- •Н.О.Коваленко
- •Робоча програма навчальної дисципліни
- •1.2 Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1.3 Опис навчальної дисципліни
- •1.4 Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Поняття інтелектуальної власності. Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності. Система охорони інтелектуальної власності в Україні
- •Тема 2. Правова охорона об'єктів патентного права. Правова охорона засобів індивідуалізації учасників товарного обігу, їх товарів і послуг. Правова охорона об'єктів авторського права та суміжних прав
- •Тема 3. Міжнародна правова охорона інтелектуальної власності. Захист прав інтелектуальної власності
- •Тема 4. Права та обов'язки власників охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності. Правова форма реалізації права на об'єкт інтелектуальної власності
- •1.5 Структура навчальної дисципліни
- •1.6 Теми лекційних занять
- •Розділ 2. Зміст аудиторної навчальної роботи
- •Особливості інститутів об'єктів права інтелектуальної власності. Об'єкти промислової власності
- •1. Художні (зображувальні) товарні знаки можуть мати вигляд:
- •Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності
- •Об'єкти авторського права
- •Об'єкти авторського та суміжних прав
- •Суб'єкти права інтелектуальної власності
- •Питання до експрес-опитування з теми 1:
- •Патент як форма охорони об'єктів промислової власності. Зміст патенту та умови патентоздатності винаходів, корисних моделей, промислових зразків.
- •Правила оформлення патенту
- •Особливості правової охорони нетрадиційних результатів інтелектуальної власності
- •Особливості правової охорони об'єктів авторського та суміжних прав
- •Права виробників фонограм або відеограм
- •Права організацій ефірного мовлення
- •Питання до експрес-контролю з теми 2
- •Тема 3 Міжнародна правова охорона інтелектуальної власності. Захист прав інтелектуальної власності
- •Міжнародна система інтелектуальної власності
- •Міжнародне патентування винаходів та корисних моделей
- •Процес патентування по системі рст (Patent Coоpеration Treaty)
- •Патентування через Європейське патентне відомство
- •Поняття захисту прав інтелектуальної власності. Відмінності захисту прав від охорони прав
- •Види порушень авторського права і суміжних прав
- •Способи захисту прав інтелектуальної власності: юрисдикційний (адміністративний, судовий) та неюрисдикційний (самозахист, звернення до третейського суду)
- •Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди trips
- •Особливості відповідальності за порушення у сфері інтелектуальної власності Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
- •Цивільно-правовий спосіб захисту прав
- •Кримінальна відповідальність за порушення прав
- •Завдання до експрес-контролю якості засвоєння знань лекційного матеріалу з теми 3
- •Тема 4. Права та обов'язки власників охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності. Правова форма реалізації права на об'єкт інтелектуальної власності
- •Права та обов'язки, що випливають з патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок Права авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків
- •Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •Дострокове припинення чинності прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок та визнання їх недійсними
- •Поняття розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Види договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •Передача майнових прав
- •Матеріально-правові вимоги, що висуваються до авторських договорів
- •Поняття авторського договору. Ліцензійні договори: поняття, форма, терміни, умови. Класифікація ліцензійних договорів. Договір комерційної концесії (франчайзингу)
- •Умови авторського договору
- •Відповідальність сторін за порушення авторського договору
- •Припинення дії авторського договору
- •Передання прав на опів за договором лізингу
- •Завдання до експрес-контролю якості засвоєння знань лекційного матеріалу з теми 4
- •3. Методи навчання
- •3.1. Аудиторні методи навчання:
- •3.2. Методи самостійної підготовки:
- •4. Методи оцінювання
- •5. Розподіл балів, які отримують курсанти
- •5 А) денна форма навчання
- •5 Б) заочна форма навчання
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •6. Інформаційно-методичне забезпечення дисципліни
- •6.1. Методичне забезпечення
- •12.2 Рекомендована література Базова
- •12.1. Нормативно-правова література
- •12.1.1. Загальнодержавні нормативно-правові акти
- •12.1.2. Нормативно-правові акти
- •12.1.2.1. Міжнародні нормативно-правові акти
- •12.1.3 Базова навчально-методична література
- •12.3 Допоміжна
- •12.3.1 Допоміжна навчально-методична література
- •12.4. Статті у фахових наукових виданнях
- •13. Інформаційні ресурси
- •13.1. Перелік основних сайтів в глобальній мережі Internet
- •13.2 Нормативно-правова інформація
- •13.3. Інформація про підприємства
- •13.4 Віртуальні бібліотеки
- •14. Перелік контрольних питань
- •15. Термінологічний словник з курсу
- •Приклади фірмових знаків, тм у авіації
- •Река разноцветных птиц от Cato Partners
- •Bell патентует проект нового конвертоплана
Патентування через Європейське патентне відомство
Ідея створення Європейської патентної організації була реалізована в 1977 р. в Мюнхені, коли набула чинності конвенція про видачу європейських патентів (Європейська патентна конвенція 1973 р.).
