3.2 Механізм використання резервного акредитиву

Резервний акредитив (Standby Letter of Credit) - як і гарантія, служить забезпеченням зобов'язання чи оплати виконання інших контрактних зобов'язань [15].

Фактично, резервний акредитив - це гарантія, оформлена у вигляді акредитиву.

У зв’язку з тим, що при видачі банківських гарантій виникають певні труднощі, пов’язані з відмінностями національних законодавств, якими регламентується надання гарантій, пропонуємо використовувати такий банківський продукт, як резервний акредитив (стенд-бай).

Резервні акредитиви застосовуються насамперед у США і заміняють там прийняті у нас гарантії, які відповідно до юрисдикції більшості штатів США не можуть бути видані банками. Однак і в Європі цей вид акредитива набуває поширення у зовнішньоекономічних операціях. Резервний акредитив є універсальним інструментом забезпечення платежу. За економічним змістом він подібний до банківських гарантій і порук. Проте останні підпорядковуються національним правилам і національному законодавству, резервні ж акредитиви – Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів (публікація Міжнародної торговельної палати № 600, редакція 2007 р.) або Міжнародним процедурам стенд-бай (ISP98), публікація Міжнародної торговельної палати № 590 (редакція 1998 року) [18].

Діапазон застосування резервних акредитивів вельми широкий. Ось найтиповіші ситуації:

- обігових коштів покупця цілком достатньо для своєчасної оплати товарів, однак постачальник наполягає на використанні безпечнішої, ніж переказ, форми розрахунків. У такому випадку сторони можуть домовитися про платежі за зовнішньоекономічним договором на умовах комерційного кредиту шляхом переказу на умовах товарного кредиту за відкритим рахунком;

- потрібно підсилити гарантованість платежу. Як забезпечення виставляється резервний акредитив, що покриває одне чи декілька відвантажень. Якщо покупець вчасно розраховується за зовнішньоекономічним договором, резервний акредитив не використовується. Якщо ж він не розраховується за певну партію товару, продавець може звернутися до банку з вимогою здійснити платіж;

- коли є потреба в забезпеченні зобов’язань експортера за акредитивом, яке передбачає здійснення банком-емітентом авансового платежу, або в забезпеченні зобов’язань щодо виплати неустойок і штрафів на користь імпортера.

Механізм надання резервного акредитива такий же, як і при наданні банківської гарантії, але завдяки тому, що він підпорядковується Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів, значно спрощується процедура його надання та обслуговування.

Резервний акредитив може використовуватися і як документарний акредитив, і для додаткового забезпечення платежів на користь експортера (скажімо, при розрахунках у формі інкасо або банківського переказу). Але такий акредитив (як аналог авансової гарантії або гарантії виконання) може виступати і як забезпечення повернення раніше виплаченого імпортером (замовником) авансу або виплати неустойок та штрафів на користь імпортера при неналежному виконанні експортером контракту. Таким чином, резервний акредитив (як і банківську гарантію), на відміну від документарного акредитива, можна віднести до непрямого забезпечення платежу. Такий акредитив може бути реалізовано лише у тому випадку, якщо наказодавець резервного акредитива не виконає свої зобов’язання [7].

Виходячи з вищевикладеного розглянемо документарний акредитив [9].

Документарний акредитив – це форма розрахунків, за якої бенк-емітент за дорученням свого клієнта (апліката, заявника, наказодавця, емітента акредитива) або від свого імені зобов’язаний:

• здійснити платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;

• надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж проти передбачених документів при дотриманні строків та умов акредитива.

Документарний акредитив є поширеною формою міжнародних розрахунків.

Як зазначалось вище, на сьогодні міжнародні розрахунки із застосуванням документарного акредитива регулюються Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів, публікація Міжнародної торговельної палати № 500, в редакції 1993 р. (далі – Правила по акредитивах). Слід зауважити, що часто на практиці використовується коротка англійська абревіатура – UCP500.

Відповідно до ст. 1 Правил по акредитивах вони застосовуються до всіх документарних акредитивів, включаючи резервні акредитиви, тією мірою, якою Правила по акредитивах можуть бути до них застосовані. Правила по акредитивах є обов’язковими для всіх зацікавлених сторін при відсутності прямо вираженої домовленості про інше.

