40. Людина як предмет філософії. Поняття «людина», «біологічний індивід», «індивідуальність». Поняття сутності людини.

Філософська антропологія – вчення про людину, яке включає в себе проблеми розкриття змісту людського існування, етичні, соціальні проблеми, колективізм, індивідуалізм, моральність, аморальність. Сформувалося в XIX ст., хоча перші спроби вирішити проблеми людини за допомогою філософії були зроблені ще в античності.

Людина як предмет філософії на протязі всіх етапів становлення філософії було одним із найактуальніших питань філософії: Древньосхідний варіант: людина – частина природи, греко-римські традиції: людина – цар природи, античність: людина мисляча (політична) тварина, середньовіччя: людина – частина Бога (грішне єство людини, тіло – джерело зла, субстанція, яка штовхає до поганих вчинків, душа – чиста, але під тиском тіла), відродження: антропоцентризм, гуманізм, людину потрібно звільнити від деяких моральних заборон (Піко дела Мірандола), Новий час (Рене Декарт, Френсіс Бекон): розробка вчення про людину (психологія, педагогіка, навчання), проблеми без свідомого (темперамент, інтелект, біологічні особливості). «Людина» - унікальне творіння природи, суспільства і самої себе. «Біологічний індивід» - окремо взятий представник людського роду, якому властиві неповторні природні і соціальні якості. «Особистість» - суспільний індивід, якому притаманні соціально значущі риси, що утворюють стійку систему. «Індивідуальність» - людина як неповторність творіння природи. «Суб’єкт» - людина як носій внутрішнього світу.

41.Проблема походження людини. Поняття антропосоціогенезу. Соціалізація та окультурювання як формування людини.

В Біблії висловлюється міф про творіння людини Богом. В даний час існують наступні основні гіпотези походження людини: 1) натуралістична: а) людина створена природою, значить, по Дарвіну, виникнення людини підготовлено, воно відбулося в процесі природного відбору; б) в соціобіології: людина з'явилася в результаті мутації - змін в спадковості. в) людина завжди існувала на Землі, але для цього треба припустити вічне існування Землі. 2) ідеалістична. Найбільш чітко виражена Гегелем. Все визначається світовим абсолютним розумом, абсолютною ідеєю зі своїми поступовими планами реалізації всього, що трапляється навколо нас. 3) виражається в трудовій теорії виникнення людини. З моменту появи мат. виробництва починається процес виникнення людини і суспільства. Суспільство виступає як спосіб буття людини. Звідси бере початок антропосоціогенез. Трудова теорія говорить про те, що, дякуючи трудовій діяльності з'являється людина. Творча роль праці виразилася в тому, що людина стала створювати знаряддя праці і з їх допомогою матеріальні цінності. Поява мови. За допомогою знарядь праці спілкуватися не можна. Виробляється мова.. Слово - інструмент формування людського колективу. Слово дозволило винести внутрішній світ людини назовні і зробити його наочним для всіх. Мова у вузькому розумінні, зокрема, є засобом, по-перше, накопичення інформації, по-друге, її усвідомлення, коли людина цією інформацією оперує для досягнення певної мети, та, по-третє, засобом мислення, коли людина, користуючись інформацією, створює варіанти принципово нових форм своєї діяльності: наукової, практичної, культурної тощо. Увесь набутий зміст постачає в загальне користування для подальшого його розвитку. У цьому разі мова відіграє інтеграль­ну та евристичну функції, завдяки чому, зокрема, твориться історія людства.

Мова, якою користуються тварини, не може претендувати ні на що подібне. їх спілкування за допомогою природних (а не штучних, як у людини) знаків, є однією із форм їх біологічного життя, їх "біологічною мовою". Знання, набуті твариною за допомогою цієї мови, не стають загальним надбанням, яке можна було б розвивати та вдосконалювати. Тому у тварин немає історії того чи іншого виду, натомість е "історія" життя кожної окремої тварини.

Антропосоціогенез – виникнення та розвиток людини в суспільстві.

Соціалізація – процес пристосування людини до життя в суспільстві. Окультурювання – процес отримання знань та досягнень минулих поколінь (культури) через суспільство.