Запозичена лексика

У фінансово-економічній термінології української мови є також багато термінів, що були запозичені з інших мов, і це є об’єктивним чинником розвитку будь-якої мови, її еволюції і збагачення. Завдяки невичерпному вербальному фондові та гнучкій синтаксичній структурі науковий стиль української мови не поступається європейському.

Економічна термінологія – одна з небагатьох систем, які мають так мало власних термінів (19% фінансово-економічної термінології становлять власне українські слова, 8% – це слова-гібриди, тобто такі, що складаються з двох коренів, один із яких є власне українським, інший – запозиченим, а 73% –лексика, запозичена з різних мов світу): боржник, вартість, взаємозалік, відрахування, готівка, гроші, заборгованість, позика, рахунок, мито, застава, постачальник, торгівля; векселедавець, жиророзрахунок, квазіціна, самофінансування, самоліквідність, субрахунок, фондовіддача.

На сучасному етапі спостерігається бурхливий розвиток англомовної економічної термінології (як загальнонаукової, так і вузькоспеціальної, зокрема банківської та біржової).

Із 90 -х років минулого століття в українську мову, зокрема в економічну й фінансову галузі, влилося чимало слів-термінів, запозичених із французької мови, котрі поки що не мають національних аналогів, оскільки поняття, які вони позначають, були відсутні в соціалістичній економіці. Запозичення з французької мови становлять – 16%, із якої власне французького походження – 12%: аваль, аванс, авуари, ажур, віремент, гарант, жетон, кадастр, коносамент, контрактація. Слова, які прийшли в українську мову через посередництво французької з латинської становлять 3,89%: аверс, акредитив, акцизи, бордеро, валоризація, кореспондент.

Потрапляючи до української мови, запозичені слова змінювалися відповідно до функціонально-стилістичних норм і фонетичних та граматичних закономірностей української мови.

Основними типами творення термінів фінансово-економічної галузі є: творення термінів усіма відомими способами морфологічного словотвору української мови, неморфологічний словотвір, а також творення складених номінативних одиниць. Морфологічна деривація в терміносистемі фінансово-економічної галузі представлена у своїх основних різновидах: афіксації, складанні та абревіації. Одним із найпродуктивніших і найважливіших способів термінотворення в аналізованій терміносистемі є афіксація.

За адаптації новітніх французьких запозичень до сучасної лексичної та граматичної системи української мови вагому роль відіграє їхня здатність стати центрами словотвірних гнізд. Якщо спочатку запозичене слово ще не встигає утворити похідних слів, то з часом кількість новоутворень на його основі зростає досить інтенсивно: арбітр, арбітраж, арбітражер, арбітражування, арбітражний; баланс, балансовий; вальвація, евальвація, ревальвація, девальвація; девізи, девізний; диплом, дипломат, дипломант, дипломатія, дипломатика тощо.

Серед сучасних слів-термінів фінансово-економічної галузі нові похідні від іншомовних основ найчастіше утворюються за допомогою суфіксів -аці(я), -ств, -ист (-іст), -изм (-ізм), -ор, -аж та інші: боніфікація, вальвація, валоризація, тарифікація, банкрутство,нонконформізм, ажіотаж, куртаж.

Українськими аналогами французьких фінансово-економічних термінів на -tion (-ation) можуть бути іменники жіночого роду, утворені за допомогою суфікса -аці(я), а також віддієслівні іменники чоловічого роду, утворені безафіксним способом: dénonciation – денонсація, monopolisation – монополізація, exploitation – експлуатація, exportation – експорт.

Продуктивні суфікси української мови -ств, -к, -ськ, -ов, -н, -уват беруть активну участь у словотворі, за якого запозичене слово „українізується” і втрачає деякі риси чужинності: акредитування, акредитований, акредитувати; ліквідність, ліквідний; банкрутство.

У префіксальному словотворі переважають інтернаціональні елементи, утворені на основі словотвірних морфем із грецької та латинської мов. Серед префіксів виділяємо такі: де- (зі значенням скасовування, припинення того, що названо твірним словом), контр-/контра- (означає проти), сюр- (на позначення зверхності, найвищої якості чи посиленої дії), ре- (зі значенням зворотної або повторної дії), ін- (означає заперечення, відсутність чогось або проникнення в щось), ультра- (зі значенням „над”, „крайній”, „за межами”): девальвація, денонсація, депорт, контрбаланс, контрафакція, ревальвація, редемаркація, реалізація, рефакція, репорт