Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
945 / Г 9-4.doc
Скачиваний:
522
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
2.88 Mб
Скачать

2.2. Характеристика джерел струму, перевірочних та вимірювальних

приладів.

Для підривання зарядів електричним способом, як правило, застосовуються спеціальні підривні машинки (табл. 3), сухі батареї і елементи. Крім того, можуть бути використані акумуляторні батареї, рухомі електричні станції, а також освітлювальні та силові мережі місцевих електростанцій.

Незалежно від джерела струму, який використовується в кожному окремому випадку повинен проводитись розрахунок електровибухової мережі, а при використанні елементів і батарей повинно розраховуватися також необхідна їх кількість.

Конденсаторна підривна машинка КПМ-1А є найбільш розповсюдженим джерелом струму і складається із індуктора (малопотужного генератору перемінного струму), двох селенових випрямлячів, двох конденсаторів, неонової лампочки (індикатора готовності), двох омічних опорів, семи різноманітних контактів, металевого каркасу, приводу із ручкою і пластмасового корпусу (рис. 5).

Зовнішні габаритні розміри машинки 103×87×166 мм, вага 1,6 кг. Машинка переноситься на плечовому ремені в брезентовому футлярі (футляр має зовнішні розміри 156×106×196 мм і вагу близько 0,5 кг) разом з додатковим приладдям (пульт-пробник, з’єднувальний кабель, запасні приводні ручки).

Рис. 5 Загальний вигляд підривної машинки КПМ-1А:

а – у футлярі; б – без футляра;

1, 2 – лінійні затискачі; 3 – пружинна заслінка; 4 – приводна ручка; 5 – вікно неонової лампи; 6 – кнопка вибуху; 7 – пластмасовий корпус; 8 – кришка (окрема стінка) корпуса; 9 – металева пластинка з інструкцією; 10 – штепсельний роз’єм з контактами; 11 – заглушка штепсельного роз’єму; 12 – з’єднувальний кабель із розетками; 13 – брезентовий футляр; 14 – кришка футляра; 15 – плечовий ремінь; 16 – карман для укладання пульта та з’єднувального кабелю; 17 – пульт-пробник

Таблиця 3

Характеристики підривних машинок

Показники

КПМ-1А

КПМ-2

КПМ-3

ПМ-1

ПМ-3

ПМ-4

Маса, кг

1,6

6

2,3

7

3,2

0,1

Номінальна напруга (напруга на затискачах), В

1500

1500

1600

290

80

-

Найбільша допустима кількість електродетонаторів (ЕДП, ЕДП-р), що підривають одночасно, шт.

– з’єднаних послідовно

– з’єднаних паралельно

100

5

300

6

200

5

100

-

5-25

-

5

2

Загальний допустимий опір електропідривної мережі, Ом:

при послідовному з’єднанні електродетонаторів

при паралельному з’єднанні електродетонаторів

350

15

900

50

600

30

290

-

30-80

-

20

6

Принцип дії конденсаторних підривних машинок заснований на поступовому заряді накопичувального конденсатора від малопотужного джерела електричної енергії (індуктора) з подальшою миттєвою віддачею накопиченої енергії в зовнішню мережу (рис.6).

При встановленні приводної ручки в машинку контакти розрядного опору розмикаються, відключаючи його від накопичувального конденсатора. При обертанні приводної ручки за напрямом руху годинникової стрілки, автоматичний контакт замикається і підключає накопичувальний конденсатор на зарядку.

Напруга індуктора, що розвивається в результаті обертання ручки, підвищується за допомогою трансформатора. Підвищена напруга подається на випрямляч, що працює за схемою подвоєння напруги і, що складається з конденсатора подвоєння і селенових випрямлячів. Випрямлений струм через автоматичний контакт заряджає накопичувальний конденсатор.

Коли напруга на накопичувальному конденсаторі досягає величини 1500 В, сигнальна неонова лампа починає світитися, що свідчить про готовність машинки до здійснення вибуху.

З припиненням обертання ручки індуктора автоматичний контакт розмикається, що унеможливлює розряду накопичувального конденсатора через селенові випрямлячі. Свічення неонової лампи при цьому припиняється, хоча конденсатор залишається зарядженим.

Рис. 6 Електрична схема конденсаторної підривної машинки КПМ-1А

(приводна ручка вставлена):

1, 2 – лінійні затискачі; 3, 4 – лінійні контакти; 5 – кнопка вибуху; 6, 7 – контакти штепсельного роз’єму; 8 – накопичувальний конденсатор; 9, 10 – контакти для розрядки конденсатора; 11 – розрядний опір; 12 – автоматичний контакт; 13, 14 – селенові випрямлячі; 15 – конденсатор подвоєння напруги; 16 – трансформатор; 17 – баластовий опір; 18 – сигнальна неонова лампа; 19 – індуктор

При натисненні кнопки вибуху лінійні контакти підключають накопичувальний конденсатор до лінійних затискачів. Якщо до цих затискачів підключена електровибухова мережа, то по ній пройде струм і станеться вибух електродетонаторів.

