
- •Навчальний посібник університетська освіта
- •Програма курсу
- •Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу
- •Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •Тема 3. Організація навчального процесу в університеті
- •Тема 4. Фахова підготовка у вищому навчальному закладі: вступ до спеціальності
- •Тема 5. Бібліотека університету і правила користування її фондами
- •Тема 6. Соціально-культурна інфраструктура університету
- •Тема 7. Студентське самоврядування як невід'ємна складова
- •Хронологія подій Болонського процесу
- •Європейська культурна конвенція
- •Велика Хартія Університетів (Magna Charta Universitatum)
- •Лісабонська конвенція
- •Сорбонська декларація
- •Болонська декларація «The European Higher Education Area»
- •Саламанкське звернення
- •Звернення Саламанкської конференції європейських закладів вищої освіти «Формування європейського простору вищої освіти».
- •Празький саміт
- •Берлінська конференція
- •2. Основні завдання, принципи та шляхи формування
- •Переваги ects
- •Система ects базується на таких основних елементах
- •Ects забезпечує прозорість через такі засоби:
- •Основними вимогами Європейської Кредитної Трансферної Системи є:
- •Інформаційний пакет
- •Головні функції Додатка до диплома
- •Витяг з Додатку до диплома, що визначає кваліфікацію випускника
- •3. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
- •Для входження України до європейського простору вищої освіти потрібно впровадити в системі вищої освіти:
- •Приєднання України до Болонського процесу дасть можливість:
- •Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •Концептуальні засади розвитку вищої освіти.
- •Структура вищої освіти
- •Освітні рівні вищої освіти
- •Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти
- •Головні риси нової національної моделі вищої освіти в Україні
- •Основні принципи розвитку системи освіти (ст. 6 Закону України «Про освіту»)
- •Фундаменталізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •Складові процесу фундаменталізації освіти
- •Індивідуалізація навчальної діяльності
- •Алгоритм формування навчального плану
- •Навчальний план містить:
- •I. Графік навчального процесу.
- •II. Бюджет часу (в тижнях).
- •IV. План навчального процесу.
- •1. Нормативні навчальні дисципліни.
- •2. Вибіркові дисципліни.
- •Структурні складові робочої навчальної програми:
- •Розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклом дисциплін та критеріями нормативності і вибірковості
- •Структурно-логічна схема викладання дисциплін навчального плану повинна забезпечити:
- •Алгоритм розробки структурно-логічної схеми вивчення навчальних дисциплін
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика є складовою частиною Державного стандарту освіти і використовується для:
- •Тема 3 Організація навчального процесу в університеті
- •Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України: умови; основні терміни, поняття та їх визначення; мета та завдання; основні принципи
- •Функції кмсонп
- •Основними завданнями кмсонп:
- •Принципи кмсонп
- •Підходи до організації навчально-виховного процесу
- •2. Форми організації навчання
- •Структура лекції
- •Різновиди лекцій:
- •Типи семінарських занять
- •Мета лабораторної роботи
- •Форми лабораторних робіт
- •Види індивідуальних занять
- •Мета індз
- •Зміст індз
- •Структура індз:
- •Види індз
- •Порядок подання та захист індз
- •3.Організаційно-методичне забезпечення
- •Комплекс методичного забезпечення навчальної дисципліни повинен включати такі документи
- •4. Контроль успішності студента
- •Функції педагогічного контролю у внз
- •Принципи педагогічного контролю
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів у кредитно-модульній системі організації навчального процесу та єктс (естs)
- •При урахуванні результатів поточної роботи студентів е підсумковій оцінці можна керуватись наступними групами
- •Види контролю знань
- •Завдання поточного контролю зводяться до того
- •5. Методи та технології навчання в кмсонп
- •Традиційні та нетрадиційні методи навчання
- •6. Учасники навчально-виховного процесу в кредитно-модульній системі
- •Педагогічна модель вітчизняного фахівця Гуманістичні якості:
- •Професійні і ділові якості
- •Особисті якості
- •Складові галузевих стандартів Освітньо-професійної програми підготовки фахівців магістерського рівня за напрямком 0501 «Економіка і підприємництво», розроблених на компетентнісних засадах
- •Тема 4 Фахова підготовка у вищому навчальному закладі:
- •1.Економічна освіта: стан, досягнення, проблеми розвитку
- •Економічна освіта
- •Вимоги до умінь фахівців за спеціальностями і спеціалізаціями
- •Професійні назви робіт, коди та назви кваліфікаційних угрупувань професій, які здатен виконувати бакалавр з фаху "Облік і аудит"
- •Вимоги до випускника вищого навчального закладу освіти та система умінь, що їх відображає
- •Тема 5 Бібліотека університету і правила користування фондами
- •1. Бібліотека університету: поняття, завдання, структура
- •Основні завдання бібліотеки
- •Основні функції бібліотеки
- •Бібліотека має право:
- •Структура бібліотеки
- •З історії бібліотек
- •Типи бібліотек
- •2. Фонди бібліотеки і правила користування ними
- •Системи класифікації
- •Бібліотечні каталоги
- •Типи бібліотечних каталогів
- •Тема 6 Соціально-культурна інфраструктура університету
- •1. Основні напрями діяльності університету як багатопрофільного вищого навчального закладу
- •2. Структурно-організаційна схема університету
- •Адміністративно-господарський комплекс
- •Тема 7 Студентське самоврядування як невід'ємна складова демократизації вищої школи
- •1. Студентське самоврядування в інституціях вищої освіти: суть, структура, форми роботи
- •2. Впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах
- •3. Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні
- •Головні завдання Всеукраїнської студентської ради
- •Всеукраїнська студентська колегія
- •Секретариат
- •Система студентського самоврядування у внз України
- •Загальні збори колективу студентів (конференція)
- •Структура студентського самоврядування в гуртожитку
Європейська культурна конвенція
Наголошується на необхідності заохочення громадян усіх держав до вивчення мов, історії та культури інших країн і спільної для них культури.
Велика Хартія Університетів (Magna Charta Universitatum)
Проголошено фундаментальні принципи:
Університет – це автономний інститут в серці суспільства, що має особливу організацію внаслідок свого положення і історичного надбання. Він створює, оцінює і передає культуру за допомогою наукових досліджень і навчання. Щоб відповідати потребам суспільства, дослідження і навчання університети по винні бути морально та інтелектуально незалежними від будь-якої політичної та економічної влади.
Процеси навчання і досліджень в університетах повинні бути нероздільні, щоб навчання не відставало від суспільних потреб, що змінюються, і прогресу наукових знань.
Свобода досліджень і навчання є основним принципом існування університету; і уряди, і університети, в межах своєї компетенції, повинні забезпечувати дотримання цього фундаментального принципу. Відкидаючи нетерпимість і будучи завжди відкритими для діалогу, університет є ідеальним місцем спілкування професорів, готових до передачі своїх знань та добре забезпечених всім необхідним для цього, і студентів, що здатні і прагнуть збагатити свій розум цими знаннями.
Університет є довіреною особою європейських гуманістичних традицій, його постійною турботою є примноження знань. Для втілення свого призначення він, стираючи географічні і політичні бар'єри, підтверджує життєву необхідність для різних культур пізнавати одна одну і впливати одна на одну.
У Хартії сформульовано наступні засоби втілення в життя фундаментальних принципів:
Щоб зберегти свободу в дослідженнях і навчанні, способи реалізації цієї свободи повинні бути доступні всім членам університетського співтовариства.
Підбір викладачів і регулювання їх статусу повинні відповідати принципу нероздільності досліджень і навчання.
Кожний університет повинен, з урахуванням конкретних обставин, забезпечувати захист свобод студентів; студентів повинні влаштовувати умови, в яких вони розвивають свою культуру і навчаються, що і є їх головною метою.
Університети, особливо в Європі, вважають взаємний обмін інформацією і документацією, спільні проекти з метою розвитку освіти важливими чинниками постійного прогресу знань.
Лісабонська конвенція
Сформульовано основні терміни щодо визнання кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні, визначено компетенцію державних органів, основні принципи оцінки кваліфікацій тощо.
Сорбонська декларація
У «Спільній декларації про гармонізацію архітектури системи європейської вищої освіти» міністри чотирьох провідних країн ЄС заявили, що Європа «вступає в період великих змін в освіті й умовах праці, диверсифікованості курсів професійних кар’єр, коли освіта і навчання впродовж життя стають явною необхідністю».
Болонська декларація «The European Higher Education Area»
Декларація, яка була проголошена і підписана міністрами освіти у Болоньї, започаткувала на офіційному рівні процес створення (побудови, утвердження, консолідації) європейського простору вищої освіти.
Проголошено цілі, які мають бути досягнуті в межах пертого десятиліття XXI сторіччя:
Прийняття системи прозорих та порівнянних ступенів, зокрема, за допомогою додатку до диплома, з метою полегшення працевлаштування громадян Європи і міжнародної конкуренто спроможності європейської вищої освіти.
Прийняття системи, заснованої на двох основних циклах (undergraduate and graduate). Доступ до другого циклу навчання повинен вимагати успішного завершення першого циклу три валістю мінімум 3 роки. Ступінь, що здобувається після першого циклу, повинен відповідати європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації. Другий цикл повинен закінчуватися ступенем магістра і/або ступенем доктора, як в багатьох європейських країнах.
Запровадження системи кредитів – подібної до ECTS системи – як засобу підвищення мобільності студентів. Кредити можуть також набуватися поза сферою вищої освіти, включаючи навчання впродовж життя, якщо це визнано відповідними Університетами.
Сприяння мобільності через усунення перешкод ефективному здійсненню свободи пересування, приділяючи особливу увагу:
студентам, щоб вони мали доступ до навчання та інших освітніх послуг;
викладачам, дослідникам і адміністративним працівникам для визнання та збільшення обсягу часу на дослідження, викладання та навчання без обмеження своїх законних прав.
Сприяння європейській співпраці в забезпеченні якості освіти, порівнянних критеріїв і методологій.
Сприяння розвитку європейської складової у вищій освіті, особливо відносно розробки навчальних планів, співпраці між навчальними закладами, розробки схем мобільності та інтегрованих програм навчання і досліджень.