- •Н.О.Коваленко
- •Робоча програма навчальної дисципліни
- •1.2 Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1.3 Опис навчальної дисципліни
- •1.4 Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Поняття інтелектуальної власності. Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності. Система охорони інтелектуальної власності в Україні
- •Тема 2. Правова охорона об'єктів патентного права. Правова охорона засобів індивідуалізації учасників товарного обігу, їх товарів і послуг. Правова охорона об'єктів авторського права та суміжних прав
- •Тема 3. Міжнародна правова охорона інтелектуальної власності. Захист прав інтелектуальної власності
- •Тема 4. Права та обов'язки власників охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності. Правова форма реалізації права на об'єкт інтелектуальної власності
- •1.5 Структура навчальної дисципліни
- •1.6 Теми лекційних занять
- •Розділ 2. Зміст аудиторної навчальної роботи
- •Особливості інститутів об'єктів права інтелектуальної власності. Об'єкти промислової власності
- •1. Художні (зображувальні) товарні знаки можуть мати вигляд:
- •Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності
- •Об'єкти авторського права
- •Об'єкти авторського та суміжних прав
- •Суб'єкти права інтелектуальної власності
- •Питання до експрес-опитування з теми 1:
- •Патент як форма охорони об'єктів промислової власності. Зміст патенту та умови патентоздатності винаходів, корисних моделей, промислових зразків.
- •Правила оформлення патенту
- •Особливості правової охорони нетрадиційних результатів інтелектуальної власності
- •Особливості правової охорони об'єктів авторського та суміжних прав
- •Права виробників фонограм або відеограм
- •Права організацій ефірного мовлення
- •Питання до експрес-контролю з теми 2
- •Тема 3 Міжнародна правова охорона інтелектуальної власності. Захист прав інтелектуальної власності
- •Міжнародна система інтелектуальної власності
- •Міжнародне патентування винаходів та корисних моделей
- •Процес патентування по системі рст (Patent Coоpеration Treaty)
- •Патентування через Європейське патентне відомство
- •Поняття захисту прав інтелектуальної власності. Відмінності захисту прав від охорони прав
- •Види порушень авторського права і суміжних прав
- •Способи захисту прав інтелектуальної власності: юрисдикційний (адміністративний, судовий) та неюрисдикційний (самозахист, звернення до третейського суду)
- •Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди trips
- •Особливості відповідальності за порушення у сфері інтелектуальної власності Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
- •Цивільно-правовий спосіб захисту прав
- •Кримінальна відповідальність за порушення прав
- •Завдання до експрес-контролю якості засвоєння знань лекційного матеріалу з теми 3
- •Тема 4. Права та обов'язки власників охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності. Правова форма реалізації права на об'єкт інтелектуальної власності
- •Права та обов'язки, що випливають з патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок Права авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків
- •Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Дострокове припинення чинності прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок та визнання їх недійсними
- •Поняття розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Види договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •Передача майнових прав
- •Матеріально-правові вимоги, що висуваються до авторських договорів
- •Поняття авторського договору. Ліцензійні договори: поняття, форма, терміни, умови. Класифікація ліцензійних договорів. Договір комерційної концесії (франчайзингу)
- •Умови авторського договору
- •Відповідальність сторін за порушення авторського договору
- •Припинення дії авторського договору
- •Передання прав на опів за договором лізингу
- •Завдання до експрес-контролю якості засвоєння знань лекційного матеріалу з теми 4
- •3. Методи навчання
- •3.1. Аудиторні методи навчання:
- •3.2. Методи самостійної підготовки:
- •4. Методи оцінювання
- •5. Розподіл балів, які отримують курсанти
- •5 А) денна форма навчання
- •5 Б) заочна форма навчання
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •6. Інформаційно-методичне забезпечення дисципліни
- •6.1. Методичне забезпечення
- •12.2 Рекомендована література Базова
- •12.1. Нормативно-правова література
- •12.1.1. Загальнодержавні нормативно-правові акти
- •12.1.2. Нормативно-правові акти
- •12.1.2.1. Міжнародні нормативно-правові акти
- •12.1.3 Базова навчально-методична література
- •12.3 Допоміжна
- •12.3.1 Допоміжна навчально-методична література
- •12.4. Статті у фахових наукових виданнях
- •13. Інформаційні ресурси
- •13.1. Перелік основних сайтів в глобальній мережі Internet
- •13.2 Нормативно-правова інформація
- •13.3. Інформація про підприємства
- •13.4 Віртуальні бібліотеки
- •14. Перелік контрольних питань
- •15. Термінологічний словник з курсу
- •Приклади фірмових знаків, тм у авіації
- •Река разноцветных птиц от Cato Partners
- •Bell патентует проект нового конвертоплана
Цивільно-правовий спосіб захисту прав
Суперечки, що пов'язані з порушенням прав інтелектуальної власності, підвідомчі судам загальної юрисдикції і вищому господарському суду. Якщо хоча б однією зі сторін у суперечці є фізична особа, то зазначена суперечка підвідомча суду загальної юрисдикції.
