Конституційні основи
Конституція США найдавніша із писаних конституцій, діючих в сучасний час (прийнята 17 вересня 1787 року)
Ця конституція закріпила перемогу американського народу над англійськими колонізаторами і утворення незалежної суверенної держави. Вона гарантує захист від свавілля властей, поставила перепону деспотичному правлінню, сприяла становленню і розвитку демократичних інститутів: народного суверенітету, народного представництва, парламентаризму і т.д.
Конституція складається із трьох частин: 1) преамбула; 2) 7 статей і 3) 27 поправок.
Перший текст конституції визначав структуру органів державної влади, їх взаємовідносини, побудовані на принципі «стримувань та противаг». Визначено компетенцію органів по горизонталі (ст. 1-3), по вертикалі – між союзом та штатами (ст. 1, 4), визначено порядок внесення змін та доповнень (ст. 5), норми про співвідношення міжнародного та національного права (ст.6), стаття 7 стосується питання вступу в силу конституції.
Отже, конституція закріпила республіканську форму правління, принцип розподілу влад, Верховний суд набув функції конституційного нагляду.
Судовий прецедент як джерело конституційного права доповнює зміст конституції. Судді кожного штату зобов’язані виконувати Конституцію і закони США та міжнародні договори, навіть якщо в конституціях та законах окремих штатів спостерігаються положення, які їм суперечать (ст. 6).
Еволюція Конституції США з часу її прийняття стосувалася таких сфер: 1) покращення функціонування органів державної влади; 2) розвиток виборчого права; 3) розвиток прав громадян.
Конституцію США відносять до жорстких, процедура її зміни досить складна. Крім того стислість та лаконічність конституції привели до того, що багато елементів державної системи не закріплені конституційно. Тому поряд із писаною конституцією діє і так звана жива конституція, яка регулює відносини конституційного рівня та формується Конгресом, Президентом, Верховним судом та включає частково конвенційні норми.
Для внесення змін у конституцію потрібно дотриматися ряд вимог:
пропозиція про внесення поправки висувається 2/3 від загальної кількості членів двох палат Конгресу чи скликаним на вимогу законодавчих зборів 2/3 штатів конвентом;
ратифікація поправки здійснюється законодавчими зборами ¾ штатів і конвентами ¾ штатів залежно від пропозиції Конгресу;
конгрес після 1919 року став встановлювати строки для ратифікації та може пропонувати час ратифікації.
Складна процедура внесення змін приводить до того, що деякі поправки можуть десятиліттями і навіть століттями розглядатися законодавчими зборами штатів (прикладом є прийняття 27 поправки, яка знаходилася в стадії ратифікації 203 роки, внесеної Дж. Медісоном у 1789 році та ратифікована 38 штатом Мічиган у 1992 році, відповідно до якої «Жоден закон, в якому говориться про збільшення компенсації до зарплати сенаторів і членів палати представників за службу в Конгресі не вступить в силу до чергових виборів в палату представників»).
2. Права і свободи громадян
Конституція США в тексті, в якому вона була прийнята, майже не вміщувала положень про права та свободи громадян, тоді вони були передбачені в конституціях штатів. З цього приводу точилося багато суперечок, оскільки не всі схвалювали такий текст конституції, який не вміщував основних прав та свобод.
Ряд важливих положень все ж можна знайти в тексті конституції, наприклад, норми про заборону приймати закони із зворотною силою після вчинення якогось факту чи діяння (це стосується кримінальної та цивільно-правової сфери) (розділ 9 ст. 1), розгляд всіх кримінальних справ судом присяжних (розділ 2 ст. 3), склад злочину державна зрада (розділ 3 ст. 3), а також про те, що громадяни кожного штату мають право на всі привілеї та вольності громадян інших штатів (розділ 2 ст. 4).
Та не можна знайти норми, які стосувалися б власності.
В числі перших десяти поправок, які складали Білль про права, прийнятий у 1789 році містились норми, які закріплювали основні права та свободи громадян.
В поправці 1 закріплена свобода релігії, слова і друку, право на мирні збори і право звернення до уряду з петиціями про припинення зловживань.
Друга поправка гарантує право громадян носити зброю.
Третя поправка забороняє розміщення військ у будинках без згоди власника – у мирний час, та у порядку встановленому законом - під час війни.
За четвертою поправкою заборонено необґрунтовані обшуки і арешти осіб та майна.
П’ята поправка вказує, що ніхто не може бути позбавлений життя, свободи чи власності без законного судового розгляду, ніяка приватна власність не може бути відібрана для суспільного користування без справедливого винагороди; встановлена заборона притягати до відповідальності за одне і те ж діяння двічі та примушувати свідчити проти самого себе.
Шоста поправка закріплює права обвинуваченого на швидкий і публічний суд, ознайомитися із суттю та підставами обвинувачення, на ставку віч-на-віч із свідками, що свідчать проти нього, на примусовий виклик свідків із своєї сторони та на допомогу адвоката
Сьома поправка стосується заборони перегляду справи, інакше як у відповідності із нормами загального права.
Восьма поправка встановлює заборону призначення надмірно великих застав, штрафів та жорстоких і незвичайних покарань.
Дев’ята поправка: невичерпність перерахованих в Конституції прав.
Десята поправка: повноваження, які не надані за конституцією федеральному уряду та не заборонені для виконання штатам, зберігаються за штатами чи за народом.
Актуальними в США залишаються питання рівності чоловіків та жінок, які практично вирішені в більшості країн Європи. Поправка до конституції була запропонована у 1972 році. Текст поправки, яка ще не ратифікована всіма штатами наступний: «Рівність в правах перед законом з ознак статі не може порушуватися чи обмежуватися Сполученими Штатами чи окремими штатами».
Питання громадянства врегульовані на законодавчому рівні. Розділ ІІІ Зводу законів США присвячений питанням громадянства і натуралізації. Громадянство набувається за народженням та в порядку натуралізації. Одна із вимог для осіб, які бажають набути громадянство США, є знання англійської мови, історії, принципів та форми правління США. Заборонено надавати громадянство особами, які протистоять уряду та є прихильниками тоталітаризму, в ой же час право на натуралізацію має особа незалежно від раси, статі чи сімейного стану.