Модуль 1. Практичне заняття № 1

Модуль 1. ТЕМА 1. Розвиток та сучасний стан теорії управління

Менеджмент розвивався в залежності від розвитку економічних, політичних і соціальних умов.

1. Класичний менеджмент

1. Школа наукового управління (1885 – 1920 рр.)

До кінця Х1Х в. наукові теорії в області управління не застосовувалися.

Основоположник наукового менеджменту - Фредерік Тейлор, який в 1911 р. опублікував книгу «Принципи наукового управління» (Філадельфія, США).

З того часу управління стає самостійною областю наукового дослідження.

Школа наукового управління пов'язана з роботами Ф.Тейлора, Френка і Лілії Гілбрет, Генрі Ганта, Г. Емерсона.

Основні результати школи наукового управління:

1. Використання наукового аналізу для визначення кращого способу виконання робіт.

2. Необхідність розробки стандартних методів виконання робочих завдань.

3. Підбір працівників, найбільш здатних для виконання конкретних видів робіт, навчання працівників.

4. Забезпечення працівників ресурсами, необхідними для ефективного виконання ними робочих завдань.

5. Запровадження нормування праці та систематичне використання матеріального стимулювання для підвищення продуктивності праці.

6. Визнання управління окремим видом діяльності, який забезпечує виконання робочих завдань (планування та ліквідація перешкод в процесі роботи).

Результати школи наукового управління зосередились на змінах в організації робіт з метою підвищення ефективності неуправлінської роботи.

З часом виявилося, що для ефективності процесів управління недостатньо результатів школи наукового управління. З'явилися нові проблеми в процесі управління організаціями:

1. Зростання впливу соціального чинника в процесі виконання робіт, зростання потреб робітників (працівників).

2. Загострювалася проблема визнання різниці між працівниками як індивідами.

3. Проблема визнання керівниками професійності окремих працівників, ігнорувалися їх ідеї та пропозиції.

1.2 Концепція бюрократичної організації.

Автор концепції – Макс Вебер (1864-1920 рр.) – європейський (німецький) учений-соціолог.

Проблема, на вирішення якої була спрямована концепція бюрократичної організації, полягала у тому, що в кінці ХIХ і початку ХХ століття працівники працювали на конкретного власника, їх права не були захищені законами країни, тому власники могли досить погано поводитися зі своїми працівниками, будь-коли звільняти їх з роботи, не визнавати будь-яких прав працівників.

Основна робота Макса Вебера «Теорія суспільства і економічна організація» - 1920 р. містить концепцію бюрократичної організації, яка полягає у встановленні правил і процедур поведінки робітників і керівників в будь-якій ситуації та права і обв’язки кожного робітника і керівника.

Основні ідеї концепції бюрократичної організації:

1.Розподіл робіт між працівниками повинен здійснюватися за певними правилами, які офіційно затверджені в організації і відомі всім.

2. Посади в організації повинні мати ієрархічну побудову, тобто, кожна посада підкоряється вищестоячій.

3. Просування працівників по службових сходах вгору здійснюється залежно від їх кваліфікації, рівень якої визначається іспитом, або в залежності від досвіду чи навчання.

4. Всі адміністративні накази і розпорядження оформляються письмово і зберігаються в організації.

5. Менеджери повинні бути найманими працівниками, і не бути одночасно власниками підприємства, в якому вони виконують управлінські функції.

6. Мененджери, в своїх взаємостосунках з підлеглими, повинні дотримуватися певних правил, які є однаковими по відношенню до всіх підлеглих.

Використання концепції бюрократичної організації дозволило багатьом організаціям досягти високої ефективності діяльності.

Але слід пям'ятати, що неможливо розробити правила для всіх випадків життя.

В даний час слово «бюрократ» має негативний сенс, якщо вони відносяться до випадку, коли правила стають більш важливими, ніж людина.