У випадку порушення прав потерпілий подає позов - заяву, звернену до суду, про відправлення правосуддя з метою захисту особистих чи майнових прав. У позовній заяві вказується форма захисту, розмір нанесеного збитку, приводяться докази обґрунтованості вимог.
Власник прав на ОІВ має право вимагати від порушника:
визнання прав власника;
відновлення положення, що існувало до порушення права;
припинення дій, що порушують право чи створюють погрозу його порушенню;
відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду тощо.
Якщо одночасно з порушенням майнових прав порушені особисті немайнові права автора, то він може зажадати майнову компенсацію за нанесення йому морального збитку, розмір якої визначається судом.
3aстосування цивільно-правових санкцій за порушення прав на ОІВ можливо в межах загального терміну позову, тобто протягом трьох років з дати, коли власник права довідався чи повинний був довідатися про порушення свого права.
Кримінальна відповідальність за порушення прав
Поряд з нормами цивільно-правового захисту прав на ОІВ, чинним законодавством передбачена також і кримінальна відповідальність. Кримінальна відповідальність наступає тільки тоді, коли матеріальна шкода завдана у значному розмірі (20 і більше) . За незаконне використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка винний карається штрафом від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до двох років або позбавлення волі до двох років з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення.
Якщо матеріальна шкода завдана у великому розмірі (200 і більше), або її вчинено повторно, то покарання за цей злочин - штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на термін до двох років, або позбавлення волі від 2 до 5 років, із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення.
Якщо збитки вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі (1000 і більше), - караються штрафом від 2000 до 3000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення. Так, незаконний випуск під своїм ім'ям чи присвоєння авторства на чужий твір науки, літератури чи мистецтва, а також незаконне відтворення чи поширення такого твору, присвоєння авторства на чужі об'єкти промислової власності чи розголошення без згоди автора змісту винаходу, корисної моделі чи промислового зразка до офіційної публікації про них визнається карним злочином.
Особи, авторські та суміжні права яких порушені, можуть: вимагати від порушника визнання та поновлення своїх прав; звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; подавати позови про відшкодування моральної шкоди; подавати позови про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій; вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав; вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації у засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень; вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об’єктів суміжних прав; вимагати прийняття інших, передбачених законодавством заходів, пов’язаних із захистом авторського права та суміжних прав.
Суд має право постановити рішення чи ухвалу про:
- відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
- відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
- стягнення з порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
- виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
- заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;
- вимагати від осіб, які порушують авторське право і суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, та про канали розповсюдження.
При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної шкоди суд зобов’язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката.
Слід зазначити, що чинні закони України про охорону прав на об’єкти промислової власності передбачають судове вирішення різних видів спірних питань, включаючи суд першої інстанції (юрисдикції), арбітражний або третейський суд. Забезпечення надійного судового захисту в цій сфері діяльності передбачено також відповідними міжнародними угодами і домовленостями, у т. ч. угодою про співпрацю між Україною і Європейським союзом, Генеральною угодою про тарифи і торгівлю (ГАТТ).
Згідно з чинним законодавством з питань охорони промислової власності, суди відповідно до їх компетенції розглядають такі спірні питання стосовно авторів промислової власності:
• про авторство на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин і породи тварин, товарні знаки і раціоналізаторські пропозиції;
• про встановлення власника охоронного документа;
• про порушення майнових прав власника охоронного документа;
• про встановлення факту використання об’єкта промислової власності;
• про винагороду авторів винаходів і промислових зразків та корисних моделей і про право компенсації за порушення авторських прав;
• про визнання охоронного документа недійсним, а також спірні питання, що стосуються питань охорони промислової власності.
Практика розгляду спірних питань у судах загальної юрисдикції підтверджує існування відповідних труднощів, пов’язаних переважно з відсутністю практики і відповідної кваліфікації судів у сфері інтелектуальної власності, зокрема патентного права.