
- •Тема 1: Поняття, предмет, система та джерела цивільного права
- •1. Предмет цивільного права
- •Предметом цивільного права є:
- •3. Відносини, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності.
- •Метод цивільного права
- •Принципи цивільного права
- •Функції цивільного права
- •Система цивільного права
- •6. Відмежування цивільного права від інших суміжних галузей права
- •7. Цивільне законодавство
- •8. Дія цивільних законів
- •9. Аналогія закону і аналогія права
- •10. Цивільне право як наука і навчальна дисципліна
- •11. Цивільне правовідношення
- •12. Види цивільних правовідношень
- •13. Юридичні факти
- •14. Здійснення суб'єктивного цивільного права
- •1. Здійснення суб'єктивного цивільного права можливе за умови наявності в особи цього суб'єктивного права.
- •2. Здійснення суб'єктивного цивільного права має бути добровільним.
- •4. Суб'єктом здійснення суб'єктивного цивільного права може бути лише уповноважена особа.
- •15. Захист суб'єктивних цивільних прав
- •Тема : Суб’єкти цивільних правовідносин. Особи.
- •Цивільна правоздатність
- •Дієздатність фізичної особи
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •4. Оголошення фізичної особи померлою
- •5. Опіка та піклування
- •Поняття та ознаки юридичної особи
- •2. Майнова відокремленість.
- •4. Здатність бути позивачем або відповідачем у суді, господарському чи третейському суді.
- •7. Створення юридичної особи
- •8. Припинення юридичної особи
- •9. Види юридичних осіб
- •10. Господарські товариства
- •11. Повне товариство
- •12. Командитне товариство
- •13. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •14. Товариство з додатковою відповідальністю
- •15. Акціонерне товариство
- •16. Виробничий кооператив
- •17. Держава та територіальні громади як суб'єкти цивільних правовідносин
6. Відмежування цивільного права від інших суміжних галузей права
Відмежування галузей права відбувається за предметом і методом. До податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується (ч. 2 ст. 1 ЦК).
Конституційне право закріплює основні особисті права громадян України, встановлює рівність всіх форм власності, недоторканність, свободу підприємницької діяльності, визначає загальні принципи правової системи, в тому числі основні засади цивільного права.
Цивільне право не тільки конкретизує названі положення Конституції, а й вміщує норми щодо регулювання інших приватно-правових відносин.
Спільним для цивільного і адміністративного права є предмет регулювання — майнові відносини, але метод регулювання цих відносин зазначеними галузями права різний.
Для цивільно-правового методу характерними є юридична рівність учасників та диспозитивність. Для адміністративного права — влада і підпорядкування одних суб'єктів адміністративних відносин іншим.
Кримінальне право, як і цивільне, регулює (охороняє) майнові та особисті немайнові відносини.
На підставі норм кримінального права відбувається обмеження цивільної правоздатності громадян (фізичних осіб). Взаємодія цих галузей права відбувається також у разі подачі цивільного позову в кримінальному процесі.
Але на підставі норм кримінального законодавства майнові стягнення відбуваються на користь держави, а на підставі цивільного — на користь кредитора. Норми Кримінального кодексу (КК) України застосовуються для особистого покарання правопорушника, а норми ЦК — для майнового.
Трудове право також має багато спільного з цивільним при регулюванні трудового договору і цивільно-правового договору підряду; при відшкодуванні шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків.
Характерним для трудових відносин є те, що вони виникають в процесі праці, відпочинку. Цивільне право в ці відносини не втручається.
Цивільне право регулює відносини, об'єктом яких є земельні ділянки, але з обмеженнями, встановленими земельним та екологічним правом.
Близьким до цивільного права є сімейне право, але учасниками сімейно-правових відносин, як правило, виступають члени сім'ї. Суб'єкти цивільних правовідносин найчастіше не пов'язані сімейними зв'язками.
Цивільний процес регламентує порядок розгляду цивільно-правових спорів у суді, а також порядок розгляду заяв з інших цивільно-правових підстав.
7. Цивільне законодавство
Цивільне законодавство — це сукупність нормативних актів, в яких містяться норми цивільного права.
Класифікація нормативних актів за юридичною силою.
За юридичною силою нормативні акти можна поділити на:
1— закони;
2— підзаконні нормативні акти (укази Президента України, постанови уряду; галузевих міністерств, відомств, органів. виконавчої влади);
3— нормативні акти Союзу РСР та Української РСР (ті, що не втратили силу);
4— норми міжнародного права і міжнародні договори.
Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативні акти приймаються на її основі.
В системі цивільного законодавства особливе місце посідає ЦК. Він має найвищу юридичну силу серед інших. Чинний ЦК — результат третьої республіканської кодифікації цивільно-правових норм вступив в дію з 1 січня 2004 р.
Перший ЦК України був затверджений 16 грудня 1922 р. і введений у дію з 1 лютого 1923 р. Другий ЦК УРСР був затверджений Верховною Радою УРСР 18 липня 1963 р. і введений в дію 1 січня 1964 р. Зміст ЦК 2003 р. становлять такі книги: "Загальні положення", "Особисті немайнові права фізичної особи", "Право власності та інші речові права", "Право інтелектуальної власності", "Зобов'язальне право", "Спадкове право".
Закони в державі приймаються в різні часи, тому вони потребують відповідної систематизації.
Зведення законів у ту чи іншу систему без зміни їхнього змісту називається інкорпорацією.
Систематизація нормативного матеріалу, називається кодифікацією, а її результат — кодексом.
Кодекс — це законодавчий акт, в якому об'єднані і систематизовані норми права, що регулюють певну галузь суспільних відносин.
Головним кодифікаційним актом цивільного права є ЦК, один з найважливіших законів України.
Крім вертикальної системи зв'язку нормативних актів (тобто класифікації нормативних актів за їх юридичною силою) цивільне законодавство має і так звану горизонтальну систему.
За цією ознакою можна виділити такі складові цивільного законодавства, як транспортне, страхове, торговельне, будівельне, орендне законодавство, законодавство про інтелектуальну власність тощо.