Ресурси, необхідні для здійснення діяльності пп “Модерн”

Засоби праці (необоротні активи)	Приміщення Деревообробні верстати	Вніс при створенні Треба купити або позичити
Предмети праці (оборотні активи)	Грошові кошти Лак Фарба Дошки Цвяхи Шурупи	Вніс при створенні Необхідно придбати Необхідно придбати Необхідно придбати Необхідно придбати Необхідно придбати
Трудові ресурси	Керівник Бухгалтер Столяри І-го розряду Монтажник	Я Я 2 чоловіки 1 чоловік

Рис. 5. Ресурси фірми

Матеріальні ресурси – це сировина, будівельні та пальномастильні матеріали, енергія всіх видів, конструкції, вироби, устаткування.

Гроші – це особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів.

Майно – це сукупність речей, які перебувають у власності будь-якої фізичної особи, юридичної особи або публічно-правового утворення (включаючи гроші і цінні папери), а також їхніх майнових прав на отримання речей або майнового задоволення від інших осіб.

Що таке гроші. Чи знаєте ви, для чого потрібні людині гроші? Гроші потрібні для того, щоб купувати за них різні товари. Але уявіть собі, що дуже багато років тому грошей взагалі не було. Люди обмінювались різними речами без грошей. Але це було незручно. Наприклад, власник овечих шкур хотів виміняти їх на зерно, але власнику зерна потрібна була сокира. Добре, якщо власник сокири мав потребу в шкурах овець, тоді можна було обмінятися. У протилежному разі всі троє нічого б не придбали.

Поступово люди впевнилися в тому, що один або декілька товарів потрібні були всім – цей товар назвали еквівалентом. Цей продукт завжди можна легко обміняти на інші товари. Нехай еквівалентом буде сіль, тоді власник овечих шкур одразу обміняє їх на сіль, за яку потім виміняє зерно.

Згодом люди зрозуміли, що сіль не зовсім зручний еквівалент: її важко перевозити, зберігати, вона може розчинитися. А деякі метали (золото, срібло тощо) подобаються багатьом – міцні, гарні та не псуються протягом багатьох років. З них можна виготовляти прикраси або бруски, зливки і сплави. Незабаром з’явилися металеві гроші – монети. Для зручності користування королі та барони почали чеканити монети з міді, золота, срібла чи їх сплавів.

Згодом почали випускати паперові гроші. Вони не такі міцні, як золото, і менш зручні, тому люди вигадали різні нові форми грошей – пластикові картки, електронні гроші тощо.

Коли і в яких випадках окремий підприємець або група підприємців стають підприємством?

Крок 1. Вносимо відомості про фірму до Реєстру. Усі суб’єкти господарювання реєструє держреєстратор шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Всі оформлені документи слід надати державному реєстратору і чекати на одержання свідоцтва про державну реєстрацію та документів, які підтверджують реєстрацію в державній податковій службі та фондах соціального страхування.

Державний реєстратор – посадова особа, яка здійснює державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців. Державний реєстратор також передає органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування відомості з реєстраційних карток, проводить державну реєстрацію змін до установчих документів

Реєстрація підприємств в податкових органах необхідна для того, щоб знати, з кого стягувати податки, за рахунок яких виплачуються стипендії, заробітна плата вчителям, лікарям, будуються дитячі будинки тощо. А реєстрація у фондах соціального страхування – для сплати внесків, які призначені для виплати пенсій пенсіонерам та інвалідам, утримання безробітних, хворих і т.д.

Якщо засновниками підприємства виступає хоча б одна юрособа, слід також підготувати документ, що підтверджує “структуру власності засновників – юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб”. На практиці держреєстратори під ним розуміють нотаріально засвідчену копію статуту засновника-юрособи, що є резидентом (якщо воно зареєстровано в іншій місцевості), а якщо така юрособа-нерезидент – один із таких документів (за умови наявності в ньому відповідної інформації).

Крок 2. Ініціюємо взяття підприємства на облік в органах статистики. По завершенні реєстраційних дій відомості про створену юрособу автоматично потрапляють до всіх основних гравців на полі реєстрації підприємства: органів статистики, податкової та ПФУ. Отримана цими органами інформація – підстава для взяття юрособи на облік. Водночас це не підміняє собою необхідність отримання у зазначених органах документів, що посвідчують факт обліку підприємства. І перший у черзі – орган статистики, який видає добре відому довідку ЄДРПОУ.

Крок 3. Ставимо підприємство на облік у податковому органі. Зареєструвавши підприємство в держреєстратора та в статистиці, слід навідатися до податкового органу та пенсійного відомства.

Крок 4. Отримуємо повідомлення про облік у ПФУ. В органах ПФУ документ про облік підприємства отримати порівняно із податківцями набагато легше. Взяття на облік юрособи як платника ЄСВ має відбуватися без будь-яких додаткових рухів з боку підприємства. Фактично ж співробітники цієї установи нерідко бажають отримати невеличкий пакет документів (у копіях, крім заяви).

Тепер почергово розглянемо наших кандидатів на роль засновника фірми. Фірма може складатися з однієї людини, або декількох чоловік і обслуговувати жителів невеликого району або міста. І в той же час в сучасній економіці є фірми, які виробляють продукції більше, ніж ціла країна, навіть такі розвинені як, наприклад, Данія або Голландія.