За станом на 22.10.2008 країнами-учасницями Європейської патентної конвенції є: Австрія, Бельгія, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Монако, Нідерланди, Норвегія, Об'єднане Королівство, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія, а також Албания*, Боснія і Герцеговина*, Македонія, колишня Республіка Югославія*, Сербія* (*Країни, відносно яких може бути розширено дію Європейського патенту).
Для здійснення процедури видачі європейського патенту Європейська патентна організація має адміністративну і фінансову самостійність. Її органом є Європейське патентне відомство, що знаходиться в Мюнхені і має філіал в Гаазі. Відомство проводить прийом, розгляд і публікацію заявок на винаходи, і видачу патентів на винаходи.
Європейська патентна конвенція регулює тільки процедуру видачі європейського патенту, який з дати його публікації в тих країнах, для яких він був виклопотаний, закріплює за патентовласником ті ж права, які надаються національним патентом.
У конвенції закріплений принцип вільного доступу для представника будь-якої країни незалежно від її членства в Європейській патентній організації. Тому заявка може бути подана будь-якою особою незалежно від його громадянства і місця проживання (місця перебування), фізичним або юридичним, сумісно або індивідуально. Заявка може подаватися з прошенням конвенційного пріоритету.
Порядок видачі європейських патентів дає практичну перевагу, що полягає в подачі єдиної заявки на одній мові (англійському, німецькому або французькому) в одне патентне відомство.
Заявка може бути подана в Європейське патентне відомство в Мюнхені, Гаазі або Берліні або в національне патентне відомство будь-якої з країн-учасниць Європейської патентної конвенції. По заявці проводиться формальна експертиза, здійснюється пошук, публікація відомостей про заявку і звіту про пошук. По клопотанню заявника проводиться експертиза по суті, в ході якої винахід перевіряється на відповідність його критеріям охороноздатності: новизні, рівню винахідництва, промисловій застосовності. За наслідками проведення експертизи ухвалюється рішення про видачу або відмову у видачі європейського патенту відносно вказаних країн. Об'єм виняткових прав, що надається європейським патентом, в кожній із вказаних країн буде такою ж, неначебто в цих країнах були одержані національні патенти. Європейський патент діє протягом 20 років з дати подачі заявки.
Представництво заявника перед Європейським патентним відомством здійснюється європейськими патентними повіреними. Патентбюро співробітничає з європейськими патентними повіреними, які можуть представити Ваші інтереси при отриманні європейського патенту.
На Африканському континенті діють:
1. Африканська організація інтелектуальної власності (ОАРІ), створена відповідно до підписаної в 1977 році Бангійської угоди для франкомовних країн Центральної і Західної Африки. Станом на січень 1998 року до складу ОАРІ входило 14 країн. Відповідно до Угоди створене єдине патентне відомство, розташоване в м. Яунде (Камерун). Прийняте в рамках Угоди єдине для всіх країн-учасниць законодавство у сфері охорони промислової власності з багатьох положень близьке до відповідного законодавства Франції.
2. Африканська регіональна організація промислової власності (АКІРО) створена у грудні 1976 року на Дипломатичній конференції англомовних країн Африки в м. Лусака (Замбія). Угода про створення цієї Організації набрала чинності в лютому 1978 року. До грудня 1985 року Організація функціонувала під назвою «Організація промислової власності англомовних країн Африки». У 1982 році Угоду було доповнено підписаним у м. Хараре Протоколом про патенти і промислові зразки Організації. Протокол містить шість статей, в яких закріплено основні принципи охорони винаходів і промислових зразків. Детальніші положення, що конкретизують статті Протоколу, містяться в Інструкції до нього. Обидва правових акти набрали чинності у квітні 1984 року.
Прийняття згаданого Протоколу завершило створення системи видачі патентів в англомовних країнах Африки, що є учасницями ARIPO (Ботсвана, Гамбія, Гана, Замбія, Зімбабве, Кенія, Малаві, Судан, Уганда). У рамках ARIPO створено єдине ^ Відомство промислової власності англомовних країн Африки з метою видачі патентів за єдиною процедурою і на основі єдиних для країн-учасниць вимог до заявок на винаходи. Встановлена Протоколом система не передбачає видачі єдиного для країн-учасниць патенту. Охоронні документи, що видаються цим Відомством, діють у країнах-учасницях як національні охоронні документи.
У країнах-учасницях ARIPO єдине законодавство у сфері охорони інтелектуальної власності відсутнє, тому патент, виданий Відомством цієї Організвції, отримує статус національного тільки після спеціального схвалення його відомством країни-учасниці, що здійснюється у вигляді мовчазної згоди після встановленого шестимісячного терміну, тобто якщо протягом цього періоду не надійшла відмова. У країнах, що не мають власного законодавства з охорони промислової власності (Ботсвана, Гамбія, Гана, Кенія, Уганда), застосовується режим реєстрації іноземного патенту.