних покарань солдат і селян 11 серпня 1904 р. Посилення каральної політики, розширення репресій і підвищення кримінальної відповідальності. Кримінальне уложення 1903 р. про державні злочини. Введення нових складів злочинів і підвищення міри відповідальності. Основні зміни права в умовах воєнного стану. Воєнно-польові суди. Порядок провадження справ.
4.Суспільно-політичний устрій та право в Галичині, Північній Буковині та Закарпатті
у кінці XVIII – початку XX ст.
Характеристика суспільного устрою. Магнати. Лицарі. Шляхта. Фільварочно-панська система. “Певні пункти” 1769 р. і оформлення кріпацтва в Північній Буковині. Духовенство. Міщани. Ремісники. Категорії селян і їх повинності. Урбаніальна реформа в Закарпатті. Рустикальний податок на землю 1775 р. Патент 1781 р. і 1782 р. про об-
Українська академія банківської справи
20