Тема 5.

1. Бібліотека інституту як центр інформаційного забезпечення студентів.

Бібліотека університету – структурний підрозділ вищого навчального закладу III–IVрівнів акредитації, який забезпечує літературою та інформацією навчально-виховний та науковий процес вищого навчального закладу і діє на підставі Положення про бібліотеку, що затверджується керівником вищого навчального закладу.

Бібліотека

• у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про національну програму інформатизації», підзаконними нормативно-правовими актами, статутом і правилами внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу та Положенням про бібліотеку;

• своєю діяльністю сприяє реалізації державної політики у галузі освіти і культури, дотримуючись принципів гуманізму і демократизму, пріоритету загальнолюдських цінностей і моралі.

Основні завдання бібліотеки

1. Забезпечення повного, якісного і оперативного бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування студентів, аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників, співробітників вищого навчального закладу згідно з їх інформаційними запитами на основі широкого доступу до бібліотечних та інформаційних ресурсів. Формування бібліотечного фонду відповідно до профілю вищого навчального закладу та інформаційних потреб усіх

категорій користувачів.

2. Сприяння вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, свідомої свого громадянського обов'язку та відкритої до інтелектуального і творчого розвитку.

3. Пропагування та розкриття за допомогою всіх бібліотечно-інформаційних засобів змісту загальнолюдських цінностей, культурно-історичної, духовної та наукової спадщини, ідеї національного державотворення.

4. Розширення номенклатури бібліотечно-інформаційних послуг, удосконалення традиційних і впровадження нових бібліотечних форм і методів роботи на основі новітніх інформаційних технологій та комп'ютеризації інформаційно-бібліотечних процесів.

5. Створення електронних баз даних, організація та ведення довідково-бібліографічного апарату з використанням як традиційних, так і новітніх інформаційних технологій.

6. Ведення самостійної та спільної з іншими організаціями і установами науково-дослідної, навчальної та організаційно-методичної роботи з питань інформатики, бібліотекознавства, бібліографії та книгознавства.

7. Виховання інформаційної культури користувачів, прищеплення їм навичок роботи з інформаційними ресурсами як на традиційних, так і на електронних носіях.

8. Координація та кооперація діяльності бібліотеки зі структурними підрозділами вищого навчального закладу, громадськими організаціями, співпраця та взаємодія з бібліотеками інших систем і відомств.

9. Налагодження прямих зв'язків з бібліотеками інших країн, співробітництва з освітніми добродійними фондами, організаціями, установами тощо.

10. Здійснення господарської діяльності, спрямованої на забезпечення та оптимізацію інформаційного і бібліотечно-бібліографічного обслуговування користувачів з використанням елементів госпрозрахунку згідно з чинним законодавством.

Основні функції бібліотеки

Інформаційне та бібліотечно-бібліографічне обслуговування користувачів.

1. Організовує диференційне (індивідуальне та групове) обслуговування користувачів на абонементах, в читальних залах та інших пунктах видачі літератури.

2. Безкоштовно надає користувачам бібліотеки основні бібліотечні послуги.

3. Реалізує можливості взаємовикористання бібліотечних фондів за допомогою міжбібліотечного та міжнародного абонементів, внутрішнього та міжнародного книгообміну, електронної доставки документів тощо.

4. Вивчає інформаційні потреби користувачів та здійснює оперативне забезпечення інформаційних запитів науковців і студентів, використовуючи різні форми і методи індивідуального, групового і масового інформування. Проводить соціологічні опитування та дослідження читацьких інтересів з метою їх задоволення.

5. Підвищує ефективність інформаційного забезпечення користувачів за рахунок взаємодії з всеукраїнськими та галузевими інформаційними центрами. Забезпечує користувачам доступ до інформаційних ресурсів як в Україні, так і за її межами.

6. Організовує роботу громадських інформаторів кафедр і наукових підрозділів вищого навчального закладу, надає їм необхідну методичну допомогу.

7. Укладає і готує до видання бібліографічні покажчики, списки літератури, створює електронні бази даних на допомогу науковій та навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, виконує всі види бібліотечних довідок, проводить бібліографічні огляди, організовує книжкові виставки тощо.

Формує бібліотечні фонди згідно з навчальними планами, програмами та тематикою наукових досліджень навчального закладу

Здійснює організацію, раціональне розміщення та облік основних і підсобних бібліотечних фондів, їх зберігання, реставрацію, консервацію, копіювання та оцифровування. Систематично аналізує використання бібліотечних фондів з метою їх оптимізації. Вносить до МОН України пропозиції щодо видання навчальної літератури. Вилучає з бібліотечних фондів документи, що втратили актуальність, наукову та виробничу цінність, зношені, дефектні та дублетні примірники згідно з діючими законодавчими актами. Вилучення документів за ідеологічними чи політичними ознаками забороняється.