Фізособа, яка вже є підприємцем. Немає жодного законодавчого акта, який забороняв би фізичній особі (чи то громадянину України, чи іноземцю) одночасно мати статус підприємця та бути засновником або учасником будь-якого підприємства (фірми).

Приватний підприємець – суб’єкт підприємницької діяльності, який діє без створення юридичної особи, відповідає за боргами всім своїм майном, окрім майна, на яке згідно з цивільно-процесуальним законодавством не може бути звернено стягнення.

Приватне підприємство – підприємство, де я сам собі господар: сам вирішую, що робити; сам знаходжу постачальників і покупців; сам вкладаю власні гроші та сам ризикую.

Рис. 3. Схема понять згідно із ЦКУ

Після того, як фірма зареєстрована, власникам видається свідоцтво про реєстрацію, яке дозволяє їй здійснювати виробничу, комерційну та інші види діяльності. З цим дозволом власник фірми може звернутися в банк і відкрити там рахунок на ім’я своєї фірми.

Важливо зрозуміти: з цієї миті власник і його фірма – вже не одне і те ж, фірма починає існувати як би сама по собі. Це означає, що гроші, які лежать на її рахунку в банку, – вже не особисті гроші власника або співвласника, а гроші фірми, і користуватися ними можна, дотримуючись певному правилу.

В економіці є спеціальний термін для позначення такого стану учасників економічної діяльності – про них говорять, що вони є юридичними особами. Юридичними особами можуть бути не тільки виробничі і комерційні фірми, і навіть взагалі не фірми, а державні і громадські організації та установи, наприклад, школа.

Лише після проходження державної реєстрації, підприємство отримає статус юридичної особи.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Підприємство обов’язково комусь належить. Іншими словами, підприємство знаходиться у когось у власності. Цей хтось називається Власником підприємства. Власником підприємства може бути інше підприємство, громадська організація, людина, держава, будь-які поєднання перерахованого.

На бухгалтерській мові людина називається фізичною особою, а підприємство, фірма, компанія або організація – юридичною особою.

Рис. 11. Схема орієнтирів приймання – передачі вкладів до статутного капіталу

А вже у власності у підприємства знаходиться конкретне майно: гроші, столи і стільці, прилавки, комп’ютери, верстати, товари на складі, автомобілі, будівлі і т.д.

Виходить, що цим конкретним майном також володіє власник, але тільки не безпосередньо. Безпосередньо розпоряджається майном підприємства керівник підприємства, якого призначає власник.

Цей же керівник відповідає перед власником за збереження майна підприємства в цілому. Він, крім того, відповідає за ефективність роботи підприємства тощо. В нашій країні керівник підприємства найчастіше називається генеральним директором.

Не менш важливим кроком при створенні підприємства будь-якого виду, форми власності та форми організації є відкриття банківського рахунку.

Поточний рахунок в банку – рахунок, який відкривається в банку для зберігання грошових коштів і проведення безготівкових розрахунків з іншими підприємствами

Банк – юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик; відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб

Депозитний рахунок в банку – рахунок, призначений для зберігання грошових коштів юридичних і фізичних осіб

Як обрати банк? Вибір банку – справа нелегка. Їх кількість зростає так швидко. Майже у кожному населеному пункті є відділення або філії декількох банків, не кажучи вже про міста, де їх кількість сягає декількох десятків, а іноді і сотень. Підприємцю слід сходити на екскурсію в різні банки, поспілкуватися з банківськими спеціалістами та з’ясувати для себе декілька питань. По-перше, дізнатися про послуги, які надає кожен банк. По-друге, особливу увагу звернути на ціну цих послуг.

Не менш важливим фактором є швидкість здійснення операцій. Лише в останню чергу враховується те, що клієнт користувався послугами певного банку раніше.

Для відкриття поточного рахунку необхідні наступні документи:

– заяву про відкриття поточного рахунку;

– копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади;

– копію установчого документа, зареєстрованого належним чином;

– копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засвідчену нотаріально чи підписом уповноваженого працівника;

– копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

– картку зі зразками підписів і відбитком печатки, засвідчену нотаріально.

Відтепер фірма, набуває статусу юридичної особи. Це означає, що їй притаманні такі ознаки:

1) наявність відокремленого майна, яким володіє юридична особа на правах власності, тобто майно цієї особи повинно бути відокремлене від майна її власників;

2) самостійність і цілісність її організаційної структури, що закріплені у Статуті, і які впливають на діяльність юридичної особи. Під організаційною структурою розуміють сукупність виробничих структурних підрозділів (наприклад, виробництв, цехів тощо) та функціональних структурних підрозділів апарату управління (наприклад, управлінь, служб тощо);

3) можливість вступати у договірні відносини з іншими суб’єктами господарювання від свого імені, що призводить до виникнення відповідних прав і обов’язків;

4) відповідальність за всіма своїми зобов’язаннями;

5) наявність печатки, рахунків у банку, самостійного балансу та ідентифікаційного коду.

Як в будь-якій іншій сфері людської діяльності, в бухгалтерській справі є декілька ключових понять, на яких тримається все інше. Цих понять всього лише вісім: ФГЖ, актив, пасив, баланс, дебет, кредит, бухгалтерський рахунок, проводка.

Але перш ніж починати розбиратися з цими поняттями, спробуємо зрозуміти, що таке бухгалтерія підприємства і навіщо вона потрібна.

Загальні положення про фізичну особу, фізичну особу – підприємця та юридичну особу за Цивільним кодексом України.