Стаття 2 Правил по акредитивах визначає акредитив як будь-яку угоду, як би вона не була названа або позначена, згідно з якою банк (банк-емітент), діючи на прохання і на підставі інструкцій клієнта або від свого імені:

1. має здійснити платіж третій особі (бенефіціару) або його наказу, або сплатити чи акцептувати переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, або

2. уповноважує інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або

3. надає повноваження іншому банкові негоціювати проти передбачених документів, якщо дотримано всіх умов акредитива.

На завершення дамо кілька порад для роботи з акредитивами, а також наведемо деякі проблеми, що можуть виникнути у контрагентів:

• Бажано ще на стадії підписання договору з іноземним контрагентом проконсультуватися з банком з приводу правильного зазначення в договорі умов стосовно акредитива.

• Необхідно враховувати, що банки мають справу з документами, а не з товарами. Для них обов’язковими є лише сформульовані умови акредитива. Банки не відповідають за дійсність документів або за якість і кількість відвантажених товарів. Якщо документи відповідають умовам, зазначеним в акредитиві, вони можуть прийняти їх і розпочати процедуру оплати, визначену в ньому. Банки не несуть відповідальності за відстрочення щодо пересилання повідомлень з вини іншої сторони внаслідок стихійного лиха або дій третьої сторони, що бере участь у проведенні угоди.

• Формулювання акредитива має бути простим, але досить докладним. Чим більше деталей обумовлено в акредитиві, тим скоріше продавець може відмовитися від такого формулювання через складність виконання всіх зазначених умов. Водночас імпортер зацікавлений у тому, щоб детальніше визначити, за що платитиме.

• У документах, що їх подає продавець, дуже важливо визначити умови, що стосуються митної процедури (очищення), а також відобразити умови угоди між покупцем і продавцем. До таких необхідних документів належать товарно-транспортна накладна, що підтверджує відвантаження товарів, інвойс, а також інші документи, залежно від умов угоди (сертифікат походження, документ про страхування, сертифікат про огляд, копії надісланих покупцеві телеграм з інформацією про відвантаження тощо). Ціни потрібно зазначати у валюті акредитива. Документи треба оформляти тією мовою, якою складено сам акредитив, якщо інше не обумовлено в акредитиві [13].

• Для відкриття акредитива користуватися послугами банку, що має досвід роботи з такими операціями.

• Вибираючи вид акредитива, треба з’ясувати питання про стандартні методи оплати в країні продавця.

• Термін дії акредитива має бути достатнім для того, щоб продавець здійснив поставку товарів.

• Відкриваючи акредитив, слід точно дотримувати всі подробиці торговельної угоди.

• До підписання контракту необхідно переконатися в кредитоспроможності покупця і довідатися про його ділову практику. Ваш банк може надати допомогу в цьому пошуку.

• Уважно вивчіть акредитив, щоб пересвідчитися у можливості виконання обумовлених у ньому вимог щодо графіка поставок, виду товарів, пакування і документації. Усі положення акредитива мають відповідати погодженим умовам угоди, в тому числі адреса покупця, виплачувана сума і маршрут транспортування товару.

• Упевніться, що товар точно відповідає описові, наведеному в акредитиві, а опис товару в інвойсі відповідає описові в акредитиві.

Треба не забувати, що необхідно виконати всі умови, обумовлені в акредитиві, інакше платіж за акредитивом може бути не здійснено.

Висновки за розділом 3

У третьому розділі даної роботи проаналізовано та досліджено резервний акредитив. Та виходячи з викладеного, можна стверджувати, що Українські банки рідко використовують цей вид акредитиву.

Слід зазначити, що акредитив, згідно зі ст. 3 Правил по акредитивах, за своєю природою є угодою, відокремленою від договору купівлі-продажу або іншого договору, на якому він може базуватися, і банки жодною мірою не пов’язані і не зобов’язані займатися такими договорами, навіть якщо в акредитиві є яке-небудь посилання на такий договір. Інакше кажучи, платіж у межах акредитива обумовлений виконанням не умов контракта, а умов акредитива.

Також важливо відмітити, що при операціях з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу лише з документами, але не з товарами, послугами та/або іншими видами виконання зобов’язань, яких можуть стосуватися документи (ст. 4 Правил по акредитивах).