Створює і веде систему бібліотечних каталогів, бібліографічних картотек та баз даних.

Проводить роботу з пропаганди та розкриття бібліотечно-інформаційних ресурсів.

Бере участь у міжнародних бібліотечних програмах та проектах.

Проводить науково-методичну роботу (аналітичну, організаційну, консультативну) з вдосконалення всіх напрямків діяльності бібліотеки.

2. Структура бібліотеки інституту.

Структура бібліотеки

Відділи	Сектори
Відділ комплектування документів	– комплектування документів
	– обліку документів
	– списання документів
	– книгообміну та обмінних фондів
Відділ наукової обробки документів і організації каталогів	– каталогізації
	– періодичних видань
	– пропаганди каталогів і консультації користувачів
Відділ зберігання фондів
Відділ рідкісних книг та рукописів
Відділ обслуговування науковою літературою	– абонементів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
	– читальних залів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
	– міжбібліотечний абонемент (МБА)
Відділ обслуговування навчальною літературою	абонементів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
	– читальних залів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
Відділ культурно- просвітницької роботи.
Галузеві відділи
Інформаційно- бібліографічний відділ	– інформаційно-бібліографічного обслуговування
	– наукової бібліографії
	– інформаційної та бібліотечно-бібліографічної освіти користувачів
Науково-методичний відділ	– методичної роботи
	– науково-дослідницької роботи
Відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення	– підтримки автоматизованої бібліотечної системи та програмного забезпечення
	– комп'ютерного забезпечення
Служби допоміжних та господарських робіт: гігієни та реставрації; копіювально-множильних робіт; палітурних, художніх та інших робіт

3. Основи бібліотекознавства та бібліографії.

Бібліографія (грец. βιβλιον — книжка і γραφω — пишу) — галузь знання про книгу, газету або інший бібліотечний документ, завданнями якої є:

виявлення, облік, опис, систематизація і якісний аналіз творів друку;

складання різних бібліографічних посібників, які полегшують і сприяють кращому використанню друкованої продукції з науковою, практичною і виховною метою;

розробка принципів і методів бібліографування друкованих творів і організації бібліографічної роботи.

Бібліоте́кознавство — це наукова дисципліна документно-комунікаційного циклу, яка теоретично відтворює бібліотеку як наукове поняття й об'єкт реальності у всіх її зв'язках і опосередкуваннях. Перша школа бібліотекознавства була створена Дьюї Мелвілом (Melvil Dewey) у Колумбійському університеті у 1887 році ^[1].

Ця наукова дисципліна вивчає цілі, принципи, зміст, систему й форми суспільного користування друкованими виробами, а також теорію, історію, методологію, технологію, методику й організацію бібліотечної справи.

Бібліотекознавство класифікується залежно від вибраних дослідником підстав розподілу й поділяється на загальне й особливе.

Загальне бібліотекознавство — поділ бібліотекознавства, змістом якого є загальнотеоретичні, історичні й організаційні проблеми бібліотечної діяльності, а також вивчення об'єкта й предмета бібліотекознавства, його структури, термінології, місця в системі наук, зв'язків із суміжними науковими дисциплінами, закономірностей бібліотечної діяльності, її принципів і концепцій, методології й методики бібліотечних досліджень, історії бібліотекознавчої думки.

Особливе бібліотекознавство досліджує різні специфічні аспекти бібліотечної діяльності.

Часткове бібліотекознавство — комплекс розділів бібліотекознавства, зміст яких становлять вчення про різні частини бібліотеки як системиnbsp;— бібліотечний фонд, бібліотечний каталог, контингент користувачів бібліотеки, матеріально-технічна база бібліотеки й т.д.

Завдання бібліотекознавства — розвиток теорії бібліотечної справи, аналіз його закономірностей як соціального явища, пов'язаного з використанням бібліотек у допомогу соціальному, економічному, культурному процесу.

Мета бібліотекознавства — оптимізація соціального використання інформації у вигляді публікацій, через бібліотечну справу.

4. Класифікація джерел загальної, спеціальної методичної літератури, законодавчо-нормативних та галузевих видань.

На території України утворюються і діють бібліотеки та системи бібліотек, що відрізняються за своїм цільовим призначенням, складом користувачів, спеціалізацією бібліотечних фондів та іншими ознаками: публічні бібліотеки для дорослих, юнацтва, дітей; наукові і спеціальні, спеціалізовані бібліотеки загального користування, а також для осіб з фізичними вадами, бібліотеки навчальних закладів та наукових установ; універсальні, багатогалузеві і галузеві бібліотеки тощо.

