1 Аналіз інформаційних мереж

Історично мережі зв’язку та ЕОМ розвивалися майже незалежно, запозичуючи одна в одної необхідні компоненти. У 90-ті роки стало очевидним, що подальший розвиток мереж зв’язку та мереж ЕОМ може бути ефективним тільки за умов їх інтеграції й створення єдиної інформаційної мережі.

Інформаційна мережа, яка з’явилася в результаті інтеграції засобів зв’язку й ЕОМ, є однією з найскладніших кібернетичних систем, створених людиною. Вона може поєднувати сотні мільйонів різних джерел і споживачів інформації. Ними можуть бути як найпростіше термінальне обладнання, персональні ЕОМ, окремі люди, так і великі обчислювальні центри чи підприємства, об’єкти, розповсюджені на великій території Землі і навіть у космосі.

1.1 Види мереж

Для класифікації комп’ютерних мереж використовуються різні ознаки, але частіше всього мережі розділяються на типи за територіальною ознакою.

На сьогоднішній день розрізняють наступні види мереж:

• локальні мережі (LAN – Local Area Networks);

• глобальні мережі (WAN – Wide Area Networks);

• мережі мегаполісів (MAN – Metropolitan Area Networks).

Локальні мережі з’явились на початку 70-х років, коли стався технологічний прорив в області розробки комп’ютерних компонентів – поява великих інтегральних схем. До локальних мереж відносяться мережі комп`ютерів, що зосереджені на невеликій відстані (від 1 до 20 км). В загальному випадку локальна мережа являє собою комунікаційну систему, що належить одній організації. Із-за коротких відстаней в локальних мережах є можливість використання відносно дорогих високоякісних ліній зв’язку, які дозволяють, використовуючи досить прості методи передачі даних, досягати високих швидкостей обміну даними. Локальні мережі мають різну конфігурацію й топологію, можуть входити як до глобальних, так і до мереж мегаполісів.

Хронологічно першими (50-ті роки) з’явились глобальні мережі. Почалося все з вирішення простої задачі – доступу до інформації з терміналів, віддалених від центру на сотні або й на тисячі кілометрів.

Глобальна мережа - сукупність комп`ютерів й локальних мереж, що розташовані на значних відстанях один від одного (наприклад, різних країнах), поєднаних різними каналами зв`язку й працюючих в різних програмних середовищах. Така сукупність має узгоджений протокол взаємодії. При побудуванні глобальних мереж були вперше запропоновані та відпрацьовані більшість основних ідей і концепцій сучасних обчислювальних мереж. Такі, наприклад, як багаторівнева структура комунікаційних протоколів, технологія комутації пакетів, маршрутизація пакетів в складних мережах.

Сьогодні розрив між локальними і глобальними мережами постійно скорочується дякуючи появі високошвидкісних каналів зв’язку.

Мережі мегаполісів – найбільш розповсюджений вид мереж. Вони призначені для обслуговування території великих міст. До таких мереж належать корпоративні мережі.

1.2 Особливості та призначення корпоративних мереж, історія розвитку

У найзагальнішому розумінні, корпоративна мережа — це складний комплекс взаємозв'язаних і погоджено функціонуючих програмних і апаратних компонентів, що забезпечує передачу інформації між різними видаленими застосуваннями і системами, використовуваними на підприємстві. Зважаючи на наявність декількох центрів обробки даних, корпоративні мережі відносяться до розподілених (або децентралізованих) обчислювальних систем.

Корпоративні мережі також називають мережами масштабу підприємства – мережа змішаної топології, в яку можуть входити кілька локальних мереж, на всіх територіях окремого підприємства. Вони можуть бути пов`язані різними складними способами й вкривати місто, регіон або навіть континент. Відстані між мережами окремих територій можуть бути такими, що з`являється необхідність використання глобальних мереж.

Першими корпоративними мережами були мережі телеграфного зв`язку. Телеграфний зв`язок швидко зайняв важливе місце в засобах керування рухом залізно-дорожного транспорту. Згодом широкого розповсюдження набули корпоративні мережі, що використовували ресурс телефонної мережі загального користування.

Сучасні корпоративні мережі можуть будуватися також і на основі радіоканалів чи з використанням супутникового зв`язку.

Корпоративні мережі створюються для виконання певних функцій, а саме – в інтересах забезпечення ефективної діяльності підприємства, направленої в конкретну область професійної діяльності.

Основне призначення корпоративної мережі – спільне використання ресурсів і постійний зв`язок у реальному режимі часу як в середині однієї компанії, так і за її межами.

Корпоративна мережа характеризується:

• масштабністю – тисячі користувацьких комп`ютерів, сотні серверів, великі об`єми даних, що зберігаються та передаються, множина різноманітних додатків;

• високим ступенем гетерогенності – типи комп`ютерів, комунікаційного обладнання, операційних систем і додатків різні;

• забезпеченням необхідної інформаційної безпеки;