1.4. Опис лабораторної установки

В лабораторній роботі використовуються модулі з ОП, набірне поле, набір змінних резисторів, ємностей та діодів, електронно-променевий осцилограф С1-83 або С1-68, генератор вимірювальних сигналів зі змінною формою сигналів, джерело живлення постійної напруги . Схеми для дослідження властивостей АД відповідно з відкритим та закритим входами зображено на рис. 4.1, рис. 4.2.

Рис. 4.1

Рис. 4.2

Схеми для дослідження властивостей АД з каскадним включенням схем із закритим та відкритим входом зображено на рис. 4.3. Схеми для дослідження властивостей АД розмаху зображено на рис. 4.4.

Рис. 4.3

Рис. 4.4

Активну схему досліджуваного АД зображено на рис. 4.5

Рис. 4.5

1.5. Порядок виконання роботи.

1. Ознайомитись з лабораторною установкою та методичними вказівками.

2. Перевірити працездатність та відкалібрувати прилади, що використовуються в робочому лабораторному місці.

3. Зібрати коло для дослідження властивостей пасивного АД, рис. 4.1

4. Дослідити функціональні можливості амплітудного детектора, принцип його роботи та точність детектування в залежності від частоти, амплітуди вхідного гармонічного сигналу, ємності конденсатора С₁, величини навантаження R_Н. Для цього зняти осцилограми вхідного і вихідного сигналів АД для різних варіантів співвідношень вказаних параметрів.

5. Виконати дослідження за програмою п. 4. для схеми АД, рис. 4.2.

6. Виконати дослідження за програмою п. 4. для схеми АД, рис. 4.3.

7. Виконати дослідження за програмою п. 4. для схеми АД, рис. 4.4

6. Зібрати коло для дослідження властивостей активного АД, рис. 4.5

7. Дослідити принципи роботи, функціональні властивості та точність детектування активного АД, рис. 10, в залежності від амплітуди і частоти вхідного гармонічного сигналу, ємності конденсатора С, номіналів опорів R₁ та R₂, а також від величини опору навантаження R_Н. Для цього зняти осцилограми вхідної та вихідної напруг детектора при зміні вказаних параметрів.

1.6. Обробка результатів.

1. Для кожної схеми АД, що досліджувалась, використовуючи осцилограми вхідних сигналів графічно або аналітично визначити ідеалізовані значення вихідних сигналів.

2. Визначити для кожної схеми, що досліджувалась, абсолютну похибку функціонального перетворення вхідного сигналу, віднімаючи графічно або аналітично (по відлікам) від осцилограм вихідних сигналів відповідні ідеалізовані (точні) відгуки, що були визначені по розрахункам п. 1.

3. По результатам досліджень побудувати залежності та виконати їх аналіз точності детектування в залежності від наступних факторів:

а) амплітуди і частоти вхідного сигналу;

б) значення номіналів пасивних елементів схем АД;

в) значення величин опору навантаження;

г) в наявності в схемі активних елементів.

4. Порівняти отримані результати з довідниковими даними та обрахунками значень відгуків пристроїв, що досліджувалися.

5. По результатам досліджень та розрахунків зробити висновки і дати рекомендації щодо отриманих режимів роботи логарифмуючих та антилогарифмуючих підсилювачів.

6. Результати досліджень та розрахунків оформити у вигляді звіту, що підлягає індивідуальному захисту.

1.7. Зміст звіту. Звіт повинен містити:

1. Структурні схеми досліджуваних пристроїв.

2. Результати розрахунків.

3. Зробити висновки: про об’єм виконаної роботи, чи досягнена мета роботи, чи практичні результати співпали з теоретичними.