У разі, коли з якої-небудь причини після приведення машинки КПМ-1А в положення готовності до вибуху вибух здійснено не буде (не буде натиснута кнопка вибуху), накопичувальний конденсатор може бути розряджений через розрядний опір.

Розрядка накопичувального конденсатора відбувається після вилучення приводної ручки з її гнізда, коли закриється пружинною заслінкою, що вивільнилася. При цьому контакти розрядного опору замикаються і підключають до нього конденсатор. Таким чином, при вийнятій приводній ручці провести вибух не можливо.

При користуванні підривною машинкою КПМ-1А потрібно:

– відкрити кришку брезентового футляра, великим пальцем лівої руки відсунути (обернути) пружинну заслінку, а правою рукою вставити в гніздо приводну ручку до упору;

– приєднати зачищені кінці магістральних проводів до лінійних затискачів машинки так, щоб оголені жили, не торкались одна одної і не зближувалися між собою;

– рівномірно обертати приводну ручку за напрямком руху годинникової стрілки із швидкістю 4 оберти в секунду (обертати ручку з меншою швидкістю не можна, оскільки при малій швидкості обертання можлива розрядка накопичувального конденсатора через селенові випрямлячі) до появи рівномірного підсвічення неонової лампи (обертати приводну ручку більше 15 секунд забороняється. Не рекомендується також заряджати машинку раніше чим за 2 хвилини до подачі команди “Вогонь”);

– для здійснення вибуху за командою “Вогонь” повністю натиснути кнопку вибуху;

– вийняти приводну ручку з гнізда;

– відключити кінці магістральних проводів та закрити кришку футляра.

При роботі з машинкою КПМ-1А:

– не допускається замикання лінійних затискачів металевими предметами;

– не допускається доторкатися лінійних затискачів руками у момент натиснення кнопки вибуху;

– після здійснення кожного вибуху приводну ручку обов’язково виймати з гнізда перед від’єднанням магістральних проводів від лінійних затискачів;

– оберігати машинку від дощу, вологи і грязі.

Справність підривної машинки КПМ-1А перевіряється підриванням двох паралельно з’єднаних електродетонаторів або електрозапалювачів, підключених до лінійних затискачів через проводний пульт. Машинка КПМ-1А перевіряється пультом-пробником.

Придатність машинки для тієї або іншої існуючої електровибухової мережі може бути перевірена підриванням двох паралельно з’єднаних електродетонаторів (електрозапалювачів) при додатковому опорі, відповідному повному розрахунковому опору цієї мережі.

Для підривання електродетонаторів в кількості, що перевищує вказані в таблиці 4, можна застосовувати дві паралельно з’єднані машинки КПМ-1А. В цьому випадку максимальна кількість електродетонаторів, що підриваються визначається по таблиці 4.

Таблиця 4

Кількість електродетонаторів, що підриваються двома з’єднаними підривними машинками КПМ-1А

Найменування електродетонаторів (електрозапалювачів), що підриваються

При послідовному з’єднанні

При паралельному з’єднанні

кількість электродето-наторів, шт.

загальній опір мережі,

Ом

кількість електородето-наторів, шт.

загальний опір мережі,

Ом

Електродетонатори з платино-іридієвим містком (ЕДП і ЕДП-р)

200

700

5

30

Електродетонатори з ніхромовим містком (ЕД-8-Е і ЕД-8-Ж)

200

600

4

30

З’єднання машинки виконується через контакти штепсельного роз’єму (рис. 5) за допомогою з’єднувального кабелю який входить в комплект кожної машинки, кінці якого обладнані розетками.

Накопичувальні конденсатори обох з’єднаних між собою машинок виявляються підключеними паралельно один до одного і можуть бути заряджені шляхом обертання приводної ручки будь-якої з цих машинок (приводні ручки мають бути вставлені в гнізда обох машинок). Вибух проводиться натисненням кнопки вибуху лише тієї машинки, до лінійних затискачів якої приєднані магістральні проводи електровибухової мережі.

Перевірочні і вимірювальні прилади призначені для виміру опорів, перевірки справності електровибухових мереж, електродетонаторів, проводів і джерел струму. До них відносяться лінійний міст ЛМ-48, малий омметр M-57 і пульти перевірки підривних машинок.

Соседние файлы в папке 945