Підготовка до зно , українська zno
.pdf1108. Речення зі складеним іменним присудком |
|
А Я щиру правду говорю. |
А[ |
Б Дід любив спати під дубом. |
Б= |
В Земля не може жити без сонця. |
В= |
Г Довго я не хотіла коритись весні. |
Г= |
Д Плеск Дніпра був ніжним і невиразним. |
^- |
1109. Речення зі складеним іменним присудком |
|
А Земля почала зеленіти тендітною травою. |
А[ |
Б Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої. |
Б |
В Він завжди лишався непомітним. |
В |
Г Почав жевріти схід сонця. |
^: |
Д Без води й борщу не звариш. |
Д- |
1110. Речення зі складеним іменним присудком |
|
А На лузі зібралося чимало чорногузів. |
А[ |
Б Великі краплі дощем падали з листя. |
Б |
В Ясне сонце почало підніматись десь далеко з-за лісу. |
В |
Г Місяць — козацьке сонце. |
Г= |
Д Без виміру минулого ми не можемо знати обсяг майбутнього. |
Д - |
Додатки |
|
1111. Виділене слово є додатком у реченні |
|
А Черниш дивився на поранених майже з побожною шаною. |
А |
Б Із панських прихвоснів-рабів ми людьми з прізвищами стали і Вго- |
Б |
лос прізвища сказали під зле сичання ворогів. |
В |
В В лісах чулася хода весни. |
Г |
Г Перехожі з подивом зиркали на дівчину. |
Д |
Д Старий Кайдаш загадав звечора Кайдашисі та Мелашці гребти сіно. |
|
1112. Виділене слово є додатком у реченні |
|
А Він пам'ятає шаблю гостру. |
А |
Б Мама була вчителькою. |
Б |
В Гарячий промінь по підлозі котився м'ячиком (А. Малишко). |
В |
Г Блукає тьма лісами і полями |
г |
Д В глибокій воді велика риба. |
Д |
203
1113. Виділене слово є додатком у реченні |
|
А В лісі панувала тиша. |
А[ |
Б В темряві ночі світяться зорі. |
Б _ |
В Цілу ніч не давали заснути солов'ї. |
® = |
Г За півгодини табір розгорнувся по шляху. |
г = |
Д Гірко й густо пахли коноплі. |
Д- |
1114. Виділене слово є додатком у реченні |
|
А Читаючи підручник, робіть нотатки. |
А |
Б Дощ у жнива — як п'яте колесо до воза. |
Б |
В Хто на морозі не бував, той і лиха не видав. |
В= |
Г Ніч ховала зорі у голубінь свого крила. |
Г= |
Д Відкриття Коперника зробило революцію в світогляді людей. |
Д - |
1115. Виділене слово є додатком у реченні |
|
А Вулицею парубки йшли — пісні співали |
А |
Б Марина витерла очі рукавом. |
Б _ |
В Каштани хитають привітним і теплим гіллям. |
В= |
Г Прохолода тиха, тьмяна обіймає знов мене. |
^ = |
Д Сліпучі блискавки полосують виднокіл. |
Д- |
Обставини |
|
1116. Виділене слово є обставиною причини в реченні |
|
А Од переляку на його лобі виступив холодний піт. |
А[ |
Б Бурлаки завернули в яр на відпочинок. |
Б _ |
В Палаюче сонце висить над степом. |
В= |
Г 3 дев'ятої ранку до шостої вечора вони старанно переконують од- |
^= |
не одного, що не божевільні. |
Д- |
Д Кулі прошивали повітря щоразу густіше. |
|
1117. Виділене слово є обставиною причини в реченні |
|
А Між осик білих по траві стежки навхрест переплутались. |
А |
Б Повітря дрижало від грому пострілів. |
Б |
В Сергій оглянувся довкола і довго дивився на вогку та холодну бере- |
В[ |
зневу НІЧ. |
г1 |
Г Тим часом трапилась несподівана подія. |
Д• |
Д Зненацька від Десни полетіло сухе сіно. |
|
204
1118. Виділене слово є обставиною причини в реченні А Надвечір хмари опустились нижче.
Б Людина приходить в життя для щастя.
В Серед подвір'їв над колодязями дрімають дерев'яні журавлі. Г Тополі навкруги здіймаються, як вежі.
Д 3 голоду та холоду й півень не співає.
1119. Виділене слово є обставиною причини в реченні А Залишки сірих хмар відпливали непомітно на північ.
БВночі хороший дощ ясний послав нам щиру благостиню.
ВНепорушно величаво застиг посеред неба місяць.
Г Був Микола від щастя п'яний, від хмільного людського добра. Д Місяць зажурено загортався в небесну синяву.
1120. Виділене слово є обставиною причини в реченні
А Стежки зміяться глибоко в житі.
БСонце все нижче опускалося до землі. В Хворий зблід від нестерпного болю.
Г Навколо тихо бринів золотий півсон передосіннього степу. Д Увечері дмухнув теплий вологий вітер.
1121. Виділене слово є обставиною способу дії в реченні А На чужій ниві все ліпша пшениця.
Б Коли старанно косять, то сіна взимку не просять.
В Сій овес у грязь, то будеш князь
ГКапуста ще на грядці, а ти вже на голубці зуби гостриш. Д У всякім подвір'ї є своє повір'я.
1122. Виділене слово є обставиною способу дії в реченні А Взимку літа не доженеш.
БПорожній колос вище над усіх стоїть.
ВСічень січе та й морозить, ґазда з лісу дрова возить. Г На годину опізнився — за рік не доженеш.
Д 3 глибокої борозни високий хліб росте.
1123. Виділене слово є обставиною способу дії в реченні
АВ дощ хату не покривають, а в погоду й сама не капає.
БНа льоду тільки дурний хату ставить.
В Сій просо густо — у дітей не буде пусто. Г Не голодна корова, як під ногами солома. Д Доброго коня і в стайні куплять.
1124. Виділене слово є обставиною способу дії в реченні |
|
|
А Кури на весілля не хочуть, та силою несуть. |
|
А |
Б Кожний пес перед своїм порогом сміливий. |
|
Б |
В До Благовіщення зими не лай, а саней не ховай. |
|
В |
Г До Покрови думай про пашу для корови. |
|
Г |
Д 3 вовком жити — по-вовчому вити. |
|
Д |
1125. Виділене слово є обставиною способу дії в реченні |
|
|
А Молодого коня не впряжеш у гнилі голоблі. |
|
А |
Б Трясе цап бороду, бо так привик змолоду. |
|
Б |
В Треба йому ще сім літ свині пасти. |
|
В |
Г Силою колодязь копати — води не пити. |
|
г |
Д Дай ослові вівса, а його до будяків тягне. |
• |
Д |
1126. Виділене слово є обставиною часу в реченні |
|
|
А Лихий гість і господаря з хати вижене. |
|
А |
Б На Івана Богослова хто не посіяв жита, не варт і доброго слова. |
Б |
|
В На зло моїй жінці — нехай мене б'ють. |
|
В |
Г В кожній неправді є половина правди. |
|
^ |
Д Долі й найбистрішим конем не об'їдеш. |
|
Д |
1127. Виділене слово є обставиною часу в реченні |
|
|
А Не жалкуй на сусіда, коли сам спиш до обіду. |
|
А |
Б Дружба родиться в біді, а гартується в труді. |
|
Б |
В За компанію і циган повісився. |
|
В |
Г В пригоді пізнавай приятеля. |
|
^ |
Д Знехочу кум у кума порося з'їв. |
|
Д |
1128. Виділене слово є обставиною часу в реченні |
|
|
А У ворожки лікуватись — без здоров'я остатись. |
|
А |
Б В тихому болоті чорти плодяться. |
|
Б |
В Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови. |
|
В |
Г На словах милості просить, а за халявою ніж носить. |
Г |
|
Д Хитрощами не довго проживеш. |
|
Д |
1129. Виділене слово є обставиною часу в реченні |
|
|
А Пішов посол та й упав у розеол. |
|
А |
Б У чужій руці завжди шматок більший. |
|
Б |
В Поїхав погостювать, а прийшлося горювать. |
|
В |
Г Не ходи в воду за птицею, а в ліс за рибою. |
|
г |
Д Посеред зими льоду не випросиш у куми. |
|
Д |
206
1130. Виділене слово є обставиною часу в реченні А Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе.
БНе носи сміття під чужу хату.
ВКолос повний до землі гнеться, а пустий угору дереться. Г Хто святкує на Пилипа, той буде голий, як липа.
Д Вчи лінивого не молотом, а голодом.
1131. Виділене слово є обставиною місця в реченні А Його й муха крилом вб'є.
Б Дощі випадали щоденно. В Цвіли під вікнами мальви.
Г Боржник весело бере, а сумно віддає. Д У Хоролі всього доволі.
1132. Виділене слово є обставиною місця в реченні
АВраз угорі над моїм смутком обізвались бентежні звуки далеких дзвонів.
БСонно хлюпала річка.
ВНаляканий кіт прожогом вискочив із темного під'їзду. Г Поволі загусають сутінки над полями.
Д Після грози випали ще дощі тихі, з сонцем.
1133. Виділене слово є обставиною місця в реченні А Василева мати йшла на станцію по воду.
БПопід ворітьми гралися діти.
ВДніпро розливається не щовесни. Г Після бійки кулаками не махають. Д Моя хата скраю, я нічого не знаю.
1134. Виділене слово є обставиною місця в реченні
АНадвечір хмари опустились нижче.
БВ долинах вранці стелиться туман.
В Увечері дмухнув теплий вологий вітер.
ГУ небі інколи пропливають білі пухнасті крижини хмар. Д Весняно зітхають гаї.
1135. Виділене слово .є обставиною місця в реченні А Ключі від щастя у наших руках.
Б Сергій повільно піднявся трапом. В Після дощу багряніють черешні.
Г Рано-пораненьку стає на обрій сонце.
Д На пагорбах росли стрункі смереки й кипариси.
1136. Виділене слово є обставиною мети в реченні |
|
А Бурлаки завернули в яр на відпочинок. |
А |
Б Ми у грозах радісно зростали, щоб у дні ці сонячні прийти. |
Б |
В Між зелено-синіми тополями висвічує водами на сонці мирний і ла- |
в |
гідний Серет. |
г |
|
|
Г До вечора вони не розмовляли між собою. |
Д |
Д Подекуди виднілися сірі латки талого снігу. |
|
1137. Виділене слово є обставиною мети в реченні |
|
АІ собака взимку про хату думає |
А |
Б Від березневих дощів земля квітне. |
Б |
В Людина приходить в життя для щастя. |
® |
Г Добра праця ніколи не пропадає. |
Т"1 |
|
|
Д При роботі швидко час минає. |
Д |
1138. Виділене слово є обставиною мети в реченні |
|
А По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні. |
А |
Б На пораду вересень покличе всю старшину лісу і степів. |
Б |
В При дорогах соняшники зацвітають сонячно. |
в |
Г Смугасті таємничі тіні нишком блукали галявиною. |
^ |
Д Серед подвір'їв над колодязями дрімають дерев'яні журавлі. |
Д |
1139. Виділене слово є обставиною мети в реченні |
|
А 3 ясно освітлених театрів і кав'ярень зникали останні постаті людей |
А |
Б День у день на вершинах снують холодні тумани. |
Б |
В Вітер тихо гойдає засніжені квітами віти. |
в |
Г Навмисне ми ніколи не шукали собі веселощів. |
г |
Д Попереду видніються якісь таємничі пагорби. |
Д |
1140. Виділене слово є обставиною мети в реченні |
|
А Наступного ранку чорними лебедями розлетілись по селу тривожні |
А |
вісті. |
Б |
Б Між осик білих по траві стежки навхрест переплутались. |
в |
В Під поромом вирувала чорна вода. |
г |
Г Десь у темних кущах безжурно кувала зозуля. |
Д |
Д Народженого для добра не важко навчити добру. |
|
208
Означення
1141. Виділене слово є означенням у реченні |
|
|
А Капуста-то гарна, та качан гнилий. |
|
А[_ |
Б Дерево криве, а плоди солодкі. |
|
Б |
Н Моя хата небом укрита, землею підбита, вітром загороджена. |
|
В _ |
Г 3 вола дві шкури не деруть. |
|
Г |
Д Достигле яблуко саме з дерева падає. |
|
— |
1142. Виділене слово є означенням у реченні |
|
|
А Трудовий хліб солодший за мед. |
