2.4. Шляхи удосконалення інформаційного забезпечення державного регулювання ринку праці

Роль інформаційних технологій в діяльності служби зайнятості надзвичайно велика. Успішно використовується Єдина інформаційно-аналітична система (ЄІАС), яка призначена для інформаційної підтримки та автоматизації організаційно-технологічних процесів у структурних підрозділах служби зайнятості. Ця система дозволила вести діяльність державної служби зайнятості України в динамічному режимі функціонування відповідно до Єдиної технології обслуговування незайнятого населення.

Інформаційні технології в державній службі зайнятості розвиваються відповідно до глобальних тенденцій розвитку інформатики. Розглянемо коротко ці глобальні тенденції.

Основу сучасних інформаційних технологій становлять бази даних (БД) і системи управління базами даних (СУБД). Бази даних можна уявити як пов’язані між собою групи записів і ці записи у межах кожної групи мають однакову структуру. БД містять інформацію про стан деяких об’єктів і їх зв’язків та, як правило, мають певну тематичну спрямованість.

Зазвичай БД масштабу підприємства або більшого масштабу спільно використовуються різними програмними системами і/або користувачами у межах деякої автоматизованої інформаційної системи. Роль БД як єдиного засобу зберігання, обробки і доступу до великих обсягів інформації надзвичайно велика і постійно зростає. При цьому спостерігається тенденція постійного збільшення обсягів інформації, що зберігається в БД, і це тягне за собою вимогу покращення характеристик таких БД та пошук нових принципів їх організації.

Єдина інформаційно-аналітична система (ЄІАС), яка використовується в ДСЗУ, побудована за згаданими принципами.

Нині найбільш широко використовуваною моделлю даних є реляційна модель, яка передбачає зберігання даних у вигляді записів, згрупованих у пов’язані між собою таблиці, що відповідають певним обмеженням, які полегшують їх обробку. Ця модель задає математичні операції з таблицями, в результаті яких можуть бути отримані різні зрізи і поєднання даних з набору реляційних (що відповідають деяким обмеженням) таблиць БД. Нині реляційні СУБД домінують серед систем управління даними. Класична реляційна модель даних не містить засобів, що дозволяють моделювати реальну поведінку об’єктів. Нині при розробці інформаційних систем широко використовується об’єктно-орієнтований підхід (ООП). Парадигма OOП базується на трьох принципах: інкапсуляцієї, поліморфізму і спадкування.

Інший порівняно новий і перспективний підхід для вирішення інформаційно-аналітичних завдань – OLAP-технологія обробки інформації (Online Analytical Processing – аналітична обробка в реальному часі). OLAP структурує базу даних в модель для запитів. Найчастіше для цього використовується багатовимірна модель даних. Основними поняттями багатовимірної моделі даних є вимір і показник. Вимір – це набір однотипних даних, які створюють грані гіперкуба даних, наприклад найбільш часто використовувані в аналізі часові виміри – дні, місяці, квартали, роки. Прикладами географічних вимірів можуть бути міста, райони, області. У багатовимірній моделі даних виміри відіграють роль індексів, використовуваних для ідентифікації конкретних значень (показників), що перебувають в осередках гіперкуба, усі виміри якого рівноправні.

Головними перевагами використання OLAP є істотне підвищення продуктивності системи і забезпечення можливостей модифікації бази даних для динамічного формування звітів і документів.

Для вирішення завдань оперативної обробки інформації нині використовуються OLTP-системи (Online Transaction Processing – обробка транзакцій в реальному часі). Термін OLTP застосовують до систем, які призначені для введення, структурованого зберігання і обробки інформації в режимі реального часу. Прикладом OLTP може слугувати система, яку використовують у великих магазинах і на складах, де в одиницю часу може списуватися велике число найменувань товарів з підрахунком загального балансу, і в той же час значна кількість найменувань може бути прийнята на облік. До того ж типу належать системи продажу авіа- і залізничних квитків. OLTP-системи охоплюють широкий набір задач у багатьох галузях: у фінансовій і комерційній діяльності – банківські й біржові операції, в промисловості – реєстрація технологічних актів, в статистиці – реєстрація відвідувань (наприклад, заходів, веб-сайтів і тому подібне), в господарській діяльності – автоматизація бухгалтерського і складського обліку, обліку документів і тому подібне.

Ще одна тенденція розвитку інформаційних технологій пов’язана із зростанням попиту на інтелектуальний доступ до інформації. Це особливо проявляється при організації логічної обробки інформації в системах баз знань, на основі яких створюються сучасні експертні системи.

Необхідність застосування аналітичних технологій для розв’язання інформаційних задач служби зайнятості призвело до неабияких змін у вирішенні питання про вибір базової платформи ЄІАС. На даний час прийнято рішення про застосування СУБД Oracle замість СУБД Informix як платформи Єдиної інформаційно-аналітичної системи в службі зайнятості. Це рішення в свою чергу призвело до зміни технологічних принципів обслуговування клієнтів і як наслідок до заміни Єдиної технології незайнятого населення (ЄТОНН) та Єдину технологію надання соціальних послуг (ЄТНАСП).

Переваги СУБД Oracle у якості базової платформи ЄІАС порівняно з СУБД Informix, насамперед це можливість застосування технологій аналітичної обробки даних з метою видобутку прихованих даних та знань в базах даних ЄІАС, які відомі як технології видобутку даних або технології Data Mining. На даний час технології Data Mining підтримуються такими СУБД, як Oracle, Microsoft SQL Server та IBM DB2.

