- •НаціональнОго авіаційнОго університетУ
- •1. Вступна частина 5 хв.
- •2. Основна частина 80 хв.
- •2.1. Електродетонатори та саперні проводи .
- •2.2. Характеристика джерел струму, перевірочних та вимірювальних
- •Лінійний міст лм-48
- •Малий омметр м-57
- •Пульт-пробник
- •Ампервольтомметр (м-360)
- •2.3. Електровибухові мережі і їх розрахунок.
- •Розрахунок електровибухових мереж
- •2.4. Заходи безпеки (обережності) при електричному способі вибухання.
- •3. Заключна частина 5 хв.
2.4. Заходи безпеки (обережності) при електричному способі вибухання.
При електричному способі підривання необхідно:
– електродетонатори у відкриті заряди вставляти тільки безпосередньо перед здійсненням вибуху за наказом керівника робіт (старшого); при цьому осіб, які не пов’язані з виконанням зазначеної операції, від зарядів видаляти на безпечну відстань (в укриття);
– до закінчення робіт з установки електродетонаторів у заряди й відходу людей на безпечну відстань (в укриття) джерела струму до магістральних проводів не підключати;
– при улаштуванні електровибухових мереж передбачати заходи захисту їх від дії грозових розрядів;
– перед грозою дільничні проводи від’єднувати від магістральних, кінці дільничних проводів розводити в сторони та ретельно ізолювати;
– не розташовувати проводи електровибухових мереж ближче 200 м від електричних станцій, підстанцій, високовольтних ліній, електрифікованих залізниць і потужних радіостанцій;
– приводні ручки (ключі) від підривних машинок, а також джерела струму (підривні машинки, батареї і т.п.) зберігати під охороною вартового та видавати підривникам лише безпосередньо перед вибухом за наказом керівника робіт (старшого);
– перед підключенням омметра до мережі для її перевірки попередньо переконатися в його справності;
– перевірку електровибухових мереж омметром робити тільки після видалення всіх людей від місць розташування зарядів;
– кінці магістральних проводів тримати ізольованими з підв'язаними до них бирками, що позначають, від якої групи зарядів ідуть ті або інші проводи;
– в умовах можливого застосування ядерної зброї магістральні проводи електровибухових мереж заривати в ґрунт на глибину не менше 15–20 см; дільничні проводи розташовувати за елементами споруд, що підриваються, і надійно кріпити їх до цих елементів;
– перед здісненням вибуху, після відводу всіх підривників на безпечну відстань або в укриття, подавати команду (сигнали) “Приготуватися”; за цією командою на підривній станції звільняються від ізоляції та приєднуються до підривної машинки (джерела струму) кінці магістральних проводів; підривна машинка заряджається (заводиться);
– після перевірки виконання попередньої команди подавати команду (сигнал) “Вогонь”, за якою натисканням кнопки “Вибух” (поворотом ключа, замиканням контакту) відбувається включення підривної машинки (джерела струму) в електровибухову мережу;
– при проведенні групових вибухів електричним способом перевірку результатів вибуху робити одній людині;
– при не спрацюванні відключити кінці магістральних проводів від підривної машинки (джерела струму), ізолювати їх і розвести в сторони, здати під охорону ручку (ключ) від машинки й після цього з’ясувати причини відмови; підходити до зарядів, що відмовили, дозволяється не раніше ніж через 5 хвилин;
– при проведенні робіт з електродетонаторами вповільненої дії до зарядів, що не спрацювали, можна підходити не раніше ніж через 15 хвилин з моменту, коли за підрахунками повинен був би відбутися вибух.
ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ ТА ПРОКЛАДАННІ ЕЛЕКТРОВИБУХОВИХ МЕРЕЖ
При влаштуванні електровибухової мережі саперне відділення розбивається на розрахунки:
– для обладнання підривної станції;
– для прокладання магістральних проводів;
– для виготовлення і прокладання мережі.
Командир відділення, отримавши наказ про виготовлення електровибухової мережі та про місце розташування підривної станції, визначає місце виготовлення мережі, напрям прокладки магістральних проводів, розподіляє особовий склад на розрахунки і дає вказівки по здійсненню робіт, стежить за ходом робіт та відповідає за термін готовності мережі і за здійснення необхідних заходів безпеки.
Місце розташування підривної станції вибирається так, щоб з нього був добре видно об’єкт, що підривається. В іншому випадку виставляються спостерігачі, які повинні мати надійний зв’язок зі станцією. Підривна станція розміщується в укритті.
Розрахунок, який виділено для устаткування підривної станції, під керівництвом старшого, отримує з польового складу підривні машинки і вимірювальні прилади, здійснює їх перевірку та розміщення в укритті. Вимірювальні прилади з підривної станції дозволяється видавати іншим розрахункам лише за наказом керівника робіт.
Розрахунок, який виділений для прокладки магістральних проводів, отримавши вказівки про місце подачі кінців магістралі і про напрям її прокладки, бере потрібну кількість котушок проводу, перевіряє справність останнього і підносить котушки до призначеного місця подачі кінців. Прив’язавши ізольовані кінці дроту до кілка, дерева і т. п., розрахунок розмотує провід за вказаним напрямком до місця розташування підривної станції. При неповному розмотуванні котушки провід не обрізується, а до джерела струму на підривній станції підводяться його внутрішні кінці, випущені з котушки.
Кінці магістральних проводів на підривній станції мають бути ізольованими. Якщо на станції знаходиться декілька пар магістральних проводів, то, щоб уникнути плутанини, їх пропускають через отвори в дошці і нумерують. На підривній станції завжди має бути в наявності необхідний запас проводів на випадок швидкого відновлення пошкоджених ділянок електровибухової мережі.
Старший розрахунку по виготовленню мережі особисто отримує електродетонатори з польового складу і перевіряє їх на провідність. Під його керівництвом нарізуються відрізки проводів із збільшенням їх довжини проти номінальної на 10–15%.
Мережі можуть виготовлятися на місцях проведення підривних робіт або поблизу від них скритно від спостереження противника. Заготовлені проводи розкладаються згідно схеми розташування зарядів, і до їх кінців приєднуються електродетонатори.
Виготовлення мереж здійснюється з дотриманням всіх заходів безпеки. Необхідно звертати особливу увагу на якість зростків, оскільки вона є умовою безвідмовності вибуху.
До особливого розпорядження мережі на підготовлених до підривання об’єктах розташовуються так, щоб електродетонатори знаходилися не ближче 0,5 м від зарядів.
Після укладки на об’єкті мережа приєднується до магістральних проводів і за наказом керівника робіт з підривної станції здійснюється перша перевірка її справності. При цьому всі сапери мають бути відведені від зарядів на безпечну відстань. Після перевірки мережі кінці магістральних проводів на підривній станції знову ізолюються і до них по наказу керівника робіт виставляється чатовий. У подальшому, кожного разу за наказом керівника робіт, періодично повинні проводити контрольні перевірки електровибухової мережі.
Враховуючи, що електровибухові мережі можуть бути пошкоджені вогнем супротивника, їх необхідно дублювати, тобто забезпечувати можливість вибуху зарядів з різних підривних станцій по декількох незалежних одна від одної мережах.
Перед підриванням заряду виведені на поверхню землі кінці проводу звільняються від ізоляції, зрощуються і отриманий зросток ізолюється