Відповідно до значення і функцій утворюються бібліотеки: всеукраїнські, бібліотека Автономної Республіки Крим, обласні, центральні районні і міські централізованих бібліотечних систем, також окремі районні, міські та сільські. Віднесення бібліотек до зазначених категорій здійснюється відповідними органами Міністерства культури України, Автономної Республіки Крим, місцевими органами влади, крім випадків, передбачених цим Законом. Міністерство культури України визначає бібліотеки, що виконують функції науково-методичних центрів.

Системи класифікації

Назва системи класифікації	Характеристика системи класифікації	Використання
Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК)	При побудові коду використовуються цифрові та буквенні позначення	Організовані фонди і каталоги масових бібліотек Міністерства культури, шкільні бібліотеки та бібліотеки вищих навчальних закладів, профспілкові, відомчі, наукові
Універсальна десяткова класифікація (УДК)	Міжнародна класифікація. Побудована за десятковою системою класифікації: кожен клас поділяється на 10 підкласів, а ті в свою чергу – на 10 розділів і так далі. Застосовуються арабські цифри	Для систематизації міжнародного книжкового фонду (як правило, використовується паралельно з ББК)
Міжнародна класифікація винаходів		Ведення каталогу винаходів
Класифікатор стандартів		Систематизація стандартів

Принципи організації та порядок роботи бібліотеки.

Бібліотечна система України функціонує на основі скооперованого комплектування фондів та обробки документів, довідково-пошукового апарату, взаємовикористання бібліотечних ресурсів, а також організації науково-дослідної, науково-бібліографічної та науково-методичної роботи.

6. Правила користування бібліотекою.

2. Права користувачів

3.1. Для запису до бібліотеки громадяни пред'являють паспорт або документ, що його замінює, фотокартку (для бібліотеки, де видається читацький квиток), ознайомлюються з правилами користування бібліотекою, підписують зобов'язання їх виконувати й дають відомості для заповнення реєстраційної картки або читацького формуляра.

У разі зміни місця проживання, зазначеного в паспорті, користувач повинен негайно повідомити про це бібліотеку у місячний термін. ( Абзац другий пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінкультури N 319 ( z0538-01 ) від 25.05.2001 )

Діти й підлітки до 16 років записуються в бібліотеку на підставі документа, який пред'являють їхні батьки, установи або особи, під наглядом яких перебувають діти.

3.2. У разі втрати читацького квитка користувач повинен заявити про це в бібліотеку, відшкодувати вартість його в розмірі, що відповідає витратам на його виготовлення, і отримати дублікат читацького квитка. ( Пункт 3.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінкультури N 319 ( z0538-01 ) від 25.05.2001 )

3.3. Користуючись документами з бібліотечного фонду, читач повинен дбайливо ставитися до них; при одержанні документів має перевірити їхню кількість та наявність пошкоджень і в разі виявлення дефектів попередити про це бібліотекаря, який зобов'язаний зробити на документах відповідну позначку. В іншому разі відповідальність за виявлені у книгах дефекти несе користувач.

3.4. Кожний документ, виданий на абонементі, фіксується в читацькому формулярі і підтверджується підписом користувача. ( Пункт 3.4 в редакції Наказу Мінкультури N 319 ( z0538-01 ) від 25.05.2001 )

3.5. Користувач, який втратив або пошкодив документ з фонду бібліотеки, а також одержаний через МБА, внутрішньосистемний книгообмін за домовленістю з бібліотекою-фондоутримувачем, повинен замінити його аналогічним чи документом, визнаним рівноцінним, або відшкодувати його ринкову вартість. Розмір відшкодування визначається бібліотекою. ( Пункт 3.5 в редакції Наказу Мінкультури N 319 ( z0538-01 ) від 25.05.2001 )

3.6. За втрату або псування документа з фонду бібліотеки неповнолітнім користувачем відповідальність несуть його батьки, навчальний заклад чи установа, під наглядом яких він перебуває.

3.7. Користувач, який порушує правила користування бібліотекою, позбавляється права відвідувати її на термін, що визначається бібліотекою. Матеріали про злісне порушення правил користування бібліотекою можуть бути передані до суду згідно з чинним законодавством України.

3.8. Користувачі в бібліотеці мають дотримувати тиші. Особи в нетверезому стані й неохайному вигляді до бібліотеки не допускаються. Палити дозволяється тільки в спеціально відведеному місці.

3.9. Документи, одержані з фондів бібліотеки, користувач повинен повертати в установлені терміни. У разі порушення термінів користування документами сплачується пеня за кожний прострочений день. Розмір пені визначається бібліотекою. ( Правила доповнено пунктом 3.9 згідно з Наказом Мінкультури N 319 ( z0538-01 ) від 25.05.2001 )

3.10 Користувачі несуть відповідальність за несанкціоноване використання створених бібліотекою баз даних, інших об'єктів інтелектуальної власності згідно із законодавством. ( Правила доповнено пунктом 3.10 згідно з Наказом Мінкультури N 319 ( z0538-01 ) від 25.05.2001 )