3. Оформлення випускної роботи

Загальний обсяг випускної роботи, включаючи додатки та список використаної літератури, повинен складати для: бакалаврських робіт – не менше 80 друкованих аркушів, дипломних робіт – до 110 друкованих аркушів (шрифт TNR – 14, інтервал – 1,5).

Випускна робота має бути написана (надрукована) чітко, розбірливо, без помилок та виправлень на білому папері формату А4. Аркуш випускної роботи повинен мати поля: ліве – 30 мм, верхнє – 20 мм, праве – 10 мм, нижнє – 20 мм (додаток 3). Нумерація сторінок повинна бути наскрізною, тобто всі сторінки роботи, враховуючи ілюстрації та додатки, нумеруються від титульної до останньої сторінки без пропусків та повторів, а також літерних доповнень. Першою сторінкою вважається титульна (додаток А, Б), на якій цифра 1 не ставиться. Друга сторінка повинна мати зміст роботи, в якому потрібно вказувати тільки початкову сторінку кожного розділу (параграфа). Необхідно також дотримуватися певного розподілу роботи на окремі логічні частини, кожна з яких повинна мати назву, що відтворює її зміст.

Текст випускної роботи має ілюструватись рисунками, схемами, фотографіями, графіками, діаграмами, таблицями тощо. Наявність ілюстрацій залежить від змісту матеріалу та поставленої мети. Вони розміщаються за текстом або виносяться на окрему сторінку.

Таблиці випускної роботи мають бути уніфікованими, а цифрова інформація – достовірною. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який відтворює її зміст. Заголовки розміщують над таблицею. Всі таблиці нумеруються. Праворуч над заголовком з великої літери пишуть слово “Таблиця” та вказують її порядковий номер. Знак “№” перед цифрою не ставиться. Всі таблиці слід нумерувати наскрізно. Наприклад, 2-гу таблицю 2-ого розділу слід пронумерувати “таблиця 2.2”.

Вертикальні графи нумерують у тих випадках, коли в тексті на них є посилання, якщо таблицю частково переносять на наступну сторінку, а також при виконанні розрахунків за даними, які розміщені в різних графах. Назви граф пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов’язані з назвою, – з малої, в інших випадках – з великої. Графу “№” в таблицю не включають. Якщо таблицю переносять на іншу сторінку, то пишуть: “Продовження таблиці”. Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті, вказуючи її номер і слово “таблиця” в скороченому вигляді. Таблиця повинна бути розміщена уздовж сторінки або впоперек з відповідним поворотом її за годинниковою стрілкою.

При оформленні таблиць, слід дотримуватися таких параметрів: шрифт TNR – 12, інтервал – 1,0.

Кількість ілюстрацій, які розмішуються у випускних роботах, визначається їх змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту роботи зрозумілості та конкретності. Всі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, діаграми тощо) називають рисунками і нумерують послідовно.

Номер і назву рисунка пишуть під графічними зображеннями. Всі ілюстративні матеріали розміщують одразу ж після посилання на них у тексті роботи.

Список використаної літератури розміщують в кінці роботи за алфавітним порядком. Його необхідно подавати у такій послідовності:

1) закони, нормативні акти та положення державного значення;

2) літературні та наукові джерела;

3) матеріали періодичних видань;

4) електронні джерела.

Для кожного джерела вказують прізвище, ініціали автора, повну назву видання, місце видання, видавництво, рік видання. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу або газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети.

Формули, якщо вони подаються у випускній роботі, вписують чорним чорнилом і нумерують арабськими цифрами. Порядковий номер наводять в круглих дужках напроти формули. Номер пишуть на рівні нижнього рядка формули, до якої він належить. При посиланні в тексті на формулу необхідно вказати її повний номер в дужках, наприклад: “у формулі (1.1)”. Після формули пишуть слово “де” і розшифровують позначення в такій послідовності, в якій вони подані у формулі. Після слова “де” двокрапка не ставиться. Наприклад,

Р=А_п/Т₁, (1.1)

де Р – продуктивність праці, од. виміру;

А_п – затрати праці, од. виміру;

Т₁ – період, од. виміру.

При висвітленні теоретичних аспектів проблеми, студент має наводити посилання на першоджерела. Посилання на першоджерела наводяться відразу після відповідної цитати, таблиці, рисунку або цифрових даних у квадратних дужках. Наприклад, 3, с. 174, що означає, що студент використав 3-тє літературне джерело у списку літератури, а 174 – це відповідно номер сторінки у книзі з якої була використана інформація.

У якості додатків до випускної роботи можуть виступати допоміжні матеріали (проміжні математичні розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації допоміжного характеру, схеми тощо). Кожний додаток починають з нової сторінки. У правому верхньому куті пишуть слово “Додаток”. Він повинен мати тематичний заголовок. Якщо у дипломній (кваліфікаційній) роботі є два або більше додатків, їх послідовно нумерують арабськими цифрами (без знаку “№”) або літерами. Наприклад: “Додаток 1” чи “Додаток А”. Нумерація сторінок в додатках здійснюється в межах одного додатка. Крім того, на другій та подальших сторінках додатка потрібно у верхньому куті праворуч вказати “Продовження додатка…” Посилання на додатки в текстовій частині роботи є обов’язковим.

Випускну роботу слід подавати у твердій обкладинці. На титульній сторінці повинні бути підписи студента та керівника роботи.

Для ілюстрації основних положень випускної роботи студент готує відповідні демонстраційні таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо.