- •Тема 11. Методи менеджменту
- •1. Сутність та особливості формування методів менеджменту
- •Класифікація та характеристика методів менеджменту
- •2. Класифікація та характеристика методів менеджменту
- •3. Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •6. Правові методи управління
- •Тема 12. Управлінські рішення
- •1. Управлінські рішення в діяльності керівника
- •2. Класифікація управлінських рішень
- •3. Фактори, що впливають на процес прийняття рішень.
- •3. Середовище прийняття рішення:
- •7. Можливість застосування сучасних технічних засобів.
- •8. Наявність ефективних комунікацій.
- •9. Відповідність структури управління цілям та місії організації тощо.
- •4. Процес прийняття рішень в управлінні
- •Методи оптимізації управлінських рішень.
- •3.2. Методи обірунтування управлінських рішень
- •Запитання. Завдання
- •Тема13 Інформація і комунікації в менеджменті
- •Комунікаційний процес
- •Комунікації ділових партнерів
- •Комунікації ділових партнерів
- •Національні особливості спілкування представників різних народів Англійці
- •Іспанці
- •Італійці
- •Французи
- •Американці
- •Китайці
- •Корейці
- •Росіяни
- •Тема 14. Керівництво та лідерство в організації Сутність, основні засади керівництва та лідерства
- •Лідерство та влада.
- •Підходи до керівництва
- •Стилі керівництва
- •Ситуаційні моделі стилів керівництва
- •Стиль управління( по Родченко)
Комунікаційний процес
Забезпечення злагодженої роботи підрозділів організації, окремих виконавців, груп працівників, а також необхідних контактів із зовнішнім середовищем вимагає сво-
єчасного передавання інформації різних видів, певної якості, необхідної достовірності тощо.
Комунікаційний процес — процес обміну інформацією з метою розв'язання конкретної проблеми.
Невід'ємними елементами процесу комунікацій є:
— відправник (джерело) — особа, група осіб (підрозділ), організація, яка генерує ідеї, збирає та передає інформацію;
— повідомлення — інформаційна ідея, закодована з допомогою символів;
— канал — засіб передавання інформації;
— отримувач (споживач) — особа, група осіб (підрозділ), організація, для яких призначена інформація.
Комунікаційний процес охоплює такі етапи:
1. Формування або вибір ідеї (зародження ідеї).
2. Кодування (перетворення ідеї на повідомлення з допомогою слів, жестів, інтонації).
3. Вибір каналу (вибір способу передавання з допомогою телефонного, електронного зв'язку, відеострічок тощо).
4. Передавання ідеї (повідомлення).
5. Декодування (трансформація символів відправника в думки отримувача).
6. Оцінювання та уточнення повідомлення.
7. Здійснення зворотного зв'язку (відправник і отримувач міняються комунікаційними ролями).
Комунікаційний процес показаний схематично на рис. 3.8.
У комунікаційних процесах постійно виникають шуми, які деформують зміст повідомлення, спричиняють відхилення, помилки тощо. Тому обов'язково слід враховувати можливі неточності під час передавання інформації, пам'ятаючи водночас, що часто комунікаційний процес триває лише кілька секунд.
З метою забезпечення високої якості комунікаційних процесів слід орієнтуватись на два види комунікацій: міжособові та організаційні.
Традиційно виникають між конкретними особами (працівниками).
У процесі міжособистісних комунікацій можливі такі перепони:
— неповне сприйняття працівником інформації;
— несприйняття інформації;
семантичні бар'єри (труднощі, зумовлені нерозумінням значення слів і словесних знаків);
— невербальні перепони, виникають у процесі використання несловесних (невербальних) знаків: погляд, вираз обличчя, посмішка та ін.;
— слабкий зворотний зв'язок.
Рис. 3.8. Графічна модель комунікаційного процесу
Усунути їх можна шляхом вдосконалення спілкування. Для цього необхідно:
— пояснювати та обґрунтовувати свої ідеї до початку їх передавання;
— бути сприйнятливим до можливих семантичних проблем;
— стежити за власними жестами, позами, інтонаціями;
— бути уважним до почуттів інших працівників;
— враховувати соціально-психологічний клімат у колективі;
— встановлювати якісний зворотний зв'язок;
— допускати можливість дублювання ідеї, повідомлення, пояснення.
Організаційні комунікації. Виникають між підрозділами, рівнями, ланками організації та між організаціями, їх особливості залежать від характеру діяльності організації, її ролі й місця в галузі, структури управління тощо.
, На якість організаційних комунікацій можуть впливати:
— деформація повідомлень на різних етапах процесу комунікацій;
— інформаційні перевантаження в системі комунікацій;
— незадовільна структура управління організації;
громіздка структура комунікаційного процесу.
Удосконаленню комунікацій і ліквідації перепон в організаціях сприяють:
раціоналізація структури комунікаційного процесу;
— удосконалення документообігу;
— ефективне застосування графічних засобів;
— вдосконалення функцій менеджменту;
— поліпшення зворотного зв'язку;
— запровадження системи вивчення пропозицій працівників (наприклад, з допомогою встановлення скриньок пропозицій);
— використання інформаційних бюлетенів;
— застосування сучасних інформаційних технологій: персональних комп'ютерів, електронної пошти, відеотехніки, радіо, телебачення тощо.
Отже, під час здійснення різних видів комунікацій особливої ваги набуває культура спілкування — дотримування правил поведінки, етикету, передбачених міжнародним протоколом.