4.6.2. Порядок виконання профілювання транспортних шляхів

За допомогою повздовжнього профілю виконується вертикальне планування oci транспортного шляху. Вертикальний масштаб профілю беруть в 10 разів крупніше горизонтального. Робота iз складання повздовжнього профілю траси складається з чорного профілю i побудови червоної лінії.

Чорним профілем називається профіль траси, побудований за відмітками точок траси, одержаних безпосередньо в полі i тому вони відображають існуюче положення цих точок на час нівелювання. Bci лінії i підписи чорного профілю виконуються чорною тушшю.

Проектною лінією називається профіль oci траси, який вона повинна мати після виконання земляних робіт. Bci лінії i записи, що відносяться до проектної лінії, виконуються червоною тушшю.

Побудова чорного профілю починається з вибору горизонтального та вертикального масштабів і відмітки умовного горизонту. Як правило, профіль викреслюють на міліметровому папері.

Після проведення лінії горизонту в масштабі відкладають пікети i проміжні точки. В кожній одержаній точці встановлюють перпендикуляр до лінії умовного горизонту i на перпендикулярах відкладають у вертикальному масштабі профільні відмітки, які дорівнюють різниці відміток точок i умовного горизонту з заокругленням до 1 см.

При проектуванні червоної лінії розглядається декілька варіантів i вибирають той, який відповідає вимогам мінімуму земляних робіт та забезпечує заданий ухил лінії.

Відмітки проектної лінії в нульовому i кінцевому пікетах, як правило, відомі. Таким чином, постає завдання провести проектну лінію на профілі між двома заданими відмітками початку i кінця лінії.

Для кожної точки визначаються відмітки червоної лінії. Робочими відмітками називаються різниці червоних і чорних відміток однієї і тієї ж точки. Вони визначають глибину виїмки, або висоту насипу в даній точці. Перетини червоної лінії з чорною лінією профілю називається точками нульових робіт.

Приклад зображення профілю в’їзної траншеї зображено на рис. 4.7.

Рис.4.7. Профіль в’їзної траншеї

4.7. Маркшейдерське забезпечення екскаваторних робіт

При вийманні гірничої маси екскаваторами виконується її навантаження на транспортні посудини. Для ефективного та безпечного ведення робіт необхідно дотримуватись визначених геометричних параметрів гірничих виробок.

Висота уступу не повинна перевищувати параметрів виймального механізму для того, щоб не утворювались у верхній частині уступу нестійкі «козирки» із розрихлених порід.

Величини елементів уступів та бортів кар’єру маркшейдер визначає за результатами зйомки та періодично представляє відомості про стан гірничих виробок, де зазначаються: проектна та фактична відмітка робочих площадок уступів, ширина робочих площадок, кути відкосів уступів та кути розгону борту кар’єра та ін. За цими даними виправляються ділянки гірничих виробок, де наявні відступи від допустимих параметрів.

При зйомці гірничих виробок тахеометричним способом відстань між пунктами зйомочної мережі на уступі не повинно перевищувати 400 м (М 1:2000). У випадку необхідності допускається визначення додаткових пунктів зйомочної мережі прокладанням висячого теодолітного ходу із однією стороною. Довжина сторони не повинна перевищувати 400 м.

Відстань від інструмента до реєчної точки, як правило, не повинно перевищувати 200 м при зйомці в масштабі 1:2000.

Рейку встановлюють на всіх характерних точках контурів та поверхонь, що знімаються. Відстань між рейочними точками при зйомці в масштабі 1:2000 не повинно перевищувати 30 м, якщо бровка уступу складна, і 40 м, якщо бровка витягнута, близька до прямолінійної.

На планах гірничих виробок по горизонтам гірничих робіт зображають контури уступу, виписують висотні відмітки на верхній і нижній бровках і при необхідності відмітки на робочих площадках.