
- •Лабораторна робота № 5
- •Методичні вказівки щодо виконання завдання 5.1
- •Практичне завдання № 5.1 (для варіантів №№ 1-30)
- •Методичні вказівки щодо виконання завдання 5.2
- •Практичне завдання № 3.2 (для варіантів №№ 1-30)
- •Методичні вказівки щодо виконання завдання 5.3
- •Практичне завдання № 5.4 (для варіантів №№ 1-30)
Лабораторна робота № 5
Тема «Аналіз інтенсивності динаміки. Аналіз тенденцій розвитку та коливань»
Мета роботи: поглиблення теоретичних знань і набуття практичних навичок щодо застосування методів визначення показників інтенсивності динаміки, основної тенденції ряду динаміки, оцінки сезонних коливань та сталості динаміки, а також їх графічного зображення.
Час виконання роботи – 4 години
Методичні вказівки щодо виконання завдання 5.1
Для вивчення зміни соціально-економічних явищ у часі використовують систему абсолютних та відносних статистичних показників. Ця система включає дві групи характеристик:
1) показники інтенсивності зміни рівнів динамічного ряду:
абсолютний приріст;
темп зростання;
темп приросту;
абсолютне значення 1% приросту;
2) середні показники динамічного ряду:
середній рівень ряду;
середній абсолютний приріст;
середній темп зростання;
середній приріст.
Обчислення показників інтенсивності зміни рівнів ряду динаміки грунтується на абсолютному або відносному зіставленні між собою рівнів ряду динаміки.
Рівень, який зіставляється називається поточним, а рівень, яким зіставляють інші рівні –базисним. За базу зіставлення приймають або попередній, або початковий ( перший) рівень ряду динаміки.
Якщо кожний наступний рівень зіставляють з попереднім, то отримують ланцюгові показники динаміки, а якщо кожний наступний рівень зіставляють з рівнем, взятим за базу зіставлення, то одержані показникибазисні.
За постійну базу порівняння можна прийняти не лише початковий, а й будь – який інший рівень ряду: середній рівень будь-якого попереднього періоду, обгрунтований історично та економічно.
Абсолютний приріст()
обчислюється як різниця між поточним
і базисним рівнями і показує на скільки
одиниць підвищився чи зменшився рівень
порівняно з базисним за певний проміжок
часу:
‑ ланцюговий;
(5.1)
‑ базисний;
(5.2)
де абсолютний
приріст;
поточний
рівень ряду;
початковий
( перший) рівень ряду;
попередній
рівень ряду.
Абсолютний приріст виражається в тих же одиницях виміру, що й рівні ряду. Якщо абсолютна швидкість зміни рівнів ряду динаміки додатна, то маємо абсолютний приріст, а якщо від’ємна – абсолютне зменшення.
Темп зростапння Тзр.характеризує відносну швидкість зміни рівнів ряду динаміки й обчислюється як співвідношення зіставлюваного рівня з рівнем, прийнятим за базу порівняння і обчислюється за формулою:
‑ ланцюговий; (5.3)
_ базисний. (5.4)
Темп зростання показує, у скільки разів змінився рівень часового ряду за певний проміжок часу.
Коефіцієнт зростання може виражатися у формі коефіцієнта і називатися коефіцієнтом зростання, та у формі відсотка і називатисятемпом зростання.
Темп приросту Тпр.визначаєтьсяяк відношення абсолютного приросту до абсолютного або початкового рівня і показує на скільки % порівнюваний рівень більший або менший від рівня, взятого за базу порівняння, тобто:
‑ ланцюговий;
(5.5)
‑базисний.
(5.6)
Між темпами зростання та приросту існує безпосередній взаємозв’язок:
(5.7)
(5.8)
Абсолютне значення одного відсотка приросту (А%) визначається шляхом ділення абсолютного приросту на темп приросту за один і той же період часу. Абсолютне значення одного відсотка приросту вираховується технічно простішим способом – діленням початкового рівня на 100, оскільки за 100.0відсотків завжди приймається базисний рівень, а 1,0% буде в 100 разів менший від базисного рівня.
(5.9)
Оскільки при визначенні базисних
показників база порівняння є постійною,
то абсолютна величина 1% приросту
залишається теж незмінною
,
і тому для базисних приростів абсолютне
значення одного відсотка приростуА%
не визначається.
Динамічні ряди складаються з багатьох варіаційних рівнів і тому потребують деяких узагальнюючих характеристик.Для цього обчислюють наступні середні показники:
середні рівні ряду;
середні абсолютні прирости;
середні темпи зростання;
середні темпи приросту.
Методи обчислення середнього рівня ряду залежать від їх виду.
В інтервальних рядах з рівними періодами середній рівень ряду обчислюють за формулою середньої арифметичної простої:
(5.10)
де
‑ сума
рівнів ряду;
n– число рівнів ряду.
Якщо окремі періоди інтервального часового ряду мають різну довжину, то для визначення середнього рівня використовують середню арифметичну зважену:
(5.11)
де
‑
рівні ряду;
– проміжки
часу.
В моментних рядах з рівними або приблизно рівними проміжками часу між сусідніми датами середній рівень визначають за формулою середньої хронологічної простої:
(5.12)
де
‑
рівні ряду;
n– число рівнів ряду.
Інакше обчислюють середні рівні в момент них рядах з нерівними інтервалами – за допомогою середньої хронологічної зваженої:
,
(5.13)
де
‑ рівні
ряду;
n ‑ тривалість терміну часу між рівнями.
Середній абсолютний приріст(середня абсолютна швидкість) визначається як середня арифметична проста з ланцюгових абсолютних приростів за певні періоди і показує на скільки одиниць у середньому змінився рівень порівняно з попереднім.
,
(5.14)
‑ середній
абсолютний приріст;
‑ сума
ланцюгових приростів;
n ‑ кількість приростів.
Оскільки сума ланцюгових приростів
()
дорівнює приросту за весь період, то
формула середнього абсолютного приросту
має вигляд:
(5.15)
Кількість абсолютних приростів менша від кількості рівнів динамічного ряду на одиницю.
Середній абсолютний приріст ряду динаміки показує, на скільки в середньому на одиницю часу (щорічно, щомісячно тощо) у досліджуваному періоді змінювались рівні ряду.
Середній темп зростання характеризує інтенсивність зміни рівнів ряду динаміки та показує, у скільки разів в середньому за одиницю часу змінився рівень ряду й зводиться до визначення за формулою:
(5.16)
де ‑ початковий
рівень ряду;
‑кінцевий
рівень ряду;
‑кількість
півнів динамічного ряду
Середній темп зростання визначається за формулою середньої геометричної із ланцюгових коефіцієнтів росту:
(5.17)
де
‑ ланцюгові
темпи (коефіцієнти) зростання;
‑число
змінних темпів зростання;
Середній темп зростання обчислюють, окрім середньої геометричної простої, ще й за формулою середньої геометричної зваженої:
(5.18)
де
термін
часу, протягом якого зберігається темп
зростання;
–сума
всіх відрізків часу.
Середній темп приросту не може бути визначений безпосередньо на основі послідовних темпів приросту або показників середнього абсолютного приросту.
Його визначають як різницю між середнім темпом зростання і 100:
(5.19)
Середній темп приросту вказує на те, на скільки відсотків збільшився або зменшився рівень ряду порівняно з попереднім у середньому за одиницю часу.