Середовище життєдіяльності . План.

1. Природне середовище.

2. Техносфера.

3. Ноосфера.

4. Соціально-політичне середовище.

1. Навколишнє середовище в ширшому розумінні – космічний простір, а ввужчому – біосфера, зовнішня оболонка Землі, яка охоплює частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери, що взаємозв”язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії.

Земля – одна з планет Сонячної системи, найбільша з планет земної групи .

Сонце – це найголовніша зірка сонячної системи. Земля отримує всього одну двомільярдну частину сонячного випромінювання.

Атмосфера – це газова оболонка Землі, яка обертається разом з нею. Атмосфера поділяється на шари. На висоті 8-10 км температура становить 40-50⁰ С нижче нуля, а на висоті близько 60-70⁰ С знаходиться повітряний шар з досить помірною температурою, близько до 0⁰ С.Саме тут проходить озонний захист Землі від жорсткого для всього живого випромінювання Сонця. За характером зміни різних параметрів атмосферу Землі розділяють на такі шари: тропосфера (8-18 км), стратосфера (50-55 км), мезосфера (80-90 км), термосфера (вище 90 км до 800-1000 км) і екзосфера (вище 800-1000 км). За складом повітря виділяють також озоносферу, яка приблизно збігається зі стратосферою і має максимальну концентрацію озону на висотах 20-25 км. Основна маса озону сконцентрована на висотах 10-15 км, але озон присутній також у приземному шарі повітря і на висотах 50-80 км, де відбуваються основні процеси природного утворення і руйнування озону.

Атмосферне повітря – один з найважливіших природних ресурсів, без якого життя на Землі було б абсолютно неможливим. Організму людини і тварин необхідний постійний приток кисню, який утворюється через фотосинтез рослин, (за рік рослини виділяють в атмосферу близько 70 млрд. т кисню, 80 % всього кисню в атмосферу постачає морський фітоплактон, 20 % виробляє наземна рослинність.

Вуглекислий газ – обов”язковий компонент фотосинтезу рослин.Рослини за рік поглинають близько 100 млрд т оксиду вуглецюЮ тобто близько 6 % усього наявного вмісту його в атмосфері. Фактор стабілізації вмісту оксиду вуглецю – світовий океан, у водах якого розчинено в сто разів більше оксиду вуглецю, ніж його є у всій атмосфері.

Водяна пара – це джерело утворення хмар, туманів, опадів. Наявні в атмосфері воляна пара і діоксид вуглецю захищають земну поверхню від надмірного охолодження, створюючи так званий парниковий ефект.

Клімат – це багаторічний режим погоди, властивий тій чи іншій місцевості. Клімат характеризується середніми показникамисвітла, температури, вологості повітря, рівнем опадів, рівнем радіації, атмосферного тиску, напрямку вітрів тощо.

Гідросфера – це водяна оболонка Землі. 70 % поверхні Земної кулі вкривають океани, моря, озера, ріки, а також льодовики. Основна частина води ( 80 % ) перебуває у глибинних зонах Землі – в її мантії. Вода є основою існування життя на Землі. Не всяка вода може використовуватися людьми. Якщо джерела водопостачання не відповідають нормам, їх заздалегідь очищують від бактерій, позбуваються зважених часток.

Підготовка – це підвищення якості води: очищення, пом”якшення, знесолювання, знекислювання, лугування, нейтралізація, дегазація.

Показники хімічного складу води визначаються нормами вмісту – гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин, які з’явилися у природній воді внаслідок промислового, сільськогосподарського і комунально-побутового забруднення. ГДК обмежують загальну мініралізацію води, вміст хімічних речовин, загальну жорсткість і рН.

Наша планета Земля є стиснутою з полюсів кулею – геоїдом. Будова землі складається з трьох оболонок – земної кори, мантії та ядра, де різко змінюються швидкості пружніх сейсмічних хвиль, викликаних землетрусами або штучними вибухами.

Зовнішня твердаоболонка Землі, яка включає земну кору з частиною верхньої мантії Землі і складається з осадових, вивержених і метаморфічних порід, називається літосферою. Літосфера є середовищем усіх мінеральних ресурсів, одним з основних суб”єктів антропогенної діяльності людини. У верхній частині континентальної земної кори розвинені грунти. У межах літосфери періодично відбуваються сучасні фізико-георгафічні процеси (зсуви, селі, обвали, ерозія).