2.3 Школа поведінкових наук, або біхевіористська школа, чи школа соціальних систем (1950 – по теперішній час).

Дослідники – Фредерік Герцберг, Девід МакКлелланд, Кріс Арджіріс та інші.

Головний результат – правильне застосування науки про поведінку сприяє ефективності як окремого працівника так і організації в цілому.

Наука про поведінку використовує дослідження мотивів поведінки працівників.

Саме представниками цієї школи розроблені мотиваційні теорії поведінки людей та на цій основі визначені шляхи підвищення ефективності організації, поєднання особистих та організаційних цілей. В основу розвитку ідей цієї школи лягли наукові доробки М.П.Фоллетт. Тут набули розвитку висловлені нею ідеї щодо зростання ефективності управління через дослідження поведінки робітників та інших психологічних особливостей взаємовідносин персоналу.

3.Менеджмент як наука управління, або школа кількісного підходу

Широке застосування в менеджменті математики, статистики, інженерних наук і пов'язаних з ними областей знань.

Основна особливість менеджменту як науки управління- це заміна словесних міркувань і описового аналізу моделями, символами і кількісними значеннями.

Використання комп'ютерів дозволило конструювати математичні моделі зростаючої складності, які наближаються до реальності.

Вплив кількісного підходу в менеджменті був значно меншим, ніж вплив школи поведінкових наук. Це пояснюється частково тим, що набагато більше число керівників щодня стикаються з проблемами людських відносин і людської поведінки, ніж з проблемами, які є предметом дослідження операцій.

Основні результати:

1. Більш повне розуміння складних управлінських проблем завдяки розробці і застосуванню моделей.

2. Допомога керівникам, які ухвалюють рішення в складних ситуаціях.

3. Застосування комп'ютерних інформаційних систем в менеджменті.

Зауваження: не всі складні управлінські проблеми можна описати кількісними характеристиками.

4.Наукові підходи в менеджменті

Процесний підхід (1920 – 1950 рр.) Основні результати:

Управління - процес безперервних і взаємозв'язаних дій. Ці дії називають управлінськими функціями.

Управлінські функції: планування, організація, мотивація, контроль.

Виконання управлінських функцій пов'язане з процесами ухвалення рішень і комунікаціями.

Системний підхід (почало 1950 – х років – по теперішній час)

Організація – відкрита система, яка складається з взаємопов'язаних підсистем.

Системний підхід передбачає розгляд найважливіших зв'язків організації із зовнішнім середовищем, які безпосередньо і значно впливають на властивості системи і вирішення завдань, які виникають в самій системі.

Ситуативний підхід. (1960 – х років – по теперішній час)

Ситуативний підхід – це концепція управління, яка стверджує, що для кожної ситуації в діяльності організації необхідні свої конкретні методи управління, які припускають аналіз чинників внутрішнього і зовнішнього середовища організації, під впливом яких виникла ця ситуація.