При використанні документарного акредитива, контрагенти залучають для забезпечення угоди банк (або банки), щоб розподілити ризики. Тобто банк (банки) виконують роль посередників у розрахунках та (або) організацій, що фінансують. Документарний акредитив не можна назвати просто формою міжнародних розрахунків. Він є досить гнучким фінансовим інструментом, за допомогою якого українські підприємства можуть здійснювати успішні операції на зовнішньому ринку з найменшим для себе ризиком і з ефективним використанням грошових ресурсів. Існують декілька видів цих акредитивів.

ВИСНОВКИ

У зв’язку з тим, що Україна вибрала приоритетним напрямом свого розвитку – інтеграцію до Євросоюзу, можна зробити висновок, що тема цієї роботи є актуальною та протягом ще декількох років матиме змогу розвитку в нашій державі.

Так як, сучасна світова економіка характеризується значною інтегрованістю, то з цим стає поширеною співпраця між суб’єктами підприємництва, розташованими у різних країнах. Одним з основних моментів у здійсненні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) є взаєморозрахунки між сторонами – резидентами різних країн, які через їх специфіку прийнято називати міжнародними розрахунками.

Вітчизняні комерційні банки, прилучаючись до міжнародного співробітництва, опановують різні форми розрахунків, прийнятих у світовій банківській практиці. Все більше уповноважених банків України (на сьогодні – близько вісімдесяти) самостійно встановлюють кореспондентські відносини з іноземними. І все ж сфера зовнішньоекономічної діяльності наших банків поки що одна з найменш розвинутих. Українське законодавство, яке регулює діяльність комерційних банків України щодо виконання операцій, пов'язаних із міжнародними розрахунками, містить нормативні акти, що у ряді випадків обмежують можливості здійснення таких операцій. З іншого боку, у вітчизняній банківській практиці ще досить погано освоєні основні міжнародно-правові положення, які регулюють окремі форми міжнародних розрахунків і значною мірою визначають характер міжбанківських взаємовідносин.

На жаль, через брак практичного досвіду у цій галузі як перед банками, так і їхніми клієнтами постає ряд серйозних проблем, що призводить до різного роду помилок і затримок у розрахунках [12]. Ситуація ускладнюється ще й тим, що українські банки мають недостатню внутрішню інструктивно-методологічну базу. Іноземним підприємцям часто важко визначити фінансове становище, надійність та технічні можливості свого українського партнера. Але, використовуючи різноманітні форми акредитивів та інкасо, експортери та імпортери можуть звести до мінімуму труднощі та проблеми, які виникають у міжнародній торгівлі, а саме: експортер має змогу, використовуючи акредитивну форму розрахунків, звести до незначних ризики, спричинені його поганою обізнаністю з вимогами, стандартами нового освоюваного ринку збуту, політичною та економічною стабільністю в країні імпортера, незнанням місцевих законів щодо розрахунків в іноземній валюті, специфіки перевезення, страхування товару, оформлення документації на його ввезення та відправку.

Імпортер, у свою чергу, скориставшись акредитивною формою розрахунків, може звести до мінімуму ризики, пов'язані із закупівлею товару у незнайомих країнах, незнанням особливостей валютного законодавства країни-експортера (зокрема, стосовно можливості ввезення товару), невпевненістю у добропорядності експортера.

Як уже згадувалося, широкі можливості відкриваються при використанні акредитива та інкасо не лише як однієї з форм міжнародних розрахунків, але і як фінансового інструмента. При цьому учасники зовнішньоекономічної діяльності можуть розраховувати на такі можливості, як-от: одержання авансу для виконання контракту, отримання кредиту під виставлений на їхню користь акредитив, торговельне фінансування угоди та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000р.// Голос України.- 2001.- № 12.- С. 4-10.

2. Про міжбанківські розрахунки в Україні: Інструкція, затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.99 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. -2000.-№3.- С.3-86.

3. Про затвердження положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціям: Постанова Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 514

4. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

5. Про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті: Положення АБ “Синтез” від 2006 року.

6. Порядок бухгалтерського обліку операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями: Додаток до протоколу Правління АКБ “ІНДУСТРІАЛБАНК” від 29.12.2006

7. Банківські операції: Підручник/ За ред. В.І. Міщенка, Н.Г. Слав’янської. – К.: Знання, 2006. – 727 с.

