- •1 Аналіз існуючих систем регулювання тяговим електроприводом вагона метрополітену і обґрунтування до його модернізації
- •2 Розрахунок силової частини імпульсної системи керування тяговими двигунами вагонів метрополітену
- •3 Розрахунок системи керування імпульсним перетворювачем
- •4.3 Розрахунок показників використання………………………………………….68
- •4.4 Розрахунок капітальних витрат………………………………………………...70
- •4.5 Розрахунок економічного ефекту…………………………………………........73
- •5 Охорона праці
- •1 Аналіз існуючих систем регулювання тяговим електроприводом вагона метрополітену і обґрунтування до його модернізації
- •1.1 Контакторно-реостатна система регулювання тяговим електроприводом вагона метрополітену
- •1.1.1 Загальна характеристика вагонів
- •1.1.2 Силові ланцюги в режимах тяги і гальмування
- •1.2 Розробка блок схеми модернізованого тягового електроприводу вагону метрополітену
- •1.3 Розробка блок-схеми системи керування імпульсним перетворювачем
- •2 Розрахунок силової частини імпульсної системи керування тяговими двигунами вагонів метрополітену
- •2.1 Розрахунок імпульсного перетворювача у пусковому режимі
- •2.2 Розрахунок імпульсного перетворювача у режимі тяги з безперервним струмом тягових двигунів
- •2.3 Вибір силових елементів імпульсного перетворювача
- •2.3.1 Вибір керованого ключового елемента імпульсного перетворювача
- •2.3.2 Розрахунок вхідного фільтра
- •3 Розрахунок системи керування імпульсним перетворювачем
- •3.1 Розрахунок обмежувача напруги
- •3.2 Розробка і розрахунок задаючого генератора
- •3.2.1 Опис схеми задаючого генератора
- •3.2.2 Розрахунок чекаючого мультивібратора
- •3.2.3 Розрахунок інтегратора
- •3.3 Розрахунок компаратора
- •3.4 Розрахунок формувача імпульсів
- •4 Визначення економічного ефекту від модернізації вагонів метрополітену серії 81 - 717 системою імпульсного управління тяговими двигунами
- •4.1 Загальна характеристика заходу
- •4.2 Методика розрахунку економічного ефекту
- •4.3 Розрахунок показників використання
- •В даній таблиці були наведені розрахунки витрат на ремонт і електроенергію електропоїзда до і після модернізації.
- •4.4 Розрахунок капітальних витрат
- •4.5 Розрахунок економічного ефекту
- •5 Охорона праці
- •5.1 Коротка характеристика проектуємого об’єкту
- •5.2 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори
- •5.3 Аналіз потенційних небезпек на електропоїзді
- •5.4 Заходи по створенню безпечних умов праці
- •5.5 Правила пожежної безпеки
- •5.6 Розрахунок захисного заземлювача
5.1 Коротка характеристика проектуємого об’єкту
Вагони метрополітену серії 81 – 717 і 81 – 714 приводяться в рух 4 – ма тяговими двигунами типу ДК117А послідовного збудження. Потяг формується з одних моторних вагонів, керованих за системою багатьох одиниць за допомогою 72 дротів управління.
Вагони виготовляються в двох виконаннях: модель 81 – 717 головний з кабіною управління і модель 81 – 714 проміжний з постом управління від переносного пульта для маневрових робіт. Вагони обладнані пристроями резервного управління, АРС і можуть доповняться системою автоведення.
Технічні дані електропоїзда:
Конструкційна швидкість………………………………………………..90 км/год
Прискорення завантаженого поїзда основної
складеності і нормальної населенності в
пусковий період на прямому горизонтальному
шляху до виходу на автоматичну
характеристику повного поля ………………………………………………1,2 м/с2
Середнє уповільнення вагону на горизонтальній
ділянці шляху при середньому навантаженні
9 т з швидкості 80 км/година до повної
зупинки потягу (м/с2)……………………………………………………1,0-1,2 м/с2
Потужність 4 тягових двигунів
(сумарна 4 х 110 кВт)……………………………………………………..….440 кВт
Годинний струм двигуна……………………………..…………………………330 А
Номінальна напруга на колекторі………………………………………………375 В
Все основне електричне і пневматичне устаткування розміщене під кузовом вагона: головний трансформатор, выпрямляюча установка, що згладжуючий реактор, камера з пуско-гальмівною апаратурою, тягові двигуни; для охолодження випрямної установки, реактора і масла трансформатора передбачен вентиляційний агрегат, що складається з камери фільтрів, вентилятора і фазоразщеплювача, використовуваного в якості привода вентилятора.
5.2 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори
Відповідно до держстандарту 12.0.002—80 «ССБТ. Терміни і визначення» до небезпечного відносять виробничі фактори, вплив яких на працюючого у визначених умовах приведе до травми або іншому раптовому погіршенню здоров'я. Шкідливими вважають виробничі, фактори, вплив яких на працюючого у визначених умовах, приведе до захворювання або зниження працездатності. Системи стандартів безпеки, праці класифікує, небезпечні і шкідливі виробничі фактори по природі їхньої дії на наступні групи: фізичні, хімічні, біологічні і психофізичні. Кожна з цих груп у свою чергу підрозділяється на підгрупи.
Так перша група містить наступні фізично небезпечні і шкідливі виробничі фактори: машини, що рухаються, і механізми; рухливі частини виробничого устаткування; вироби, що пересуваються, заготівлі, матеріали; конструкції, що руйнуються; гірські породи, що обрушуються; підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; підвищена або знижена температура поверхонь устаткування, материалрв, повітря робочої зони, підвищений рівень шуму і вібрації на робочому місці; підвищений рівень инфразвуковых коливанні й ультразвуку; підвищений або знижений барометричний тиск у робочій зоні і його різка зміна; підвищена або знижена вологість, рухливість і іонізація повітря; підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні; підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних випромінювань; підвищена напруженість електромагнітних і магнітних полів; відсутність або недолік природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; знижена контрастність;
пряма і відбита блесткість; підвищена пульсація світлового потоку; підвищений рівень ультрафіолетової радіації; підвищений рівень інфрачервоної радіації; гострі крайки, заусінеці і шорсткість на поверхнях заготівель, інструментів і устаткування; розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі (упала); невагомість.
Група хімічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів підрозділяється на дві підгрупи, що поєднують фактори по характері впливу на організм людини, – токсичні, – дратівні, сенсибілізирующі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію, і по шляху проникнення в організм людини – через органи подиху, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизуваті оболонки.
Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори включають біологічні об'єкти: патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, риккетсиіі, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності.
Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори по характері дії підрозділяються на фізичні і нервово-психічні перевантаження. Фізичні перевантаження можуть бути статичні і динамічні. Нервово-психічні перевантаження: розумова перенапруга, перенапруга аналізаторів, монотонність праці й емоційні перевантаження.
Той самий небезпечний і шкідливий виробничий фактор по природі своєї дії може одночасно відноситися до різних груп. Тут розглянуті лише найбільш характерні для залізничного транспорту небезпечні і шкідливі виробничі фактори.