|
АП |
Б Під лежачий камінь вода не тече. |
|
Б _ |
В Повітря було холодне і чисте. |
|
В__ |
Г Вченому світ, а невченому тьма. |
|
^ = |
Д Мудрим ніхто не вродився, а навчився. |
|
— |
1143. Виділене слово є означенням у реченні |
|
|
А Над морем мріли білі вітрила. |
|
А |
Б Праця чорна — хліб білий. |
|
Б |
В Робота дурних любить. |
|
В _ |
Г Хто не працює в будні, тому і вихідного нема. |
|
^ _ |
Д Дарма, що малий, а й старого навчить. |
|
— |
1144. Виділене слово є означенням у реченні |
|
|
А Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий*: |
|
|
Б Старого горобця на полові не обдуриш. |
|
Б _ |
В Не святі горшки ліплять, а прості люди. |
|
В ^ |
Г Розумний МОВЧИТЬ, КОЛИ дурень бурчить. |
|
Г == |
Д Розпочалися жнива — будь скупішим на слова. |
|
|
1145. Виділене слово є означенням у реченні |
|
|
А Хоч буйна трава, та не для мого вола. |
|
А ^ |
Б Своя солома ліпша, як чужа перина. |
|
Б__ |
В Жито гарне, та день малий. |
|
В _ |
Г Гостре словечко коле сердечко. |
|
Г _ |
Д Не хвали кашу, коли просо не посіяне. |
|
— |
1146. Неузгоджене означення є в реченні |
|
|
А Сльози гарячими солоними струмками побігли по щоках дівчини. |
|
АП |
Б Холодний вітер різкими голками впивався в обличчя. |
! |
Б П |
В Вітер тихо гойдає засніжені квітами віти. |
|
|
Г Старий віл не піде на ріллю. |
|
г П |
Д Одразу за парканом нашого двору починається велике узлісся. |
|
— |
209
1183.Виділеніслова єодноріднимиозначеннями вреченні |
|
А Сонячний серпанок покриває дерева. |
А[ |
Б Вода в ріці сурмила срібно-срібно. |
Б _ |
В Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг. |
В: |
Г Віділлються вовкові овечі сльози. |
^ = |
Д Схід сонця я вийшов зустріти у поле. |
Д- |
1148. Неузгоджене означення є в реченні |
|
А Не кожен осел має великі вуха. |
А |
Б І вовк своїх вовченят любить. |
Б |
В Настає час розставатись. |
В= |
Г В променях згасаючого сонця золотилась гречка. |
^ = |
Д Біло-оранжеві метелики сиділи на очеретяній стеблині. |
Д - |
1149. Неузгоджене означення є в реченні |
|
А Десь у темних кущах безжурно кувала зозуля. |
А |
Б У весняному повітрі заіув вечірній дзвін. |
Б _ |
В Веселий гість — дому радість. |
В_ |
Г Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — кінець. |
^ |
Д Ця земля не знала жодного мосту з каменю. |
Л |
|
|
1150. Неузгоджене означення є в реченні |
|
А Ой не сам запорожець іде: дев'ятеро коней веде. |
А |
Б Для доброго друга випряжу коня з плуга. |
Б |
В Під поромом вирувала чорна вода. |
В |
Г Іноді глибоку тишу порушує стукіт дятла |
Г = |
Д Сірі води густо спливали з сірого неба на посірілу землю. |
Д • |
Порівняльний зворот |
|
1151. Речення з порівняльним зворотом |
|
А Білосніжні хмаринки, як пір'я, легенько пливуть краями неба. |
А |
Б Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками. |
Б |
В Шуміла річка, вкрита білими сережками піни. |
В |
Г Так йому треба, як лисому гребінця, сліпому дзеркала, глухому музики. |
Г |
Д Заходить сонце, сповіщаючи засуху і спеку |
Д |
1152. Речення з порівняльним зворотом |
|
А Хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то два |
А |
дадуть. |
Б |
Б На дощ ще і хмари не збираються, а вона вже змокла, як квочка. |
В |
В Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплис- |
^ |
тою росою. |
Д |
210
Г Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли,
ДКлим, з бичачою шиєю, мав уже власний розум і кулаки не менші за батькові.
