- •Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •2012 Зміст
- •1. Мета та завдання розділу
- •2. Загальні положення
- •Оформлення розділу
- •Вимоги до змісту
- •Об’єкт дослідження та інформаційні джерела
- •3. Структура та зміст четвертого розділу Рекомендована структура розділу опбнс
- •4.1. Система управління охороною праці в організації
- •Нормативно-правова база з питань опбнс (за станом на … 2012 р.)
- •Відповідність нормативним положенням опбнс на об’єкті дослідження
- •Перелік витрат підприємства на охорону праці
- •4.2. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в організації
- •Показники стану виробничого травматизму та професійних захворювань
- •4.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях на досліджуваному об’єкті
- •Висновки до розділу
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток а Перелік основних нормативно-законодавчих актів і документів з охорони праці
- •Додаток б Акт перевірки стану охорони праці на “__” _________ 20 __ року
- •Додаток в Повноваження профспілок з питань охорони праці
- •Додаток г Зразок питань щодо здійснення громадського контролю представником профспілки з охорони праці в закладі освіти
- •Додаток д
- •Норми рівнів іонізації повітря відповідно до сн 2152-80
- •Додаток е
- •Допустимі рівні звукового тиску та звуку згідно з госТом 12.1.003-83*19, дсн 3.3.6.037-99 та дСанПіН 3.3.2.007-98
- •Додаток ж
- •Санітарні норми показників вібраційного навантаження при тривалості зміни 8 годин згідно з госТом 12.1.012-90
- •Додаток з Охорона праці під час користування офісною технікою
- •Персональний комп’ютер
- •Принтер
- •Копіювальний апарат
- •Телефон
- •Додаток к
- •Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Додаток к
- •Класи робочих зон приміщень з вибухової та пожежної небезпеки
- •Додаток л
- •Інструкція про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях
- •1. Галузь застосування
- •2. Вимоги пожежної безпеки
- •3. Обов’язки та дії працівників у разі пожежі
Додаток з Охорона праці під час користування офісною технікою
Робота з офісною технікою з погляду існування ризиків завдання шкоди здоров’ю користувачів.
Нормативно-правові акти, що регулюють питання охорони праці під час користування офісною технікою:
1. Закон України “Про охорону праці” від 14.10.92 № 2694-ХІІ (в редакції від 26.11.2002 № 229-ІV).
2. Закон України “Про відпустки” від 15.11.96 № 504/96-ВР.
3. Постанова КМУ від 17.11.97 № 1290 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці”.
4. Наказ Комітету з нагляду за охороною праці України від 10.02.99 № 21 “Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”.
Накази Міністерства охорони здоров’я України:
1. Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу від 27.12.2001 № 528.
2. Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій від 21.05.2007 № 246.
3. Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 № 7 “Про затвердження державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98”.
4. Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 12.03.2007 № 40/13/133-07 “Про вимоги до режиму праці та відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ”.
Персональний комп’ютер
До шкідливих випромінювань комп’ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках.
Приміщення для роботи з ПЕОМ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря чи витяжною вентиляцією.
Робота на ПЕОМ належить до зорово-напружених. Це значить, що страждають передусім очі. Одна з причин швидкої зорової втомлюваності – низький рівень освітлювання робочого місця. Ще однією небезпекою є статичність пози.
Для того, щоб зберегти здоров’я тих, хто працює на ПЕОМ, для окремих груп користувачів при 8-годинному режимі робочого дня встановлюються такі перерви:
для розробників програм – 15 хв. через кожну годину роботи;
для операторів – 15 хв. через кожні дві години роботи;
для операторів комп’ютерного набору – 10 хв. через кожну годину роботи.
Якщо неможливо встановити вказані перерви, тривалість безперервної роботи з відеотерміналами не має перевищувати чотирьох годин. Обліковуючи робочий час працівників, які використовують ПЕОМ, слід ураховувати, що вказані перерви для внутрішньозмінного вдпочинку є складовою робочого часу (час обідньої перерви не входить до нього). Цей час при відрядній формі оплати праці закладається в норми виробітку (норми праці), які знижують з урахуванням того, що протягом зміни (робочого дня) працівник не працює безперервно, а має право на виділений йому час для внутрішньозмінного відпочинку та особистих потреб.
Усім офісним працівникам – користувачам ПЕОМ – може надаватися щорічна додаткова (до чотирьох календарних днів) відпустка за особливий характер праці. Її конкретна тривалість указується в колективному договорі чи в трудовому договорі (контракті) з працівником залежно від часу його зайнятості в умовах особливого характеру праці.
Якщо заходи безпеки під час роботи на ПЕОМ регламентуються нормативними документами, то іншому офісному обладнанню не приділяється належна увага, зокрема:
лазерний принтер дуже впливає на якість повітря в приміщенні;
матричний принтер є фактором підвищеного рівня шуму;
копіювально-розмножувальні апарати допускається встановлювати у приміщеннях з пристроями місцевої витяжної вентиляції;
користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму;
використання мобільних телефонів є небезпечним через те, що вони є джерелом високочастотного електромагнітного випромінювання.
Отже, деякий ризик у виробничому середовищі виникає через використання в роботі комп’ютерної та оргтехніки, зокрема персональних комп’ютерів, принтерів, копіювальних апаратів, стаціонарних і мобільних телефонів, факсів.
Щоб запобігти несприятливим наслідкам для здоров’я, у приміщеннях, де застосовується комп’ютерна техніка, потрібно:
провести інструментальний контроль – заміряти та оцінити виробничі фактори на робочих місцях і в приміщеннях (виконують спеціально акредитовані/атестовані лабораторії);
нормалізувати стан фізичних факторів на підставі рекомендацій, розроблених за результатами інструментального контролю;
оцінити ергономічні параметри робочих місць, зокрема спеціальних меблів для користувачів ЕОМ;
розробити та включити до посадових інструкцій доповнення, що враховують специфіку праці з використанням ЕОМ.
Працівники, які працюють з ЕОМ і ПЕОМ, підлягають обов’язковим медичним оглядам:
попереднім – коли влаштовуються на роботу;
періодичним – протягом трудової діяльності.
У Порядку проведення медоглядів працівників певних категорій, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246, наведено перелік протипоказань, коли не дозволено працювати з ЕОМ. Тому лікар, який здійснює медогляд, у разі потреби зробить відповідний запис у картці пацієнта.
Проте слід указати, що медогляди повинні проходити користувачі ПЕОМ з ВДТ, тобто моніторів з електропроменевими трубками. Для TFT-, плазмових та інших моніторів Міністерство охорони здоров’я України на цей час таку вимогу не встановило.
Перевіряючи виконання вимог охорони праці стосовно роботи на ЕОМ, ПЕОМ, передусім вивчають такі питання:
проходження працівниками медогляду та наявність відповідних документів;
проведення вступного і первинного інструктажу, наявність відповідних програм;
інструктаж з електробезпеки;
наявність і ознайомлення працівників з інструкціями з охорони праці;
відповідність ЕОМ вимогам безпеки (підтвердження відповідності (сертифікація) їх як засобів обчислювальної техніки);
проведення атестації робочих місць;
ознайомлення працівника з умовами праці, письмово засвідчене під час укладання трудового договору.