1.4. Опис лабораторної установки
В
лабораторній роботі використовуються
модулі з ОП, набірне поле, набір змінних
резисторів, електронно-променевий
осцилограф С1-83 або С1-68,
генератор вимірювальних сигналів
Г3-112, джерело живлення постійної напруги
.
Схема для дослідження властивостей
підсилювача, що інвертує зображена на
рис. 1.1.
Рис. 1.1. Підсилювач, що інвертує
Схема для дослідження властивостей суматора, що інвертує зображена на рис. 1.2.
Рис. 1.2. Суматор, що інвертує
Схема для дослідження пристрою віднімання зображена на рис. 1.3.
Рис. 1.3. Пристрій віднімання
1.5. Порядок виконання роботи.
1. Ознайомитися з досліджуваними схемами пристроїв і методичними вказівками.
2. Перевірити працездатність і відкалібрувати прилади, що використовуються в установці.
3. Зібрати ланцюг для дослідження властивостей підсилювача, що інвертує (рис. 1.1).
4. Дослідити
принцип інверсного підсилення, а також
залежність коефіцієнта підсилення ОП
по напрузі
від
значення номіналів опорів R1
і R2.
5. Дослідити
наступні основні параметри ОП для схеми
включення рис. 1.1 при
згідно визначень, даних в теоретичних
відомостях: напруга зсуву, швидкість V
наростання
,
час встановлення
,
час відновлення
,
АЧХ.
6. Зібрати коло для дослідження властивостей суматора, що інвертує напруги, рис. 1.2. Дослідити принцип інверсного додавання, точність виконання цієї операції, а також параметри додавання залежно від значень вхідних опорів і опору зворотному зв'язку.
7. Зібрати ланцюг для дослідження властивостей пристрою віднімання (суматора алгебри), рис. 1.3. Дослідити принцип роботи суматора алгебри, точність виконання цієї операції, а також параметри додавання (віднімання) залежно від значень вхідних опорів і опорів зворотного зв'язку.
1.6. Обробка результатів.
1. За типом ОП, визначеним на корпусі мікросхеми, використовуючи довідкові дані, визначити номінальні значення його основних параметрів. Порівняти ці значення з результатами п. 5, зробити висновки про працездатність ОП.
2. Для
п. 4, п. 6, п. 7 використовуючи
значення параметрів елементів схем,
розрахувати похибки виконання операцій,
а також її параметри (коефіцієнти
передачі
).
Порівняти результати розрахунків з
експериментальними даними.
3. За результатами досліджень і розрахунків зробити висновки.
4. Результати досліджень і розрахунків оформити у вигляді звіту, який підлягає індивідуальному захисту.
1.7. Зміст звіту. Звіт повинен містити:
1. Структурні схеми ОП, що досліджувалися у лабораторній роботі.
2. Результати розрахунків.
3. Зробити висновки: про об’єм виконаної роботи, чи досягнена мета роботи, чи практичні результати співпали з теоретичними.
1.8. Контрольні тестові питання.
1. Чим визначається вхідний опір масштабуючого підсилювача?
2. Чим визначається коефіцієнт підсилення масштабуючого підсилювача?
3. Чим реалізується активний пристрій додавання?
4. Чим реалізується активний пристрій віднімання?
5. Чому дорівнює опір кола ЗЗ масштабуючого підсилювача при коефіцієнті передачі 2,5 і вхідному опору 2кОм?
6. Яка буде форма вихідного сигналу масштабуючого підсилювача при пилкоподібній формі вхідного сигналу?
7. Чому дорівнює опір кола ЗЗ пристрою додавання при масштабуючих множниках доданків m1=1, m2=10 та опору першого вхідного кола 100Ом?
8. Чому дорівнює вхідний струм масштабуючого підсилювача при подачі на його вхід постійної напруги 1В, опору вхідного кола 2кОм, опору кола ЗЗ 8кОм?
8. Чому дорівнює струм кола ЗЗ масштабуючого підсилювача при подачі на його вхід постійної напруги 1В, опору вхідного кола 2кОм, опору кола ЗЗ 8кОм?
9. Чому дорівнює напруга на виході масштабуючого підсилювача при подачі на його вхід постійної напруги 1В та значеннях опору вхідного кола 0,1кОм, опору кола ЗЗ 100кОм?