1153. Речення з порівняльним зворотом |
|
А Як гарно пахне сіном молодим! |
А |
Б Усе ніби поменшало і звузилось: і дорога, і городи, і стежка в березі, |
Б |
і круча над Россю. |
в |
В Чисте морозяне повітря немов наливає наснагою все тіло. |
Г |
Г Білосніжні хмаринки, як пір'я, легенько пливуть краями неба. |
Д |
Д Духмяно пахли бур'яни, як пахнуть тільки у серпні. |
|
1154. Речення з порівняльним зворотом |
|
А Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. |
А |
Б Степ, струснувши з себе росу та зігнавши примітні тіні, горить рів- |
Б |
ним жовто-зеленим кольором. |
В |
В Навкруги, мов дніпрові круті береги, стіни жител червоні та сірі. |
Г |
Г Життя було як вірш без пунктуації. |
Д |
ДЇї постать відбивала рішучість обороняти свою честь, як звір обороняє своє життя.
1155. Речення з порівняльним зворотом |
|
А Черниш дістав трикутник листа і, нахилившись до багаття, розгор- |
А |
нув його. |
Б |
Б Як тільки заплющую очі — кімната раптом щезає. |
в |
В Може, ви чули, як пахне земля? |
Г |
Г Гей, дубоньку, чи будеш ти стояти, як сива голова моя схитнеться? |
Д |
Д Все море стало червоне, наче розпечене залізо. |
|
1156. Кому перед як (мов, наче, немов, ніби, як і, ніж і тощо) потрібно поста
вити в реченні (розділові знаки пропущено) |
|
А Це місто прекрасне як усмішка долі. |
А |
Б Дощ ллє як з відра. |
Б |
В Руки зробилися як лід. |
в |
Г Про масштаби Довженка як письменника можна судити з його най- |
г |
більшої літературної праці -— «Зачарованої Десни». |
Д |
Д Сидів не більш як півгодини. |
|
211
1157. Кому перед як (мов, наче, немов, ніби, як і, ніж і тощо) |
потрібно поста- |
|
вити в реченні (розділові знаки пропущено) |
|
|
А Максим почервонів як рак. |
|
А |
Б Зі степу як із вогкої печери тягло свіжою прохолодою. |
|
Б |
В Розглядаємо вашу відповідь як згоду. |
|
В |
Г Роботи вистачило не довше ніж на два дні. |
|
^ |
Д Чисті та свіжі стіни ніби випромінювали ласку. |
|
Д |
1158. Кому перед як (мов, наче, немов, ніби, як і, ніж і тощо) |
потрібно поста |
|
вити в реченні (розділові знаки пропущено) |
|
|
А Він вискочив наче Пилип з конопель. |
|
А |
Б І сорок літ ішов Франко-сіяч — і спів його звучав не раз як плач... |
Б |
|
В Він справді здригнувся немов ступив у студену воду. |
|
В |
Г Вперше в Канаду я потрапив як турист. |
|
г |
Д Свіжий перший сніг укрив долини ніби тонким дорогим ПОЛОТНОМ. |
Д |
1159. Кому перед як (мов, наче, немов, ніби, як і, ніж і тощо) потрібно поста
вити в реченні (розділові знаки пропущено) |
|
А Ні риба ні м'ясо а щось наче гриб. |
А |
Б Ніч наче озеро в берегах неба. |
Б |
В На серці її немов кригу льоду посаджено. |
В |
Ґ Ліс зустрів мене як друга пізнім дзвоном солов'їним, ніжним голо- |
^ |
сом зозулі. |
Д |
Д Припадаю вустами до слова мов до стиглого грона калини. |
|
1160. Кому перед як (мов, наче, немов, ніби, як і, ніж і тощо) потрібно поста-
вити в реченні (розділові знаки пропущено) |
|
А Увесь світ був як казка повна чудес. |
А |
Б Він був неначе сонний. |
Б |
В Українська пісня «Віють вітри, віють буйні...» популярна в Канаді як |
В |
англомовна. |
г1 |
Г Зникло лихоліття наче уві сні. |
Д |
ДМарко Вовчок у роки перебування у Франції виступала як французька письменниця та перекладач пригодницьких творів Жуля Верна.
212