- •Лекція № 9 Тема: Випадкові величини і розподіли
- •1. Випадкові величини
- •2. Функція розподілу випадкової величини
- •3. Щільність розподілу
- •4. Числові характеристики розподілу випадкових величин
- •1) Характеристики положення а) Математичне сподівання випадкової величини
- •Властивості математичного сподівання
- •Б) Мода та медіана випадкової величини
- •2) Характеристики розсіювання: Дисперсія та середнє квадратичне відхилення
- •Властивості дисперсії
- •3) Характеристики форми Моменти розподілу випадкової величини. Коефіцієнти асиметрії та ексцесу.
4. Числові характеристики розподілу випадкових величин
Основною характеристикою випадкової величини є її закон розподілу. Але далеко не в кожній задачі потрібно знати весь закон розподілу. У ряді випадків випадкову величину можна охарактеризувати одним чи декількома числами, що називаються числовими характеристиками випадкової величини (чи відповідного закону розподілу).
1) Характеристики положення а) Математичне сподівання випадкової величини
Однією
з найчастіше застосовуваних на практиці
характеристик є математичне
сподівання.
Термін «математичне сподівання»
випадкової величини
є синонімом терміна «середнє значення»
випадкової величини
.
Означення.
Математичним
сподіванням дискретної випадкової
величини
,
яка набуває значень із скінченної
множини чисел
,
називається число
, (5)
яке дорівнює сумі добутків значень випадкової величини на відповідні ймовірності.
Означення.
Математичним сподіванням неперервної
випадкової величини
,
яка має щільність розподілу
,
називається число
(6)
Властивості математичного сподівання
1. Математичне сподівання сталої величини С дорівнює самій сталій:
.
Справді,
сталу
можна розглядати як випадкову величину,
що з ймовірністю, яка дорівнює одиниці,
набуває значення
,
а тому
.
2. Сталий множник можна виносити за знак математичного сподівання:
![]()
3. Математичне сподівання суми двох випадкових величин дорівнює сумі математичних сподівань цих величин, тобто

Ця властивість виконується і для будь-якого скінченого числа випадкових величин.
4. Якщо дві випадкові величини незалежні, то математичне сподівання їх добутку дорівнює добутку математичних сподівань цих величин, тобто

Ця властивість виконується і для будь-якого скінченого числа незалежних випадкових величин.
Якщо
випадкова величина
,
то
,
а саме: математичне сподівання випадкової
величини маєобов’язково
міститися всередині інтервалу
,
являючи собою центр розподілу цієї
величини.
Приклад 5. Закон розподілу дискретної випадкової величини задано таблицею (приклад 1):
|
|
–4 |
–1 |
2 |
6 |
9 |
13 |
|
|
0,1 |
0,2 |
0,1 |
0,3 |
0,1 |
0,2 |
Обчислити
.
Розв’язання: За формулою (1)
.
Приклад 6. За заданою щільністю ймовірностей (приклад 2)

знайти
.
Розв’язання. За формулою (2)

.
Б) Мода та медіана випадкової величини
Означення.
Модою
(
)
дискретної випадкової величини
називається те її можливе значення,
якому відповідає найбільша ймовірність.
Якщо випадкова величина має одну моду, то такий розподіл ймовірностей називають одномодальним; якщо розподіл має дві моди — двомодальним і т. ін. Існують і такі розподіли, які не мають моди. Їх називають антимодальними.
Приклад
7.
Для
дискретної випадкової величини з
прикладу 1
.
Означення. Модою неперервної випадкової величини Х називаються те її можливе значення, якому відповідає максимальне значення щільності ймовірності:
. (7)
Означення.
Медіаною
(
)
випадкової величини
називається те її значення, для якого
функція розподілу задовольняє умові
(8)
Приклад 8. Для неперервної випадкової величини з прикладу 2 питання 5, заданої щільністю ймовірностей

знайти
,
.
Розв’язання.
Графік
щільності
зображено на малюнку:

Згідно
з графіком маємо
.
Отже,
.
Визначимо
.
Для цього знайдемо функцію розподілу:

Отже,

Для
визначення
застосовуємо рівняння (3):

можна
також знайти, скориставшись щільністю
ймовірностей:
,
або
при
:
.
Отже,
—
таке можливе значення випадкової
величини
,
що пряма
,
проведена перпендикулярно до відповідної
точки осі
наплощині,
поділяє площу фігури, яка обмежена
функцією
на дві рівні
частини.