8. Бутузова Н.А. Расчеты по инкассо// Международные банковские операции.-2008.-С. 86-93.

9. Малых А.В. Документарный аккредитив в международной торговле//финансы и кредит.-2007.-№ 47. –С.29-39.

10. Международные расчеты по коммерческим операциям: В 3-х ч. Ч.2.Инкассо. Перевод. – М.:1994. – 80 с.

11. Н.Г. Маслак, А.О. Єпіфанов, І.В.Сало Операції комерційних банків: Навчальний посібник. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2007. -523 с.

12. Озель Д. Акредитив у сучасній практиці господарювання// Банківська справа.- 2005. - № 3.- С.76-83.

13. Практическое руководство по проверке документов по акредитивам. Прочие документиы// Международные банковские операции. – 2006.- № 2. С.78-84.

14. Соболев А. Все об аккредитиве// Финансовая консультация.- 2005.-№19. – С.25-31.

15. Соколова О. Акредетиви. Що це таке і якими вони бувають// Все про бухгалтерський облік. -2005.- № 36. – С.9-14.

16. Унифицированные правила по инкассо.- М.: Консалтбанкир,1996. – 64 с.

17. Сайт Верховної ради України http:// www.rada.gov.ua.

18. Сайт НБУ http:// www.bank.gov.ua.

19. Сайт ПФТС http:// www.pfts.com.