Стандарти Data Mining торкаються трьох основних аспектів: уніфікації інтерфейсу (стандарт CWM), вироблення єдиної угоди про зберігання й передачу моделей (стандарт PMML) і рекомендації з організації процесу Data Mining у цілому (стандарт CRISP). Вони використовуються для організації єдиного підходу в застосуванні технологій Data Mining для розв’язання основних описових і прогнозувальних задач аналізу даних.

Умовно можна вважати, що ми зараз переживаємо кінець епохи мікрометрової технології, яка отримала таку назву згідно з мінімальними розмірами виробів, на які здатні сучасні засоби. Мікроелектронну епоху з попередніми (міліметровою, метровою і т.д.) об’єднує спільність класичних фізичних законів, наприклад, законів Ньютона, Ома, Максвелла. Це правило починає порушуватись при розмірах в десяті і соті частки мікрометра. Зона цих розмірів підпорядкована квантовим законам, в яких проявляє себе хвильова природа електрона. Саме на цій території мають здійснитися нанотехнології. В даному випадку ми переходимо від суцільних речовин класичних технологій до атомно-молекулярних структур речовин квантової технології. Людство вступає в епоху біо/нанотехнологій, в якій зникає грань між живою і неживою природою.

Суттєвою відзнакою квантової нанотехнології від класичної є також те, що вона принципово обчислювальна технологія. Необхідність попереднього конструювання, моделювання і розрахунку бажаних атомно-молекулярних систем є суттєвою необхідністю такої технології, тому що дослідження багаторозмірного простору дизайну молекулярних структур засобами фізичного експерименту неможливо. У фізиків навіть з’явився термін – обчислювальна нанотехнологія (ОНТ). Все це стало можливим в результаті значних змін як в якості обчислювальних моделей і алгоритмів, так і комп’ютерних систем, що сталися на рубежі століття теперішнього і минулого.

На межі ХХ століття світ був настільки перенасичений інформацією, що стали говорити про “інформаційний вибух”. Інформації накопичено так багато, і темпи її зростання стали такими великими, що жодна людина вже не в змозі оволодіти всіма необхідними для своєї діяльності відомостями. Особливо це відчувається в науковій сфері. Число книг, статей, патентів, рефератів, інтернет-повідомлень стало настільки великим, що для людини виявилось фізично неможливим переробити всі дані в необхідному обсязі для розв’язання тої чи іншої проблеми. Треба також взяти до уваги, що будь-яких перспектив на зменшення обсягів інформації не передбачається. Більш того, чітко проглядається тенденція прискореного зростання темпів накопичення інформації. Все це проходить на фоні поглибленого розуміння ролі інформаційних технологій як абсолютно необхідної умови новітніх досліджень.

Для розв’язання наукових проблем з’явилися CRID-технології і дуже швидко поширились в електронній комерції. CRID можна уявити як гігантський віртуальний суперкомп’ютер, в якому віддалені обчислювальні ресурси створюють потужне середовище обробки інформації над розподіленими сховищами даних з використанням всіх доступних (в світовому вимірі) програмних і технічних ресурсів. Всі індустріальні країни світу (США, вся Європа, Росія, Китай, Японія) оголосили свої національні CRID-програми. Розвивається магістральна європейська науково-освітня мережа CRID, що охоплює 3 млн. користувачів в 34 країнах. В 2005 р. Єврокомісія підготувала спеціальну програму вартістю 13 млрд. євро, в рамках якої CRID-комп’ютінгу відводиться роль важливішого ресурсу для перетворення Євросоюзу в найбільш конкурентоспроможну в світі економіку знань.

Глобальні процеси інформатизації суспільства безумовно вплинули на викладання в університетах наук, пов’язаних з інформаційними технологіями. Нові тенденції в освіті втілились в розробці міжнародних рекомендацій під егідою професіональних асоціацій ACM (Association for Computing Machinery) і IEEE Computing Society. Останнім часом найбільш змінилися підходи до викладання програмного забезпечення. Тепер ця дисципліна називається не програмуванням, а програмною інженерією, дійсно з інженерними підходами до створення програмних продуктів. Програмна інженерія намагається інтегрувати принципи математики і інформатики з інженерними підходами, розробленими для виготовлення матеріальних продуктів.

На даний час в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України розроблено та впроваджено нові стандарти підготовки бакалаврів з програмної інженерії, які ґрунтуються на цілій низці дисциплін, що ввійшли в рекомендації міжнародних асоціацій як проект SE 2004 (Software Engineering 2004). Теоретичні і концептуальні основи викладання програмної інженерії лежать, перш за все, в різних областях інформатики. Але для одержання повноцінної освіти студенти відповідно до нових стандартів вищої освіти вивчають ряд концепцій з таких областей, як математика, інженерія, управління проектами і одну або декілька конкретних предметних областей. Всі студенти, що отримують вищу освіту з програмної інженерії в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України, навчаються інтегрувати теорію і практику, розуміти важливість абстракцій і моделювання, набувають здібностей розбиратися в нових для себе предметних галузях, не пов’язаних безпосередньо з комп’ютінгом, а також застосовувати висококваліфіковані методи проектування.