Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия АЕП книжка 2 - А5.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
388.61 Кб
Скачать

1.4. Опис лабораторної установки

В лабораторній роботі використовуються модулі з ОП, набірне поле, набір змінних резисторів, ємностей та транзисторів, електронно-променевий осцилограф С1-83 або С1-68, генератор вимірювальних сигналів зі змінною формою сигналів, джерело живлення постійної напруги . Схеми для дослідження властивостей логарифмуючих підсилювачів зображено на рис. 3.1, рис. 3.2, рис. 3.3.

Рис. 3.1

Рис. 3.2

Рис. 3.3

Схеми для дослідження властивостей антилогарифмуючих підсилювачів зображено на рис. 3.4, рис. 3.5, рис. 3.6.

Рис. 3.4

Рис. 3.5

Рис. 3.6

1.5. Порядок виконання роботи.

1. Ознайомитись з лабораторною установкою та методичними вказівками.

2. Перевірити працездатність та відкалібрувати прилади, що використовуються в робочому лабораторному місці.

3. Зібрати коло для дослідження властивостей логарифмуючого підсилювача, рис. 3.1.

4. Дослідити функціональні можливості логарифмуючого підсилювача, його точність та динамічний діапазон. Для цього зняти осцилограми вхідного та вихідного сигналів логарифмуючого підсилювача, змінюючи амплітуду вхідного сигналу. Амплітуду вхідного сигналу змінювати за допомогою регулятора генератора або пасивного резистивного дільника. Форма вхідного сигналу – трикутна та синусоїдальна.

5. Дослідити залежність основних параметрів та характеристик підсилювача п. 4. в залежності від номіналів його елементів опорів R1, R2, RН та типу транзистора VT (його провідності та параметрів). Результати досліджень фіксувати у вигляді осцилограм вихідного сигналу підсилювача.

6. Виконати дослідження пунктів 4. і 5 для логарифмуючих підсилювачів рис. 3.2, рис. 3.3.

7. Виконати дослідження п. 4. і 5 для антилогарифмуючих підсилювачів рис. 3.4, рис. 3.5, рис. 3.6.

1.6. Обробка результатів.

1. Для кожної схеми, що досліджувалась, використовуючи осцилограми вхідних сигналів графічно або аналітично (по відлікам) визначити ідеалізовані (точні) відгуки (вихідні сигнали).

2. Визначити для кожної схеми, що досліджувалась, абсолютну похибку функціонального перетворення вхідного сигналу, віднімаючи графічно або аналітично (по відлікам) від осцилограм вихідних сигналів відповідні ідеалізовані (точні) відгуки, що були визначені по розрахункам п. 4.1.

3. Порівнюючи часові залежності абсолютної похибки функціонального перетворення визначити вплив на її значення наступних факторів:

– амплітуди вхідного сигналу та його полярності;

– швидкості зміни вхідного сигналу;

– значення номіналів пасивних елементів пристроїв;

– вплив навантаження;

– значення параметрів активних елементів пристроїв, у тому числі транзисторів та діодів.

4. Порівняти отримані результати з довідниковими даними та обрахунками значень відгуків пристроїв, що досліджувалися.

5. По результатам досліджень та розрахунків зробити висновки і дати рекомендації щодо отриманих режимів роботи логарифмуючих та антилогарифмуючих підсилювачів.

6. Результати досліджень та розрахунків оформити у вигляді звіту, що підлягає індивідуальному захисту.

1.7. Зміст звіту. Звіт повинен містити:

1. Структурні схеми досліджуваних пристроїв.

2. Результати розрахунків.

3. Зробити висновки: про об’єм виконаної роботи, чи досягнена мета роботи, чи практичні результати співпали з теоретичними.