20. Сайт Приватбанка http://www.privatbank.ua

21. Сайт Банку Південний http://bank.com.ua

Додатки

Додаток А

Тарифи на деякі банківські послуги для юридичних осіб Банку Південний

5.	ІНКАСО У ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
5.1	Оформлення чистого інкасо	USD 50 (у гривні за курсом НБУ)
5.2	Поштові витрати	За тарифами кур`єрської пошти
6.	ДОКУМЕНТАРНЕ ІНКАСО
6.1	Прийняття, перевірка, направлення документів для акцепту та/або платежу	USD 50+0,05% від суми документів (у гривні за курсом НБУ)
6.2	Видача документів проти платежу або акцепту	USD 50+0,05% від суми документів (у гривні за курсом НБУ)
6.3	Протест	USD 50+2 % від опротестованої суми (у гривні за курсом НБУ)
6.4	Видача документів без платежу або акцепту	USD 20 (у гривні за курсом НБУ)
6.5	Зміна умов інкасо, включаючи ануляцію	USD 30 (у гривні за курсом НБУ)
6.6	Поштові витрати	за тарифами кур’єрської пошти
6.7	Телекомунікаційні витрати	USD 5 за повідомлення (у гривні за курсом НБУ)
6.8	Консультації по документарним інкасо	за домовленістю
7.	АКРЕДИТИВИ
7.1	ДОКУМЕНТАРНІ АКРЕДИТИВИ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ
7.1.1	Відкриття акредитива: -з покриттям -без покриття	150 грн. + 1,2% річних від суми за сторок дії акредитиву за домовленістю
7.1.2	Авізування акредитива	150 грн.
7.1.3	Зміна умов акредитива (включаючи ануляцію), у т.ч. їх авізування	150 грн.
7.1.4	Перевірка документів	200 грн.
7.1.5	Виконання акредитива	100 грн. + 0,05 % від суми документів
7.1.6	Плата за документи з розбіжностями	50 грн.
7.1.7	Консультації за акредитивною формою розрахунків	за домовленістю
7.2	ДОКУМЕНТАРНІ АКРЕДИТИВИ У ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
7.2.1	Відкриття акредитива: -з покриттям -без покриття	USD 50+1,2% річних від суми за сторок дії акредитиву (у гривні за курсом НБУ) за домовленістю
7.2.2	Авізування акредитива	USD 70 (у гривні за курсом НБУ)
7.2.3	Зміна умов або ануляція акредитива (у тому числі їх авізування)	USD 50 (у гривні за курсом НБУ)
7.2.4	Запити за акредитивом в інші банки	USD 50 (у гривні за курсом НБУ)
7.2.5	Попереднє авізування акредитива	USD 50 (у гривні за курсом НБУ)
7.2.6	Підтвердження акредитива: -з покриттям -без покриття	USD 100+1,2% річних від суми за строк дії акредитиву (у гривні за курсом НБУ) за домовленістю
7.2.7	Перевірка документів	USD 100 (у гривні за курсом НБУ)
7.2.8	Виконання акредитива	USD 50+0,05% від суми документів (у гривні за курсом НБУ)
7.2.9	Негоціація, акцепт або відстрочений платіж	USD 75+1,2% річних від суми за строк дії (у гривні за курсом НБУ)
7.2.10	Перекази коштів, пов’ язані з відкриттям, підтвердженням або виконанням акредитива	USD 25 (у гривні за курсом НБУ)
7.2.11	Переведення акредитива	USD 100+1,2% річних від суми за строк дії акредитиву (у гривні за курсом НБУ)
7.2.12	Плата за документи, які надані з розбіжностями	USD 50 (у гривні за курсом НБУ)
7.2.13	Поштові витрати	за тарифами кур’єрської пошти
7.2.14	Телекомунікаційні витрати	USD 5 за повідомлення (у гривні за курсом НБУ)
7.2.15	Консультації по акредитивній формі розрахунків	за домовленістю
7.3	Перевірка та юридичний аналіз документів щодо предмету забезпечення	100,00 грн., у т.ч. ПДВ
8.	ГАРАНТІЇ
8.1	ГАРАНТІЇ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ
8.1.1	Відкриття гарантії	за домовленістю
8.1.2	Виконання гарантії	300 грн. + 0,1 % від суми платежу
8.1.3	Авізування гарантії	150 грн.
8.1.4	Зміна умов або ануляція гарантії (у тому числі їх авізування)	150 грн.
8.1.5	Запити по гарантії в інші банки	50 грн.
8.1.6	Консультації за розрахунками з використанням гарантії	за домовленістю
8.2	ГАРАНТІЇ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
8.2.1	Відкриття гарантії	за домовленістю
8.2.2	Виконання гарантії	USD 100 + 0,1 % від суми платежу (у гривні за курсом НБУ)
8.2.3	Авізування гарантії	USD 70 (у гривні за курсом НБУ)
8.2.4	Зміна умов або ануляція гарантії (у тому числі їх авізування)	USD 50 (у гривні за курсом НБУ)
8.2.5	Перекази коштів, пов`язані з відкриттям або виконанням гарантії	USD 25 (у гривні за курсом НБУ)
8.2.6	Телекомунікаційні витрати	USD 5 за повідомлення (у гривні за курсом НБУ)
8.2.7	Поштові витрати	За тарифами кур`єрської пошти
8.2.8	Запити за гарантією у інші банки	USD 50 (у гривні за курсом НБУ)
8.2.9	Консультації за розрахунками з використанням гарантій	за домовленістю
8.3	Перевірка та юридичний аналіз документів щодо предмету забезпечення	100,00 грн., у т.ч. ПДВ
10.	ОПЕРАЦІЇ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ
10.3	Операції з векселями: -доміціляція та інкасування векселів; -авалювання векселів банком за комерційними операціями; -авалювання векселів за акцизом -авалювання векселів за ПДВ	за домовленістю за домовленістю за домовленістю за домовленістю
10.4	Підготовчі операції за договорами авалювання векселів під заставу	Від 68 грн. до 700 грн.

Додаток Б

Тарифи ЗАК КБ “ПриватБанку” за резервними акредитивами

Послуга	Тариф, ГРН
1. За підготовчі операції	350
2. Відкриття / пролонгація / збільшення суми	0,3% від суми / суми збільшення, але не < 300 і не > 4500
3. Внесення змін / ануляція	200
4. Комісія за зобов’язання	за узгодженням, але не < 100 в місяць* або його частину
5. Оформлення на паперовому носії**	150
6. Авізування / запит про автентичність	0,1% від суми, але не< 200 і не > 2500
7. Авізування змін, включаючи ануляцію	200
8. Платіж	0,15% від суми, але не < 400 і не > 2500
9. Відправлення повідомлень в інші банки	50
10. Відправлення документів	тариф кур’єрської або поштової служби + 25

* Місяцем вважається період з першого до останнього дня включно будь-якого календарного місяця в році.

** Стягується додатково до тарифу за пунктами 2, 3 за оформлення на паперовому носії.

Размещено на Allbest.ru