2.2.9 Протокол sdlc

Компанією IBM було розроблено версію базової множини HDLC- синхронне керування ланкою даних (SDLC). SDLC використовує незба­лансований режим нормальної відповіді і має декілька команд, яких немає в системах, створених на основі HDLC. Ці команди і відповіді забезпечують можливість установлення кільцевої топології і виконання кільцевих операцій опитування. SDLC призначена для підтримки двоточкових, багатоточкових або кільцевих конфігурацій.

2.2.10 Перетворення протоколів

Ситуація, при якій у різних інформаційних системах реалізуються однакові протоколи, є досить незвичною. Очевидно, якщо два пристрої, на­приклад, взаємодіють завдяки HDLC, проблеми реалізації не будуть занадто складними. Частіше застосовуються різні пристрої КУД, що використовують зовсім різні протоколи. Так, синхронні й асинхронні пристрої КУД повністю відрізняються форматами повідомлень, керуванням каналу, обробкою поми­лок і керуванням буферним потоком.

Розв'язати цю проблему дають змогу перетворювачі протоколів, які є мос­тами між двома протоколами.

Множина HDLC протоколів керування каналом продовжує розширюватися і розвиватися. Досвід їх застосування в мережах передачі даних із комутацією пакетів і цифрових мережах інтегрального обслуговування (ISDN) переконує, що протоколи HDLC будуть перспективними і в майбутньому.

3 Функціональна схема роботи кінцевого і центрального вузлів мережі

Проектуєма корпоративна мережа складається з центрального вузла та кінцевих вузлів.

Мережа повинна виконувати такі функції:

• передача кінцевим вузлом мережі центральному вузлу певної заздалегідь обумовленої інформації декілька разів протягом доби в певні заздалегідь визначені години; отримана інформація обробляється в ЦВ і використовується для виробничих цілей;

• передача кінцевим вузлом мережі центральному вузлу певної заздалегідь обумовленої інформації у будь-який час за вимогою центрального вузла;

• переговори по телефону або за допомогою клавіатури операторів ЦВ і КВ за ініциативою ЦВ або КВ.

3.1 Склад та функції мережі

Проектована корпоративна мережа складається з центрального вузла та кінцевих вузлів. В даній главі описано роботу цих вузлів.

Мережа повинна виконувати такі функції:

• збирання центральним вузлом певної заздалегідь обумовленої інформації від кінцевих вузлів мережі декілька разів протягом доби в певні заздалегідь визначені години; отримана інформація обробляється в ЦВ і використовується для виробничих цілей;

• одержання центральним вузлом певної інформації від будь-якого кінцевого вузла мережі у будь-який час;

• передача кінцевим вузлом мережі центральному вузлу певної заздалегідь обумовленої інформації декілька разів протягом доби в певні заздалегідь визначені години; отримана інформація обробляється в ЦВ і використовується для виробничих цілей;

• передача кінцевим вузлом мережі центральному вузлу певної заздалегідь обумовленої інформації у будь-який час за вимогою центрального вузла;

• переговори по телефону або за допомогою клавіатури операторів ЦВ і КВ за ініціативою ЦВ або КВ.

3.2 Функціональна схема кінцевого вузла (кв) мережі

Робота КВ описана графом, зображеним на рисунку 3.1.

Система в стані спокою знаходиться в вихідному стані. Перейти в інші стани може у випадку:

• Запиту на з`єднання;

• Вхідного виклику.

Рисунок 3.1 - Граф станів кінцевого вузла

3.2.1 Вихідний стан КВ.

При запуску програми ЦВ здійснюються всі початкові установки: визначення змінних, активізація модему, визначення буферів обміну даними між сеансовим і канальним, а також сеансовим і прикладним рівнями. З пасивного стану (вихідний стан) система може перейти в наступні, за наявності подій:

• Запит на опитування по черзі всіх кінцевих вузлів для збирання поточної інформації за графіком;

• Запит на виборочне з`єднання за ініціативою оператора ЦВ;

• Вхідний виклик за ініціативою оператора КВ.